11. Проаналізуйте зародження християнства

наприкінці X століття, оточена сусідами-християнами – поляками, чехами, болгарами, візантійцями – поганська Руська держава стояла на порозі перелому, який мав остаточно ввести її до кола християнської цивілізації, однак безпосереднім поштовхом стали причини політико-династичні. Виріш значв істор розв держ відігравало запровадж христ.Проте ще протягом століть серед схід.слов’ян зберіг. релігійний дуалізм, або двовір’я, що полягало у дотриманні язичн звичаїв та обрядів, витворився новий вид християнства, який увібрав також культи давніх слов’янських вірувань.Великдень збігався зі святом воскресіння прир.,Трійця-Зелені свята,І.Купала-Івана Хрестителя. Христ. принесло в наші землі культ Софії – Премудрості Божої. Мудрість, а з нею віра, надія, любов – це християнські цінності. Християнізація поступово входила в усі галузі сусп життя. Церкви та собори ставали гол осередками громад й освітнього життя. При церквах, монастирях засновув і діяли школи, переписув й зберігалися книги.Увійшовши в давню укр культ, хр-во посутньо визначало зміст і особливості становлення й утвердження українського національного духу, найхарактерніших рис нашої національної ментальності.

12.Проаналізуйте поширення писемності розвиток освіти та науки Київської Русі

слов’яни мали дві азбуки – глаголицю і кирилицю. Кирилиця була створ грецьк ченцями Кирилом і Мефодієм, які пошир христ серед слов’ян. Питанням освіти займалася держ. та церква. Пізніше школа перейшла під опіку церкви. Школи існу при великих церквах, монастирях; учителями виступали священики. Гол метою школи визначалося вміння навчити читати і писати, за підручники правили богослужебні книги. При вищій освіті потрібне було знання грецької мови, її вчили в деяких школах. Освіта в Україні глибоко проникла у вищі верстви; це видно з частих згадок про князів, що залюбки зачитувалися книгами і цікавилися науковими питаннями.Саме у часи Київської України-Руси починає вивчатися словесність, яка поєднувала у собі діалектику, поетику і риторику. Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. У 1037 році заснована перша відома в нашій державі бібліотека – Бібліотека Софійського Собору або, за іншою назвою, – Бібліотека Ярослава Мудрого. За оцінками ряду дослідників вона налічувала понад 950 книг, більшість з них була церковними, богослужебними. Поряд з ними в Русі-Україні поширювалися трактати з історії, філософії, права, природничих наук. Книжкові майстерні були засновані й в інших містах Київської Русі – Новгороді Великому, Чернігові, Полоцьку. Власне, на нашу думку, можна говорити про елементи просвіченої монархії часів Ярослава Мудрого, які пізніше ідейно і системно розвинув Феофан Прокопович.

13. Охарактеризуйте найвизначніші пам’ятки мистецтва Київської Русі

Перше місце посідає комплекс Софії Київської — однієї з найвідоміших пам’яток Європи. Софійський собор, завершений 1037 p., був релігійним і культурним центром Русі. Звести такий храм могла лише багата і сильна держава. На території Видубицького монастиря збереглися рештки Михайлівської церкви, закладеної 1070 p. біля підніжжя Звіринецької гори на березі Дніпра. Поблизу Києво-Печерської лаври в колишньому Берестові збереглися рештки церкви Спаса, усипальниці київських князів.У Києво-Печерській лаврі збереглися уламки Успенського собору, головної колись споруди ансамблю Києво-Печерського монастиря. Його було зведено в 1073—1075 pp., а зруйновано під час Другої світової війни. Серед пам’яток, які визначали обличчя стародавнього Києва, варто пригадати Ротонду кінця XII — початку XIII ст., палацові споруди міста Володимира, Михайлівські, Подільські й Лядські ворота, церкви Василівську, Федорівську та ін

14.Дайте характеристику архітектурі та живопису Київської РусіАрхітектура КРусі представлена дерев’яними спорудами. Контакти з візанті культ обумовили виникн монументальної кам’яної архітектури.Десятинна церква. Будинки заможних верств населення називалися “хороми”. У великих містах князівсько-боярські і купецькі “хороми” мали два і більше поверхи. Житло бідноти – однокамерні будинки. Уд/п 11ст пошир культове будівництво. З’явл.архітект.школи. Фортифікаційна архітектура – оборонні споруди для успішного ведення бою і захисту від дій ворога. У Києві за часів Я.Мудрого було троє воріт – південні Лядські, західні Львівські та парадні Софійські Золоті. Археологічними дослідж виявл залишки кам’яних будівель цивільного признач. Значн розквіту набуває монумент.-декорат. живопис. Живописні зображення в храмах були своєрідною Біблією для тих, хто не знав грамоти. Візантійський живопис поширився в Київській Русі в Х ст. у формі монументальних стінних розписів (фресок) і мозаїк Оздоблення Десятинної церкви започатковує київську мистецьку школу. Значн.розв. набуло станкове малярство. Традиції Києва пошир. на іконописні школи Гал-Вол князівства та ін. руських земель. Утверджується смак до вишуканих рафінованих форм.

Монументальний живопис — головна складова частина оздоблення інтер'єру давньоруських палаців і храмів, що прикрашалися розкішними настінними мозаїками, фресками, різьбленим каменем, мозаїчними підлогами та різноманітними творами прикладного мистецтва.Живопис на стінах храмів розміщувався за так званими іконографічними схемами, розробленими середньовічними теологами. Однією з вимог було розташування живопису відповідно до значення та вагомості композицій або того чи іншого персонажа в церковній ієрархії. Для творчої фантазії художника, особливо у X—XI ст., не залишалося місця, все підпорядковувалося заздалегідь визначеним зразкам та схемам, яких він повинен був обов'язково додержуватись.Про монументальний живопис X ст. можна деякою мірою судити лише на підставі археологічних знахідок, виявлених під час розкопок Десятинної церкви у Києві. Тут знайдені різнокольорові кубики від настінних мозаїк, уламки штукатурки із залишками фресок, частини мозаїчної підлоги. Особливий інтерес становить фресковий фрагмент, який зображує верхню частину обличчя якогось святого. Живопис відзначається майстерною передачею форми та великою архаїкою навіть у порівнянні з візантійськими художніми творами X ст. Техніка фрески нагадує живопис восковими фарбами.