Козацька доба.

Поширена думка про те, що українські козаки були завзятими пияками. Хоч і вживання алкоголю було поширеним, козацька громада ставилася до пияцтва дуже суворо. Вживання алкоголю під час військового походу каралось смертною карою. Будь-кого п'яного кошовий отаман негайно викидав за борт човна. Не схвалювалося пияцтво і серед «начальних лиц»: якщо кошовий і січова старшина зауважували цей недолік у когось із службових осіб, то попереджали його від цього особливими ордерами, наказуючи йому суворо виконувати їх. Запорозький Кіш узагалі не поважав усіляке пияцтво, боровся з цим злом, суворо забороняючи, зокрема таємні шинки, як притулок усіляких гайдамаків і харцизів. Чутки про своє велике пияцтво розпускали самі козаки. У військовий час їм були вигідні чутки, що на Січі лише всі п'ють та гуляють, бо вороги, вірячи цим байкам, не раз попадали в халепи. Кримський хан 1675 року сподіваючись, що на Різдво козаки вживатимуть надмірно алкоголь і їх легко можна буде знищити, заплатив за свою помилку життям десяти тисяч відбірних яничар.

Лекція № 8 Соціальна складова здоров’я. Тютюнопаління, соціальна небезпека.

1. Тютюнопаління, шкідливість вдихання тютюнового диму, соціальна небепека.

2. Хімічні аспекти шкідливості тютюнопаління.

3. Зв’язок певних захворювань з тютюнопалінням.

4. Методи боротьби з тютюнопалінням. Рекомендації по профілактиці та методи лікування. Роль первинних структур охорони здоров’я в боротьбі з тютюнопалінням.

Здоров’я – найбільший дар природи. Людина отримала від природи надзвичайно досконалий організм прекрасної форми, з універсальною стійкістю до труднощів життя – холоду і спеки, ран і отрут, страхів і нервових потрясінь, голоду та захворювань. На жаль, не всі однаково наділені даром здоров’я. З роками здоров’я все слабше, а хвороб стає все більше. Кожна людина являє собою єдність двох протилежностей - здоров’я і захворювання. Абсолютно здорових людей дуже мало, більшість перебуває в так званому третьому стані – проміжному між здоров’ям та захворюванням. Багато вроджених захворювань та вад розвитку зумовлені не генетичними аномаліями, а токсичними, інфекційними та іншими шкідливими діями на плід під час вагітності. В цьому аспекті величезна роль належить не тільки стану навколишнього середовища, але і морально-етичним характеристикам майбутніх батьків.

Тютюнопаління в наш час становить одну з найсерйозніших медикосоціальних проблем. Складність її вирішення - у невідповідності стандартного відношення до паління в суспільстві і його дійсним значенням у руйнуванні здоров'я людей.

Всі форми споживання тютюну, включаючи паління сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну, а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене паління), значно підвищують захворюваність і передчасну смертність, що спричинюються більш як 20 різними хворобами.

В Міжнародній класифікації хвороб (ІCD-ІO) тютюнова залежність включена до рубрики "Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин", а паління класифікується як захворювання (код F17). В тютюновій залежності виділяють елементи психологічної і фізичної (нікотинової) залежності. Нікотинова залежність повинна розглядатись як патологічний стан, що потребує діагностики і відповідного лікування.

Тютюнопаління має майже 500-річну історію. Відкриття Христофором Колумбом в 1492 році Америки пов’язано з відкриттям європейцями багатьох нових для них рослин, серед яких був і тютюн. Незважаючи на заборону великого мореплавця, деякі з його моряків таємно привезли листя та насіння тютюну в Європу. Особливо популярним тютюн став в XVII та XVIII сторіччі.

Всім відомо, що тютюнопаління — це шкідлива звичка. Та це знання не заважає палити тютюн людям всіх вікових категорій та соціальних прошарків.

