Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л-№5 ох.пр.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
52.16 Кб
Скачать

Інструкції з охорони праці

Інструкція — це нормативний акт, який містить правила з охорони праці, яких потрібно обов’язково дотримуватися пред ставникам певної професії або під час проведення певних робіт у виробничих приміщеннях або в інших місцях, де виконують ро­боти, а також службові обов’язки.

Інструкції поділяють на:

  • державні міжгалузеві нормативні акти з охорони праці;

  • зразкові інструкції;

  • інструкції, що діють на підприємстві, в організації.

Державні міжгалузеві нормативні акти розробляють для пер­соналу, правила праці якого затверджено органами Держнагляду за охороною праці (персонал, який обслуговує електричні установки та пристрої, ліфти тощо). Ці інструкції затверджують у відповідному органі Держнагляду за охороною праці та узгод­жують з міністерствами або іншими органами, до компетенції яких вони належать. Додержання цих інструкцій є обов’язковим для представників відповідних професій або під час виконання певних робіт в усіх організаціях, незалежно від виду діяльності та форми власності.

Зразкові інструкції затверджують у міністерствах, які ма­ють відповідну компетенцію, й узгоджують з органами Держ­нагляду за охороною праці. Ці інструкції використовують під час розроблення інструкцій, які діють на підприємствах і в організаціях.

Інструкції, що діють на підприємствах і в організаціях, склада­ють на основі державних нормативних актів, зразкових інструк­цій з охорони праці та технологічної документації підприємства (організації) з урахуванням конкретних умов праці та вимог без­пеки. Після затвердження роботодавцем вони є обов’язковими для виконання всіма працівниками. Недотримання вимог інструк­цій розглядають як порушення трудової дисципліни, за що накла­дають стягнення відповідно до чинного законодавства (дисциплі­нарне, адміністративне, матеріальне та кримінальне).

Структура інструкцій. Кожній інструкції дають назву та при­своюють скорочене позначення (код, порядковий номер). У назві інструкції скорочено зазначають галузь її застосування (напри­клад, “Інструкція з охорони праці під час приготування дезінфек­ційних розчинів”).

До інструкції включають загальні положення з охорони праці, а також організаційні та технічні вимоги безпеки, які визнача­ють на підставі:

  • чинного законодавства України з охорони праці, стандар­тів, правил, норм і нормативних документів;

  • аналізу документів з охорони праці щодо професії або виду робіт;

  • характеристики робіт, які виконують представники конк­ретної професії, відповідно до її кваліфікаційної характеристики;

  • вимог безпеки до технологічного процесу, обладнання, інс­трументів, які використовують під час виконання робіт;

  • виявлення шкідливих і небезпечних чинників, притаман­них професії та виду робіт; визначення заходів захисту від них;

  • аналізу причин і обставин вірогідних аварійних ситуацій, нещасних випадків і професійних захворювань, характерних для певної професії.

Інструкція має містити такі розділи:

  1. Загальні положення.

  2. Вимоги безпеки перед початком робіт.

  3. Вимоги безпеки під час роботи.

  4. Вимоги безпеки по закінченні робіт.

  5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Державний нагляд за фармацевтичним виробництвом

Державний санітарний нагляд за виробництвом

Державний санітарний нагляд у фармацевтичній промисло­вості здійснюють представники органів і закладів санітарно-епі­деміологічної служби МОЗ України шляхом запобіжного (попе­реднього) та поточного нагляду.

Запобіжний санітарний нагляд спрямований на радикальне оздоровлення умов праці на виробництві.

Проведення запобіжного нагляду за дотриманням санітарно- гігієнічних норм і правил передбачено під час проектування, будівництва, реконструкції підприємств і цехів, у разі зміни про­мислового профілю, технологічного процесу, впровадження но­вих апаратів, обладнання, хімічних речовин тощо. Санітарна служба має право вибірково контролювати всі етапи проектуван­ня. Органи санітарного нагляду спостерігають за будівництвом і беруть участь у прийманні промислових об’єктів до експлуатації, забезпечуючи дотримання санітарних норм і правил.

