Розділ 2. Обчислення в EXCEL. Формули та функції.

Графічне представлення результатів обчислень

Лекція 1.

Робота з формулами в Excel.

План

1. Поняття формули

2. Створення формул

3. Абсолютні і відносні адреси

4. Копіювання (автозаповнення) для формул

5. Помилки в формулах

Поняття формули

У комірки робочих таблиць можна вводити не лише дані, але й різноманітні формули, які використовуються для проведення обчислень з використанням даних, що зберігаються в інших комірках. Причому як аргументи у формулах можна використовувати як адреси комірок, в яких знаходяться потрібні числові значення, так і числа, тобто константи, введені безпосередньо в формулу. Адреси комірок у формулі виступають у ролі змінних. Отже, формула може складатися зі змінних, констант, функцій та знаків математичних та логічних операцій. Формулу можна вводити як безпосередньо в активну комірку, так і в рядок набору формул (при цьому формула буде записуватись також в активну комірку). Перевага введення формули в рядок набору формул полягає в тому, що її можна без перешкод редагувати безпосередньо при введенні.

Формулою вважається будь-яка інформація в комірці, яка починається зі знаку рівності ("=") і записана за певними правилами. Отже, якщо введення інформації в комірку розпочати зі знаку "=", то Excel це буде сприймати як формулу і автоматично відбуватиметься перевірка правильності її введення. Для того щоб вміст комірки використовувався у формулі, у ній повинно знаходитись посилання на неї, тобто необхідно, щоб у формулі знаходилась адреса комірки. У ролі адреси комірки може виступати ім'я комірки. Результатом обчислення формули може бути числове або логічне значення. Логічний результат отримується при використанні в формулі операторів логічного порівняння. У формулах можна використовувати такі оператори математичних операцій:

( відкрити дужку,

) закрити дужку,

+ додавання аргументів,

– віднімання аргументів,

* множення,

/ ділення,

^ піднесення до степеня,

% визначення процента,

& об'єднання текстових рядків.

Правила і порядок виконання математичних операцій такі ж, як і в традиційній математиці. Тобто, якщо в одній формулі є кілька типів операцій, то в першу чергу виконується піднесення до степеня, тоді – множення та ділення і в останню чергу – додавання та віднімання. Операції однакового типу виконуються за законом запису їх в формулі. Якщо потрібно змінити порядок виконання операцій, то операцію, яка повинна виконуватись першою, слід взяти в дужки. У кожній формулі кількість лівих дужок повинна відповідати кількості правих.

У ролі операторів логічного порівняння можна використати:

< менше,

> більше,

= рівність виразів,

<> не дорівнює,

<= менше і дорівнює,

>= більше і дорівнює.

За замовчуванням Excel показує в комірках електронних таблиць не формули, а результати обчислень формул, проте програма дозволяє переглянути зміст формул у формульному режимі.

У програмі встановлено опцію автоматичного перерахунку значень після введення нових даних. Тому після введення нової інформації результати усієї робочої книги щоразу поновлюються. Цю опцію можна відмінити, якщо встановити опцію вручную на вкладці Вычисления діалогового вікна Параметры.

Створення формул

І снують різні способи створення формул. Якщо формула невелика та містить найпро­стіші операції, то її можна створити безпосередньо з кла­віатури. Для цього потрібно у комірці, в якій повинен знахо­дитись результат, ввести знак "=" та формулу, за якою буде обчислюватись результат. На­приклад, для того щоб обчислити значення виразу За + b – 0,45, де а = 67,87 і b = 2,98, потрібно ввести вхідні дані у відповідні комірки (мал. 2.8), наприклад А2 та В2, а після цього в комірку, де буде результат (наприклад у комірку А4) достатньо ввести з клавіатури вираз =3*а2+b2-0,45. Після введення цього виразу потрібно натиснути клавішу [Enter]. У комірці А4 з'явиться результат обчислень: 206,14. Зверніть увагу, що байдуже які літери вводити в адреси комірок – великі чи малі, відіграє роль лише розкладка клавіатури, тобто літери, які вводяться в адреси комірок повинні бути латинськими.

Для обчислення значення цього ж виразу для інших вхідних даних достатньо змінити значення параметрів а та b у відповідних комірках. Після натискання клавіші [Enter] результат автоматично зміниться. Якщо Ви активізуєте комірку з результатом, то у рядку формул завжди можна буде бачити формулу, за якою проводиться обчислення. Цю формулу можна також побачити в режимі редагування комірки, натиснувши функціональну клавішу [F2].

Інший спосіб введення формули полягає в тому, що адреси комірок, які беруть участь в обчисленнях, не вводяться з клавіатури. Вони заносяться у відповідне місце формули після активізації цієї комірки клавішею миші. У нашому випадку це виглядало би так.

Після того як в рядку формул уже опиниться запис =3*, потрібно клацнути лівою кнопкою миші в комірці А2. У результаті цього навколо комірки з'явиться пунктирна рамка, а в рядку формул – адреса комірки. Цей спосіб зручний, якщо потрібно створити посилання на комірки, які знаходяться далеко одна від одної.

Якщо в ролі змінної потрібно використати комірку, що знаходиться на іншому робочому аркуші, то перед її адресою необхідно вказати назву цього аркуша і знак "!" ("оклику"). Наприклад, Дані!ВЗ+Результат!В7 означає до значення комірки ВЗ, яка знаходиться на аркуші Дані, додати значення комірки В7, яка знаходиться на аркуші Результат.

Абсолютна та відносна адреси клітин

У формулі в ролі змінних може бути відразу кілька різних адрес комірок. При цьому у випадку виконання автозаповнення або копіювання даної формули в наступні комірки, інколи потрібно, щоб адреси одних комірок у формулі змінювались, а інших – ні. Тому в Excel існують поняття абсолютної та відносної адреси комірки.

Відносною називається адреса клітини, яка змінюється при копіюванні формул відносно рядків або стовпців.

Абсолютна адреса = це адреса клітини, яка не змінюється при копіюванні формул. Для того щоб вказати абсолютні координати комірки, необхідно перед назвою рядка чи колонки поставити знак "$" (знак долара) (наприклад, $D$4 – не змінюється ні назва колонки, ні назва рядка, D$4 – не змінюється назва рядка, а назва колонки змінюється і т.д).

При створенні абсолютного посилання знак долара "$" необхідно ставити з клавіатури або за допомогою клавіші F4.