Більшість досліджень показали, що ризик виникнення захворювань залежить як від кількості випалюваних сигарет, так і від тривалості паління. 3а оцінкою експертів ВООЗ, від хвороб, пов'язаних з тютюнопалінням, щорічно вмирає 4 мільйона людей у світі. Якщо ситуація з палінням не зміниться, в 2014-у році в світі від тютюнопаління помре 6 мільйонів людей, в 2025 році щорічні втрати будуть складати вже 10 мільйонів чоловік. Кожним десятим буде “пасивний курець”.

Такої атмосфери, яку створює для себе той, хто палить, немає в жодному суперзабрудненому промисловому центрі. Лише в США, де палить 29% дорослого населення, щорічно від хвороб, викликаних цією шкідливою звичкою, помирає 390 тис. людей, а витрати на лікування захворювань, пов’язаних з палінням, разом із збитками від зумовлених ним простоїв становлять від 50 до 100 млрд. доларів щорічно.

“Цигарки – єдиний дозволений для продажу продукт, використання якого спрямоване на те, щоб убити споживача”, відзначив кілька років тому міністр охорони здоров’я США Л.Саллівен. – “Компанії продають смерть заради одержання прибутків”.

Тютюнопаління є опосередкованою причиною кожного п'ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років та фактором ризику більш ніж 25 хвороб:

- за оцінками ВООЗ, близько третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів – жінки) – зловживають тютюнопалінням;

- частота чоловіків, які зловживають тютюнопалінням в Росії та на Україні, майже в 2,5 разів вища, ніж частота тютюнопаління серед чоловіків у США – 61,1% та 23% відповідно;

- за прогнозами, глобальна тютюнова “епідемія” забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.

- смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед некурців, вони в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше — на виразкову хворобу шлунка. Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його однолітки.

Поширеність тютюнопаління в Україні.

Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління. В наш час палять 51 % чоловіків працездатного віку в міській і 60% - в сільській місцевості. 3а 20-річний період поширеність тютюнопаління серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20%. Найбільша частота паління реєструється серед чоловіків віком 20-29 років (60% в місті і 70% в сільській місцевості). Розрахунки показують, що із цієї когорти молодих чоловіків 25% помруть передчасно внаслідок хвороб, пов'язаних з палінням, тобто із 3,5 мільйонів молодих людей зазначеного віку 587 тисяч не доживуть до 70 років.

В наш час в Україні нараховується майже 9 мільйонів активних курців, які складають третину всього працездатного населення країни. 3а даними ВООЗ, Україна в абсолютних цифрах знаходиться на 17 місці серед ycіx країн по споживанню цигарок, що складає 1,5% всіх цигарок у світі. В той же час, населення України складає не більше 0,85% населення 3емлі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік цигарок, то в Україні - 1500-1800, або біля 4,5 цигарки в день, тобто приблизно в 2 рази більше, ніж в середньому на земній кулі.

Середній вік початку тютюнопаління в Україні — 16 років. Сьогодні в Україні тютюнопаління є причиною найбільшої кількості смертей — до 100 тисяч людей щороку гинуть від хвороб, спричинених цією патологічною пристрастю.

2. Хімічні аспекти шкідливості тютюнопаління

Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Тютюновий дим – це вид забруднення повітря, що в сотні

тисяч разів перевищує забруднення будь-якого металургійного чи хімічного комбінату, проте люди свідомо вдихають таке повітря. Підраховано, що людина, яка палить цигарку, вдихає повітря, забруднення якого в 384 000 разів перевищує допустиму концентрацію. В абсолютно чистій атмосфері організм людини, що палить, зазнає такого токсичного впливу, ніби вона знаходиться в умовах, де забруднення в тисячі разів перевищує будь-які норми. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби. У тютюновому диму, крім слабкого наркотика – нікотину, міститься близько 200 особливо отруйних речовин – чадний газ, аміак, синильна кислота, сірководень, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь, бензпірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших. Протягом останніх десятиліть тютюн став набагато отрутнішим, ніж скажімо в ХІХ ст., через те, що тютюнові листки характеризуються надзвичайною гігроскопічністю й активно поглинають з повітря шкідливі домішки, аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.

При палінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі). В газовій фракції диму міститься оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш’яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут – 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід – пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

• Нікотин є однією із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг – лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де палять.

Причини тютюнопаління:

– вік: 13-19 років: бажання виглядати дорослим; вплив однолітків, що палять; оточення; реклама; паління членів сім’ї;

- вік: 20-39 років: бажання покращити ситуацію спілкування з оточуючими; стереотип поведінки; антистресовий ефект паління; хибні уявлення про незалежність, моду, привабливість, фізичну незалежність; оточення, реклама;

- вік 40-59 років: ті самі, що у віці 20-39 років; збільшення фізичної залежності; розчарування від попередніх спроб відмови від паління;

- вік 60 років і більше або особи з ознаками захворювань: ті самі, що і в 40-50 років; додатково: відчуття, що шкода здоров’ю вже нанесена і вона непоправна.

Про шкідливість вдихання тютюнового диму.

Довгострокові медичні ефекти тютюнопалління пов'язані із:

• смолами, які містять 43 канцерогена і спричиняють злоякісні захворювання;

• окисом вуглецю та окисними газами, які сприяють розвитку серцево-судинних захворювань;

- подразнюючими засобами і ціанистим воднем, які обумовлюють виникнення бронхіту та емфіземи.

Негайний вплив є наслідком прямої нікотиніндукованої вазоконстрикції та збільшення рівня адреналіна в крові і полягає у збільшенні частоти серцевих скорочень на 30%, артеріального тиску - на 5-10 мм рт. ст., сповільненні периферійного кровообігу, яке, в свою чергу, спричинює зниження температури верхніх і нижніх кінцівок.

Звичайна швидкість реакції людини на подразнення становить 0,5 секунди. При тютюнопалінні вона подовжується до 1 секунди, тобто вдвічі. Що це означає? Скажімо, у водія автомашини збільшується вдвічі час гальмування. При швидкості 60 км на годину за цей час машина пройде зайвих 8 м, це може спричинитися до катастрофи, загибелі людей.

А у спорті? Уповільнена реакція воротаря - хокеїста коштуватиме команді кількох пропущених шайб. Уповільнена реакція в тенісі – це пропущені м’ячі. Людина з поганою реакцією не може грати у футбол. Тютюн негативно впливає не тільки на швидкість, а й на чіткість реакції, знижує м’язову силу, заважає нормально працювати, старить людину.

Розріняють 3 стадії нікотинової залежності:

1-а стадія. Кількість цигарок, що палиться, коливається в межах 8 – 15 штук. Спостерігаються соматичні відхилення в роботі нервової системи: підвищена збудливість, емоційна нестійкість. Одночасно - ослаблення функції органів дихання ( початкові прояви хронічного бронхіту, схильність до простудних захворювань). Порушуються функції мозку: погіршується пам'ять, порушується сон, змінюється здатність засвоювати навчальний матеріал тощо.

2-а стадія. Кількість цигарок, що палиться, коливається від 15 до 25 – 30 штук. Обовязковими стають ранкова і вечірня ( перед сном) цигарка.

Виразність залежності висока – без цигарки погіршується натрій, робота не ладиться, різко підвищується нервова збудливість. Іноді вже на цій стадії залежності може бути обов’язковою « нічна цигарка». Часто діагностуються гастрити, виразкова хвороба. Страждають судини, формується облітеруючий ендартериіт (« перемежована кульгавість»), мерзлякуватість пальців ніг, збліднення шкіри, почуття оніміння в пальцях ніг), розвиток ранньої імпотенції. Імунна система знесилюється, хронічний бронхіт формується остаточно.

3-а стадія. Нікотин стійко входить в обмін речовин. Обов’язкова « нічна цигарка». В запущених випадках цигарка просто не зникає з рота – одна приходить на заміну іншій. Кількість цигарок за добу коливається від однієї до 4 – 5 коробок. Тютюнопаління позначається на роботі всіх органів та систем, формується готовність до інфаркту та інсульту. Ендартериіт в багатьох випадках ускладнюється гангреною. Спостерігаються провісники онкозахворювань ( особливо з боку органів дихання: кашель тільки до першої цигарки, густе, вязке, із згустками гною мокротиння). В цій стадії людина починає вироджуватись морально – втрачається ситуаційий контроль: у своїй потребі отруїтися тютюном нікотинзалежний хворий зневажає думкою інших, у випадку відсутності курива готовий просити його у випадкових зустрічних, навіть з проявами агресії.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Сидром відміни і діагностика нікотинової залежності.

