Тема 7. Видача дозволу на виконання певних видів діяльності як вид легалізації.

1. Поняття і класифікація легалізації окремих видів діяльності.

2. Легітимація та легалізація колективних суб’єктів права.

3. Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.

4. Легалізація певних видів діяльності у приватноправовій сфері.

1. Поняття і класифікація легалізації окремих видів діяльності.

Видача дозволу на заняття певною діяльністю – це вид традиційної легалізаційної процедури, яка виражається у допуску окремих суб’єктів до виконання певної діяльності, та, у окремих випадках, узаконення результатів діяльності на здійснення якої мали бути отримані дозвільні документи.

Суб’єктами даного виду легалізації можуть виступати як приватноправові так і публічно-правові особи.

Даний вид легалізації в основному відображає правові відносини в підприємницькій сфері і здійснюється в таких формах:

1) Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності становить собою визнання державою учасників господарського обігу. Визнання складається з трьох основних процедур:

а) державного обліку суб’єктів підприємницької діяльності;

б) збору публічно-достовірних даних про їх правове, майнове й організаційне становище;

в) здійснення контролю за законністю виникнення, зміни і припинення правового статусу підприємця.

2) Ліцензування і патентування окремих видів підприємницької діяльності як державно-правове регулювання підприємницької діяльності в інтересах держави, бізнесу, особистості, суспільства.

3) Видача дозволів на працевлаштування іноземних громадян.

4) Видача дозволів на проведення будівельних робіт (та у окремих випадках узаконення самочинного будівництва).

5) Недержавна реєстрація повноважень учасників підприємницької діяльності.

Вказані процедури регламентовані чинним законодавством України: Господарським кодексом України від 16.01.2003р., Податковим кодексом України від 02. 12. 2010 р., Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року, Законом України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р., Законом України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності» від 01.06. 2000р., Постановою КМУ «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» від 13. 04. 2011 р., Постановою КМУ «Питання видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 27.05.2013 р., та інших правових актах.

2. Легітимація та легалізація колективних суб’єктів права.

В контексті виникнення юридичної особи доцільно виділити дві групи процедур: «процедури заснування» та «процедури реєстрації» (отримання дозволу на заняття певним видом діяльності). Де перші мають своєю суттю фактичне визнання учасниками (майбутніми засновниками) відповідності, створюваного ними підприємства, їх інтересам, потребам та вимогам законодавства. А другі виражаються у введенні і фіксації державним органом нового СПД, а також видачі йому відповідних документів що дозволяють виконувати певні види діяльності.

Передумовами вказаних «процедур заснування», є, в тому числі, і юридичні консультації, які отримують зацікавлені суб'єкти. На основі сформованої господарсько-правової практики, усвідомлюючи завдання і цілі, в добровільному порядку, майбутні засновники домовляються про створення нового колективного суб'єкта права.

Результатом «процедури заснування» юридичної особи (у даному випадку розглядається процедура створення ТОВ), є два юридичні документи: 1) протокол загальних зборів засновників (далі - протокол). При уважному вивченні першого протоколу загальних зборів засновників підприємства, можна виділити ті основні питання, вирішення яких в ньому були зафіксовані. Серед них: найменування підприємства; юридична адреса; організаційно-правова форма; прийняття обумовленого тексту статуту;призначення директора; призначення осіб відповідальних за реєстрацію. 2) Статут (у якому вказується обсяг правосуб'єктності створюванної особи). Законом встановлено обов'язкову форму нотаріального посвідчення підписів осіб які склали ці документи.

Ці документи підписуються сторонами, що є, з одного боку, вираженням їх волі, а з іншого, фактичним визнанням легітимності підприємства. Процедура легітимації юридичної особи включає в себе: 1) виникнення інтересу (необхідності) - набуття розуміння форми (організаційно-правової, податкової звітності тощо); 2) досягнення згоди за основними умовами (цілі, назва і т.д.); 3) Вираження волі в конкретних юридичних документах (протокол загальних зборів № 1, Статут і т.д.).

У свою чергу, під легалізацією СПД (у даному випадку юридичної особи), слід розуміти дію уповноваженого публічно-правового суб’єкта, результатом якої є допуск окремих суб’єктів до виконання певної діяльності у підприємницькій сфері (приміром, її реєстрація).