- •Тема 1. Легалізація як вид похідної формалізації права.
- •1. Формалізація права, поняття та види.
- •3. Ґенеза легалізації як поняття та соціального явища.
- •4. «Легалізація у механизмі дії права» як навчальна дисципліна, її роль у професійній підготовці юристів.
- •Тема 2. Легалізація у процедурно-процесуальному механізмі права.
- •1. Легалізаційна діяльність, її суб’єкт та об’єкти.
- •2. Види легалізаційної діяльності.
- •3. Легалізація як правова процедура.
- •Визначення легалізації як правової процедури має за мету не тільки підтвердження процедурного характеру легалізації, але й теоретичного обґрунтування форми і змісту цієї процедури.
- •4. Процедурно-процесуальний механізм права як форма здійснення легалізаційної діяльності.
- •Тема 3. Легалізація в аспекті здійснення права.
- •1. Сучасні підходи до розуміння категорії здійснення права.
- •2. Особливості правозастосовної діяльності.
- •3. Універсальні ознаки та форми правозастосування.
- •4. Місце легалізації в системі здійснення права.
- •Тема 4. Ефективність легалізації.
- •1. Методи встановлення ефективності категорій права.
- •2. Оцінка регулюючого впливу, як метод дослідження ефективності легалізації.
- •Тема 5. Визнання державної влади, як вид легалізаційної діяльності.
- •1. Державна влада, поняття, ознаки, характеристики.
- •2. Легальність, легітимність та легалізація державної влади.
- •3. Дефектна легальність державної влади.
- •4. Легалізація державної влади за законодавством України.
- •Тема 6. Підтвердження чинності документів.
- •1. Поняття документу.
- •2. Легалізація документів: поняття, зміст, види.
- •3. Легалізації документів у приватноправовій сфері.
- •4. Легалізації документів у публічно-правовій сфері.
- •Тема 7. Видача дозволу на виконання певних видів діяльності як вид легалізації.
- •2. Легітимація та легалізація колективних суб’єктів права.
- •3. Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.
- •4. Легалізація певних видів діяльності у приватноправовій сфері.
- •Тема 9. Узаконення грошових коштів та іншого майна – легалізаційний аспект.
4. Легалізація певних видів діяльності у приватноправовій сфері.
Спираючись на дослідження у сучасній юриспруденції, можна зробити висновок про необхідність сепарації опосередкованого типу здійснення права на такі види: публічно-правове правозастосування і приватноправове правозастосування. У даному випадку, класифікаційним критерієм є статус суб'єкта правозастосування: а) публічно-правове – таке, що здійснюється суб'єктом, наділеним державно-владними повноваженнями; б) приватноправове - таке, що здійснюється іншими уповноваженими суб'єктами, що не володіють державно-владними повноваженнями.
Як публічно-правове, так і приватноправове правозастосування поділяються на два підвиди: організаційно-виконавче (здійснюється в наступних формах: конкретизація; контроль); і правоохоронне (здійснюється в наступних формах: розв'язання спорів; накладення санкції).
Для встановлення особливостей легалізації певних видів діяльності у приватноправовій сфері, доцільно розглянути у якості прикладу діяльність юридичної особи (приміром, ПП). Аналізуючи характер діяльності її виконавчого органу стає можливим встановити наступне:
1) Виконавчим органом управління підприємством є дирекція, а головною посадовою особою - директор. У статуті підприємства, закріплюються повноваження, права (особливий статус) і обов'язки директора.
2) Директор, здійснюючи свою діяльність, є носієм влади, яка була передана йому за рішенням власника. Однак, директор діє не в своїх інтересах, але в інтересах компанії, причому це не його «добра воля», а прямий, регламентований обов'язок.
3) Діяльність яку здійснює директор у більшості випадків (оформлення доручення, видача наказів і т.д.) носить опосередкований характер.
4) Усі прийняті рішення, накази, довіреності, резолюції, фактично, весь обсяг юридичних документів, що видаються директором підприємства, регламентований Статутом цього підприємства та чинним законодавством.
5) Якщо з усієї сукупності можливих дій директора підприємства, ми візьмемо до розгляду тільки лише ті, що пов'язані з формальним закріпленням індивідуальних владних рішень по конкретним юридичним справам, то в кожному з них, можливим буде виявити юридично оформлений результат (юридичний документ).
6) Аналізуючи діяльність директора, ми можемо встановити основні форми його діяльності: конкретизація, контроль, розв’язання спорів, накладення санкцій.
В контексті видачі дозволу на виконання певних видів діяльності (як традиційного виду легалізації), нас цікавлять саме процедури: конкретизації – особлива ситуація, при якій правовідносини не можуть виникнути без владного рішення, яким конкретизується наявні у суб'єкта права або обов'язки (наприклад - видача довіреності директором підприємства).
Та контролю – регламентація певних відносин та/або перевірка статусу (наприклад – процедура прийняття на роботу та проставляння директором розпорядчого напису на заяві робітника).
Відповідно, ми можемо констатувати що, процедури легалізації певних видів діяльності здійснюються, в тому числі, і у приватноправовій сфері.
Додаткова література:
Саніахметова Н. О. : Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: учеб. пособие / Н. А. Саниахметова. - Харьков : Одиссей, 2004. - 800 с.
Учебник под. редакцией Подцерковного О. П.: Господарське право: Підручник / О.П. Подцерковний, О.О. Квасніцька, А.В. Смітюх та ін.; За ред. О.П. Подцерковного, - X.: Одіссей, 2010. - 640 с.