Напрямки прискорення оборотності оборотних коштів

За своїм економічним змістом заходи для підвищення ефективності використання оборотних коштів можна умовно диференціювати на дві групи:

1. ті, що пов'язані зі зміною чинників вартості;

2. ті, що зумовлені зміною чинників часу.

Перші спрямовані на безпосереднє зниження середнього залишку оборотних коштів. Другі мають на меті скорочення тривалості перебування оборотних коштів у різних фазах економічного процесу.

За стадіями циклу оборотності оборотних коштів напрями підвищення ефективності їх використання на енергетичному підприємстві можна поділити на дві підгрупи, що складають:

• передвиробничу стадію;

• реалізаційну стадію.

Передвиробнича стадія. Величина виробничих запасів і відносний розмір оборотних коштів на їх утворення можуть бути зменшені шляхом удосконалення матеріально-технічного забезпечення:

• прискорення і здешевлення перевезень;

• поліпшення організації складського господарства на основі його механізації та автоматизації;

• застосування більш точного нормування витрат матеріалів;

• скорочення невиробничих втрат палива та матеріалів;

• повторного використання відходів виробництва.

Реалізаційна стадія. Висока якість продукції, ритмічність роботи підприємств і надійність енергопостачання сприяють прискоренню реалізації продукції. Постійний зв'язок із замовниками, своєчасне повідомлення їх про відпущені їм обсяги енергетичної продукції, інформування споживачів про розміри їх заборгованості та строки сплати за енергію також є факторами підвищення ефективності використання оборотних коштів енергетичних підприємств.

Як уже зазначалося, важливим напрямком поліпшення використання оборотних коштів є раціональне використання матеріальних та паливних ресурсів, зниження паливо- та матеріаломісткості продукції. Для цього є різні шляхи, головні з яких:

• економічно обґрунтований вибір сировини;

• підвищення коефіцієнта використання палива та матеріалів;

• комплексне використання сировини і відходів виробництва;

• підвищення якості палива, матеріалів і готової продукції;

• удосконалення технологічних процесів і впровадження нової прогресивної технології;

• застосування соціально-економічних стимулів поліпшення використання матеріальних ресурсів.

Значна частина названих шляхів нерозривно пов'язана з науково-технічним прогресом. На цей час створюються і впроваджуються у виробництво принципово нові засоби праці й технологічні процеси, які забезпечують можливість виготовлення продукції з меншими питомими витратами живої праці, сировини, матеріалів і енергії; полегшують і прискорюють перебудову всього процесу виробництва на основі системи машин та устаткування, що створена на принципах автоматизації і безперервності процесів при широкому використанні електроніки. Усе більш вагомого значення набуває створення складних автоматизованих комплексів на базі ЕОМ, впровадження автоматично переналагоджуваних модулів і гнучких виробничих систем.

Важливе місце серед заходів заощадження паливних та матеріальних ресурсів посідають соціальні та економічні методи управління:

• удосконалення нормування й обліку витрат матеріальних ресурсів, матеріального стимулювання, ціноутворення;

• розвиток творчої ініціативи, методів морального заохочення економії тощо.