Лікування.

Вживання алкогольних напоїв належить тільки до медичних, але й до соціальних бід. У всіх країнах світу проводиться активна боротьба з цим злом, видається безліч книжок, в яких переконливо доводиться шкідливість і підступність алкоголю, проте кількість осіб, котрі вживають алкоголь, не зменшується.

Для лікування алкоголізму успішно застосовується багато методів: вироблення негативного умовного рефлексу на алкоголь за допомогою блювотних засобів, введення тетураму (антабусу), психотерапія, гіпнотичне навіювання, гідро-, інсуліно-, гормонотерапія, лікувальний сон, трудова терапія та ін.

Пиятика випадкова - це пиятика, що зазвичай має формалізований характер, супроводжує зустріч з приводу свят, уродин, шлюбу тощо. Зазвичай у такого типу формальних пиятиках учасники творять ієрархізовану цільову групу.

Неформальна пиятика - трапляється випадково серед знайомих, у яких існує певна єдність, наприклад пиятика серед співробітників по роботі, по студіях, зустрічається на вечірках тощо.

Форми пиятик, з огляду на їх функції

Пиятика звичаєво-обрядова - ці заходи супроводжують певні ритуали, обряди, звичаї, часто пов'язуються з ритуалами переходу як викупне, весілля, пиятики з нагоди виплати, обмивання  екзамену,  машини, народження дитини.

Пиятики на зустрічах - незаплановані пиятики, що найчастіше зустрічаються у тих самих місцях суспільного простору, найчастіше поза інституціями, що служать цій меті, як бари чи ресторани. П'янки такого типу відзначає територіалізм - групи зустрічальників, зазвичай кількаособові, зустрічаюьтся у спеціально відведених місцях, наприклад, під  магазином, «у брамі», де може панувати відносна інтимність  попойки. Такого типу п'янки можуть мати місце також з нагоди футбольного матчу - найчастіше це пиятики, в яких бере участь невелика кількість осіб —малі групи з трьох, чотирьох осіб, які зустрічаються у дві пори: перед полуднем чи у передвечір'ї.

Пиятики характеризуються певного роду регулярністю (черговістю):

• Фаза перша — сподівання на випадок зустрічі когось охочого випити, чи когось, хто б міг зафондувати випивку; дуже часто робляться спроби виманювання грошей у випадкових прохожих

• Фаза друга — повідомлення членів групи про нагоду випити.

• Фаза третя — збір в усталеному місці.

• Фаза четверта — збір («скидання») грошей чи фондування. Під час цієї фази обговорюються суми «внеску», обирають найчастіше говірких осіб, що спромоглись би домовитись із продавцем чи які не мають боргів у магазині.

• Фаза шоста — відкриття («відкоркування»), що є доволі істотним ритуалом, при цьому визначаються особи, відповідальні за виконання процедури відкорковування пляшки.

• Фаза сьома — розливання. Зазвичай, до розливання вибирають відповідну особу, переважно ту, вклад якої у складчину був найбільшим, або особу, яка зазвичай виконує функцію розливача. Установлюється також порядок, за яким слід наливати.

• Фаза восьма — пиття. Це завершувальна фаза, у якій зав'язується фаза єднання («спетые и спитые»). Учасники зустрічі «западають на час». Ситуація стає єдністю спільного напою, а кожне послідуюче наливання в келишки нагадує посвячення  божеству.

• Фаза дев`ята — наступного ранку комусь треба йти за пивом.

Час на очікування на пиятику між першою і восьмою фазою може тривати до кілька годин.