Срс: Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

Важливою складовою оцінки економічної ефективності господарських заходів в енергетиці є оцінювання ефективності витрат на природоохоронні заходи в цій галузі. Це пов'язано з тим, що енергетичні підприємства є основними забруднювачами навколишнього природного середовища серед стаціонарних джерел забруднення. Зокрема, в Україні їх частка в загальному забрудненні довкілля становить близько 35-45%.

На сучасному етапі паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) є одним з основних забруднювачів навколишнього природного середовища. На частку ПЕК припадає більш ніж 50% забруднень атмосфери, близько 30% загального відведення стоків у природні водойми, до 30% твердих відходів. У шкідливих викидах в атмосферу галузями ПЕК тверді частинки складають понад 20-25%, газоподібні — 70-80%, з них 30% складає двоокис сірки, до 10% - двоокис азоту та 23% — вуглеводні.

Основними забруднювачами повітряного басейну є стаціонарна електроенергетика та котельні. На частку підприємств електроенергетики і теплопостачання припадає близько 76% забруднень повітряного басейну серед галузей ПЕК, у тому числі 96% - золою та сірчистим ангідридом, 88% - забруднень окислами азоту, причому близько 50% усіх забруднень припадає на котельні. Відповідно до експертних оцінок середній коефіцієнт корисної дії золовловлювання на котельних складає не більш ніж 60%, 30-40% котелень взагалі не здійснюють золоочищення. Очищення димових газів від окислів сірки та азоту на теплових електростанціях не застосовується. Питомі викиди окислів сірки в 3 рази перевищують зарубіжні показники, окислів азоту - у 1,5-2 рази. Галузі ПЕК споживають значну кількість води, з якої 93% скидається назад у водойми. Зі скинутих вод 99,3% - нормативно чисті і очищені стоки та 0,7% — забруднені. Основними споживачами води є стаціонарна електроенергетика та теплоспоживання. На частку цієї галузі припадає 95% споживання свіжої води серед інших галузей ПЕК. Результатом скидання стічних вод електростанцій та котелень у природні водойми є мінералізація і теплові забруднення.

Сучасні очисні споруди теплоелектростанцій забезпечують очищення лише 95-98% стічних вод, 18,5% від усіх забруднених стоків ПЕК припадає на електро- і теплоенергетику. Водночас 75% потреб електро- і теплоенергетики у водних ресурсах покривається за рахунок оборотних водосистем.

Розглянемо особливості оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів в енергетиці.

Витрати на природоохоронні заходи в енергетиці зіставляються з кінцевим комплексним соціально-економічним ефектом, який досягається в результаті їх реалізації.

Економічний ефект полягає в економії або запобіганні втратам живої та упредметненої праці (при проектованому порівняно зі сформованим станом навколишнього середовища) у матеріальному виробництві (приріст чистої продукції або прибутку) і невиробничій сфері (економія витрат з надання послуг), в особистому споживанні трудящих (скорочення витрат особистих коштів, обумовлених забрудненням навколишнього середовища).

Соціальні результати (скорочення захворюваності населення, поліпшення умов праці і відпочинку, створення умов для розвитку культури та ін.) не завжди можуть бути виражені в грошовій формі. Тому поряд із суто економічним ефектом додаються економічні наслідки соціального ефекту, виражені в грошовій формі. Сумарна величина економічних результатів і економічних наслідків соціальних ефектів називається повним (загальним) економічним ефектом. Розрізняють також додаткові показники економічної ефективності, що визначаються як співвідношення первинних ефектів у натуральному вираженні (скорочення викидів шкідливих речовин, зменшення обсягів скидів неочищених стічних вод та ін.) до витрат, що їх забезпечують.

Показником загальної (абсолютної) економічної ефективності Е_з усієї величини природоохоронних витрат є відношення річного обсягу повного економічного ефекту (тобто суми економічних ефектів і-го виду від запобігання або зменшення втрат на j-му енергетичному об'єкті) ΣΣ Е_ij до приведених витрат, що викликали цей ефект (тобто до суми річних експлуатаційних витрат S_річ і капітальних вкладень в об'єкти природоохоронного призначення К, приведених до річної розмірності за допомогою нормативного коефіцієнта Е_Н ). Отже, Е_з = ΣΣ Е_ij / (S_річ + Е_Н × К)

Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи може бути розрахована за формулою: Е_к = (ΣΣ Е_ij – S_річ) / К

Показником порівняльної економічної ефективності заходів щодо охорони навколишнього середовища в енергетиці є мінімум приведених витрат з урахуванням приведення витрат, різних за часом здійснення, за нормативним коефіцієнтом Е_н. При розробленні планів показники загальної економічної ефективності природоохоронних заходів порівнюються з відповідними галузевими нормативами і нормативами передових підприємств.