В іонізованому стані нікотин подібен до нейромедіатора ацетилхоліна і має здатність безпосередньо взаємодіяти з ацетилхолінергічними рецепторами. Тривале паління спричинює значні розлади діяльності холінергічної системи. Відмова від паління призводить до кількіcного дисбалансу між медіатором і рецепторами. Починається процес ренейроадаптації, для якого характерна надмірна кількість рецепторів і гіперхолінергічна активність.

Біологічний процес ренейроадаптації клінічно проявляється синдромом відміни: неспокій, розлади сну, роздратованість, депресія, нетерпимість, труднощі концентрації, непосидючість, голод, шлунково-кишкові проблеми, головний біль, безпричинні болі по всьому тілі, фізичний дискомфорт ( «ломка»), закрепи. Рефлекторні порушення: відчуття, ніби чогось не вистачає в руках; прагнення смоктального рефлексу ( «чогось не вистачає в роті»)

Зв’язок певних захворювань з тютюнопалінням

Тютюнопаління – один із основних чинників ризику, які сприяють розвиткові хронічних захворювань бронхолегеневої системи. Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому диму, викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв’язаний з виділенням мокротиння при кашлі.

Дим насамперед потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім — у трахею та легені. Відбувається і хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв'язок, вони потовщуються, грубшають. Це призводить до зміни тембру голосу (грубий, хрипкий голос курця), що особливо помітно у молодих жінок. Шкідливі речовини тютюнового диму та бактерії із зовнішнього повітря не видаляються назовні, а осідають в бронхах. Вже одна випалена цигарка викликає параліч епітелію бронхів на 12 годин, очищуючий рух війкового апарату припиняється. Розвиваються запальні процеси, внаслідок яких зменшується прохідність бронхів і порушується нормальне дихання.

Ті, хто палять, у 10-30 разів більше ризикують захворіти будь-якими респіраторними захворюваннями. Смертність серед курців, котрі страждають хронічним бронхітом, вища в 21 раз. Курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання у них мають тяжкий перебіг. Вчені встановили, що куріння — один з основних чинників, які призводять до того, що розвивається рак легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не палить. Також відомо, що куріння збільшує ризик захворіти на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунку, сечового міхура.

На 30% знижується відчуття смаку, на 27% – нюх, на 38% – статева функція.

Під впливом тютюнопаління знижується насиченість крові киснем і розвивається кисневе голодування, від якого передусім страждає головний мозок. Під впливом нікотину погіршується гострота зору.

Внаслідок тютюнопаління в організмі руйнується значна кількість аскорбінової кислоти – вітаміну С. Встановлено, що одна викурена цигарка позбавляє організм 25 мг аскорбінової кислоти. Нестача аскорбінової кислоти згубно діє і на стан нервової системи: підвищується стомлюваність, погіршується пам’ять. Підлітки, які починають зловживати тютюнопалінням, звичайно погано вчаться, страждають від недокрів’я та розладів травлення.

Тютюнопаління сприяє втраті маси кісток із зниженням їхньої мінералізації внаслідок гальмування остеобластів щодо засвоєння кальцитоніну. Зміни кислотності ( рН ) крові, зниження парціального тиску кисню та низький рівень витаміну С лежать в основі прогресуючого зниження щільності кісток.