Під час експертизи проектів будівництва та реконструкції під­приємств звертають увагу на вибір майданчика для будівництва, на генеральний план, виробничі приміщення, конструктивні еле­менти будівель, технологічне обладнання та процеси, опалення, вентиляцію, природне та штучне освітлення, допоміжні санітар­но-побутові приміщення.

До сфери діяльності запобіжного санітарного нагляду нале­жать також попередня гігієнічна оцінка і висновок про готовність об’єкта до експлуатації, видання дозволу на певний вид діяль­ності; гігієнічна стандартизація сировини, промислових виробів, органічних розчинників; розгляд пропозицій щодо місця водоза­борів і скидання стічних вод тощо.

Мета поточного санітарного нагляду — контроль санітарного режиму та виклад вимог щодо усунення його порушень.

Плановий поточний санітарний нагляд за промисловим під­приємством або окремими цехами здійснюють шляхом комплекс­них обстежень.

  1. Виконання лабораторних досліджень повітря виробничих приміщень на вміст газів, шкідливої пари, пилу, мікроорганізмів.

  2. Визначення температури, вологості, інтенсивності випромі­нювання та інших чинників виробничого процесу, що впливають на санітарні умови праці.

  3. Встановлення зв’язку захворюваності та стану здоров’я пра­цівників з умовами праці завдяки аналізу даних про захворюваність із втратою працездатності, результатів профілактичних медичних оглядів, відомостей про гострі та хронічні професійні отруєння.

Перевірки проводять за планами установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово, залеж­но від санітарної, епідеміологічної ситуації, за повідомленням підприємств та за заявками громадян. Обов’язкові перевірки про­водять під час:

  • контролювання виконання планів із забезпечення відповід­них умов праці та профілактики професійних захворювань;

  • контролю за проведенням санітарних і протиепідемічних заходів;

  • розслідування причин, умов виникнення професійних чи інфекційних захворювань, отруєнь, аварій.

В іншому разі державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюють шляхом вибіркових перевірок об’єктів.

Результати перевірок оформляють актами, які заповнює осо­ба, що її виконувала (див. додаток 21), і записують у санітарний журнал підконтрольного об’єкта.

За результатами планового поточного санітарного нагляду оформляють:

  • “Паспорт санітарно-гігієнічного стану і наявності засобів охорони праці в цеху (на дільниці)” (див. додаток 22);

  • “Інформаційно-гігієнічний паспорт” підприємства (див. до­даток 23).

Якщо під час проведення планового санітарного обстеження виявлено порушення, складають протокол (див. додаток 24).

Посадові особи держсанепідслужби на підставі статті 42 Зако­ну України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благо­получчя населення” застосовують такі заходи щодо усунення по­рушень санітарного законодавства:

  1. Обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, технологічних ліній, машин, механізмів, виконання окремих технологічних операцій у разі їх невідповідності вимогам санітарних норм.

  2. Обмеження, тимчасова заборона чи припинення будівниц­тва, реконструкції та розширення об’єктів за проектами, що не мають позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, та в разі відхилень від затвердженого проекту.

  3. Тимчасова заборона виробництва, використання та реаліза­ції хімічних речовин, технологічного обладнання, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання без гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров’я людей.

  4. Заборона, припинення або обмеження викидів речовин, які забруднюють довкілля.

  5. Зупинення або припинення інвестиційної діяльності у ви­падках, які передбачені законодавством.

  6. Подання власником підприємства, установи, організації заяв про відсторонення ним від роботи або іншої діяльності осіб, які хворіють на інфекційні хвороби або є носіями інших збудни­ків, а також осіб, які ухиляються від медичного огляду або щеп­лення від інфекцій, перелік яких встановлює МОЗ України.

7. Вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров’я хімічних речовин, біологічних матеріалів у встановлено­му законодавством порядку.

Порядок здійснення посадовими особами санітарно-епідеміоло­гічної служби вищезазначених заходів регламентовано в “Інструк­ції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів”.