Вимоги до безпеки праці під час зберігання та застосування горючих речовин

У медичній практиці широко застосовують ЛЗ та медичні ви­роби, які належать до горючих речовин. Порушення правил збері­гання та поводження з ними можуть стати причиною пожежі, яка крім матеріальних збитків здатна завдати серйозної шкоди здоров’ю працівників закладів фармації.

Горючі речовини умовно поділяють на вогне- та вибухонебез­печні.

Вогненебезпечні речовини поділяють на:

1. Легкозаймисті:

• спирт і спиртові розчини;

• спиртові й ефірні настойки;

• спиртові й ефірні екстракти;

• ефір;

• скипидар;

• кислота молочна;

• хлоретил;

• колодій;

• креол;

• рідина ЬІовікова;

• органічні олії;

• рентгенівські плівки.

2. Легкогорючі:

• перев’язувальний матеріал (вата, марля тощо);

• сірка;

• гліцерин;

• рослинні олії;

• лікарська рослинна сировина.

Вибухонебезпечні речовини здатні утворювати вибухові суміші та стиснені гази.

До вибухонебезпечних речовин належать:

1. Вибухові: нітрогліцерин.

2. Здатні утворювати вибухові суміші: калію перманганат, срібла нітрат, калію хлорат та ін.

Складські приміщення аптечних баз для зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин мають відповідати вимогам будівель­них і протипожежних норм і правил. Вони мають бути ізольова­ними, сухими, захищеними від прямих сонячних променів. При­міщення та коридори, прилеглі до них, обов’язково обладнують припливно-витяжною механічною вентиляцією та системою ав­томатичного пожежогасіння.

Приміщення для зберігання вогне- і вибухонебезпечних речо­вин мають бути побудовані з вогнетривких матеріалів, які від­повідають вимогам пожежної безпеки та узгоджені з органами Держпожежнагляду, і розташовані на відстані не менше 20 м від інших складських приміщень та 50 м від житлових будинків.

Вогне- і вибухонебезпечні ЛЗ потрібно зберігати за принципом подібності, згідно з їх фізико-хімічними та пожежонебезпечними властивостями, а також характером упаковки. Для цього склади розділяють на окремі приміщення (відсіки) та ізолюють їх одне від одного за допомогою глухих вогнетривких перегородок. Для підлоги складів використовують тверде, рівне покриття, що уне­можливлює виникнення тріщин і вибоїн. Для вирівнювання під­логи заборонено використовувати дошки та листове залізо. Вона має бути зручною та безпечною для пересування людей, вантажів і транспортних засобів, а також для прибирання.

Приміщення складів для зберігання вогне- і вибухонебезпеч­них ЛЗ обладнують вогнетривкими стелажами та піддонами. Сте­лажі встановлюють на відстані 0,25 м від підлоги та стін, їх шири­на не має перевищувати 1,0 м, а прохід між стелажами має становити не менше 1,35 м.

Електропроводка, освітлювальна арматура й електрообладнан­ня мають бути вибухобезпечними з розміщенням вмикачів у ко­ридорах.

На дверях кожного приміщення, де зберігають вогне- і вибухо­небезпечні речовини або працюють з ними, мають бути чітки на­писи, що не змиваються: “Вогненебезпечно”, “Вибухонебезпеч­но”, “Курити заборонено”, “У разі пожежі телефонувати “101” з визначенням категорії їх вибухопожежонебезпечності.

Такі приміщення оглядають наприкінці кожного робочого дня для проведення профілактичних заходів.

Особливого поводження потребують рідкі вогненебезпечні ре­човини, основною властивістю яких є плинність, легке випарову­вання та займання від будь-якого зовнішнього джерела: відкри­того полум’я, іскри, електричного розряду тощо. Тому зберігати їх і працювати з ними потрібно дуже обережно і якнайдалі від джерел запалювання.

Пари більшості ЛЗР (спирту етилового, колодію, скипидару, ефіру та ін.) шкідливо впливають на організм людини, їх тривале вдихання може призвести до втрати свідомості. Тому ємкості з цими речовинами мають бути щільно закупореними, щоб запобіг­ти випаровуванню. Категорично заборонено їх зберігання у від­критій тарі.

Ємкості з легкозаймистими та горючими рідинами потрібно зберігати на полицях стелажів в один ряд за висотою.