Класифікація будівельних матеріалів і конструкцій залежно від займання та вогнетривкості

Пожежна небезпека будівель і споруд, ризик розвитку та по­ширення пожежі в них зумовлені ступенем займання та вогне­тривкості будівельних матеріалів. Цей показник визначають на етапі проектування промислових об’єктів залежно від техноло­гічних процесів і категорії вибухопожежонебезпечності виробни­чих приміщень.

Згідно зі СНиП 2.10.12-85 “Противопожарные нормы”, буді­вельні матеріали та конструкції залежно від ступеня займання поділяють на три групи: неспалимі, важкоспалимі та спалимі.

Неспалимими є матеріали та конструкції, які під дією вог­ню або високої температури не

займаються, не тліють і не об­вуглюються.

Важкоспалимими вважають такі матеріали та конструкції, які під дією вогню або високої температури займаються, тліють або обвуглюються, і ці процеси після видалення джерела запалю­вання зупиняються.

Спалимими є такі матеріали та конструкції, які під дією вогню або високої температури горять, тліють або обвуглюються, і ці процеси тривають навіть після видалення джерела запалювання.

Важливим критерієм оцінки безпечності будівельних ма­теріалів і конструкцій є вогнетривкість, яка характеризується двома показниками:

• межею вогнетривкості;

• ступенем вогнетривкості.

Межу вогнетривкості матеріалу визначають експерименталь­но. Вона характеризується періодом від початку його випробуван­ня до появи однієї з нижченаведених ознак:

• наскрізні тріщини або щілини, якими нагріті продукти го­ріння або полум’я можуть проникати через будівельний матеріал (конструкцію);

• підвищення температури на поверхні матеріалу (конструк­ції), що не зігрівається більше ніж на 140 °С;

• втрата носійних властивостей конструкції (завалювання).

Ступінь (усього їх існує п’ять) вогнетривкості будівель і спо­руд визначають на підставі групи займання, межі вогнетривкості будівельних конструкцій, а також швидкості поширення вогню на ній. У табл. наведено ступені та межі вогнетривкості, а та­кож групи горючості будівельних конструкцій.

Здійснюють цю перевірку в такому порядку:

1. Визначають потрібний ступінь вогнетривкості будівлі за­лежно від її призначення, площі, кількості поверхів, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою та інших чинників.

2. ЬІа підставі потрібного ступеня вогнетривкості будівлі вста­новлюють межі вогнетривкості основних будівельних конструк­цій і допустимі межі поширення ними вогню.

3. З огляду на характеристику конструктивних елементів будівлі (товщина, розміри поперечного перерізу, товщина захис­ного шару бетону, клас арматури та ін.) визначають фактичні межі вогнетривкості конструкцій і фактичні межі поширення ними вогню.

4. Фактичні межі вогнетривкості конструкцій порівнюють з потрібними межами вогнетривкості, а фактичні межі поширен­ня вогню конструкціями — з допустимими межами поширення вогню. *

5. Роблять висновок про відповідність будівельних конструк­цій вимогам пожежної безпеки.

При цьому потрібно керуватися СНиГІ 2.01.02-85 “Противопо­жарные нормы”, іншими нормативними документами та від­повідними розділами СНиП і ДБН.

Потрібну вогнетривкість будівель і споруд визначають залеж­но від категорії пожежної безпеки розташованих у них вироб­ництв, поверху та площини між протипожежними стінами на поверхах відповідно до СНиП 2.09.02-85 “Производственные стро­ения промышленных предприятий”.