Порушення імунітету виявляються як значне збільшення кількості Т – супресорів та зменшення Т –хелперів, зниження активності природніх кіллерів із зменшенням їхньої кількості в периферійній крові. Зменшується продукція імуноглобулінів G,А,М, рівень Іg Е підвищується (що свідчить про високу алергічну готовність цих індивідів), посилюються процеси перекисного окислення ліпідів. Вже через 7 секунд після вдихання тютюнового диму 25% нікотину попадає в головний мозок: з гіпофізу разом кортикотропіном та вазопресином виділяються ендогенні опіати та ендорфіни. Діти курців мають значно гірші імунологічні показники і тому вони більш схильні до частих вірусних та бактеріальних інфекцій.

У курців, особливо жінок, набагато швидше з’являється зморшкуватість та в’ялість шкіри, особливо навколо рота та очей ( шкіра втрачає колаген).

Паління негативно впливає на ендокринну систему, особливо жіночу. У 15-30% жінок, які палять, діагностується дифузно-токсичний зоб.

Суттєво змінюється гормональний профіль в організмі жінок, які зловживають тютюнопалінням. Жінок часто турбують аменорея, маткові кровотечі, зниження кількості естрогенів сечі в лютеінову фазу. Спостерігаються ранні менопаузи, які провокують передчасний розвиток остеопорозу та атеросклерозу. Порушення кліткового та гуморального імунітету сприяє розвитку запальних процесів в тазових органах, а запалення трубного епітелію приводить до неплідності. Системний токсичний вплив тютюну провокує відшарування плаценти, інфаркти, виражену гіпоксію плода, викиди плода, мертвонародження, перинатальну смертність - ця вірогідність збільшується до 65%.

Обстеження, проведене в Гарвардському університеті в США, свідчать, що серед жінок, які протягом 20 років випалювали 26 і більше цигарок за день, 80% померли від коронарних захворювань серця. В цій групі ризик смертельних приступів виявився в 5,4 рази більшим, ніж серед тих, хто не палив. Навіть одна – чотири сигарети на день збільшують ризик коронарних захворювань у 12,4 рази. Серце курця робить за добу на 15 тисяч скорочень більше, а забезпечення організму киснем та іншими необхідними речовинами – низьке внаслідок того, що кровоносні судини звужені.

Тютюнопаління сприяє розвиткові станів, що призводять до утворення тромбів (прискорена агрегація тромбоцитів; підвищення рівня фібриногену в плазмі та в’язкості крові; скорочення періоду життя тромбоцитів та часу згортання крові). Окис вуглецю тютюнового диму зв’язується з гемоглобіном, приводячи до підвищення рівня карбоксигемоглобіну ( перевищення у курців в 15 разів).

Абсолютно неприпустиме паління для вагітних жінок – це в 100% випадків призводить до ненормального розвитку дитини, виникнення аномалій, зокрема й генетичних, передчасного переривання вагітності тощо. На основі багаторічних і багаточисленних спостережень вчені одержали достовірні наукові відомості про вплив тютюнового диму на перебіг вагітності: підвищується тонус матки, в якій в значній концентрації накопичується нікотин. Нікотин збуджує нервову систему. Збільшується продукція адреналіну, норадреналіну та інших біологічно активних речовин типу кінінів. Виникають дистрофічні зміни в судинній стінці артерій і вен плаценти. Судини звужуються, зумовлюючи порушення мікроциркуляції в плаценті. Внаслідок цього з кровопостачання виключаються цілі ділянки плаценти. Через звужені судини надходить менша кількість крові до плода. Погіршується постачання кисню і харчових продуктів. Це позначається на розвиткові майбутньої дитини.

Діючи на статевий гормон, нікотин може викликати переривання вагітності в перші місяці. Концентрація чадного газу в судинах плода вища, ніж у вагітної жінки. Нікотин накопичується в органах і тканинах і виводиться з організму плода повільніше. На ембріональний розвиток плода отруйно діють нікотин та його похідні. Саме тому у жінок-курців бувають частіше передчасні пологи, переривання вагітності, у них високий процент мертвонароджень і післяпологової смертності новонароджених.

У заядливих курців діти схильні до корчів. Нерідко у таких дітей бувають приступи епілепсії. Токсикоманія плода проявляється ознаками: підвищена збудливість та нервозність, відмова від материнського молока, зниження маси тіла. Немовлята часто вмирають від так званого синдрому раптової смерті. Паління жінок під час вагітності спричинює не тільки збільшення частоти ускладнень вагітності і випадків внутріутробної смерті плода, зростання ризику викиднів та зниження маси тіла новонароджених, але й позначається на здоров'ї дитини протягом перших 7-9 років життя відставанням психічного і фізичного розвитку. Особливо у дітей спостерігається зниження здатності до фізичної діяльності, що вимагає витривалості та напруги.

Нікотин та продукти його обміну переходять в грудне молоко. В 1 л молока матері - курця міститься до 0,5 мг нікотину. Тим часом смертельна доза його 1 мг на 1кг маси дитини. Тютюновий дим пригнічує виділення молока, і інколи через це доводиться переводити немовля на штучне годування.

Відмічено також негативні зміни сперматогенезу та фертильної функції у чоловіків – нікотин блокує утворення андрогенів та продукцію гонадотропіну (низький рівень тестостерону в тестикулярній тканині та сироватці крові) за рахунок артеріопатії. Кількість сперматозоідів в одиниці об’єму зменшується вдвічі, значно зменшується їхня рухливість. Якість сперми порушується настільки, що може спричинити (ЗБІЛЬШЕННЯ В 5 РАЗІВ !) генетичні порушення у дітей (найчастіше – вовча пащека, дефекти серця, гідроцефалії та ін.).

Порушення функції підшлункової залози у осіб, які зловживають тютюнопалінням, проявляються частим підвищенням рівня глюкози в крові, обумовлене низьким рівнем інсуліна крові, підвищенням секреції діабетогенних гормонів (соматостатіна, кортизолу) та впливом катехоламінів. Вони потребують набагато більших доз інсуліну для нормалізації свого стану, тому що всмоктування інсуліну порушено за рахунок вазоконстрикції судин під впливом дії тютюну.

Порушується метаболізм тіреотропного гормона та тіреоідних гормонів – в сироватці крові підвищується рівень тіреоглобуліну та Тз, знижується рівень ТТГ. Дисбаланс гормонів на 30% збільшує вірогідність розвитку зобу.

Масове розповсюдження тютюнопаління є однією з головних причин широкого розповсюдження серцево-судинних захворювань. Більше 50% всіх захворювань, що є причиною смерті курців, приходиться на долю серцево-судинних захворювань. Доведено, що у курців, на відміну від некурців, в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця. При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, у курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурців, при цьому скорочення тривалості життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Доведено, що тютюнопаління призводить до розвитку гастриту, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки. Ці захворювання у курців зустрічаються на 60% частіше, ніж у людей, котрі перебувають в аналогічних умовах, але не палять. Ці захворювання найчастіше зустрічаються у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки. Приблизно у 75% курців, хворих на виразкову хворобу шлунка та 12 палої кишки, спостерігаються рецидиви захворюваня, що потребують збільшення доз медикаментів.

Тютюнопаління є чинником ризику виникнення хвороб печінки, підшлункової залози, шлунку та кишківника. Внаслідок гальмування скоротливої та рухливої функцій шлунку і кишківника у курців зникає апетит, погіршується травлення, виникають розлади.

Шкода від тютюнопаління не тільки в тому, що погіршується здоров’я курця, але й тих, хто його оточує — курців пасивних. Людина, що не палить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом - 50% нікотину потрапляє в повітря приміщення ( при згорянні цигарки нікотин руйнується тільки на 25%, 20% вдихає курець 5% залишається в недокурку). Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в такому приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, ніби викурила чотири цигарки. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала у задимленому від тютюнопаління приміщенні, з’являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.

Люди, що не палять, але живуть чи працюють в «прокурених» приміщеннях, страждають на ті ж хвороби, що й курець. Пасивне тютюнопаління у жінок шкодить їхньому здоров’ю так, ніби вони щодня палили по 20 цигарок. В домашніх умовах діти курців пассивно « випалюють» 6-7 цигарок на день, а дружини – 10-12 і ризикують захворіти на хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, рак легень.