Приклад виконання практичного завдання

Розрахуємо зміну витрат від модернізації електропривода верстата.

Модернізація електропривода верстата дозволяє скоротити витрати часу на випуск річної програми валів. Для розрахунків використаємо дані табл. 8.1 – 8.2.

Таблиця 8.2 – Вихідні дані економічних розрахунків

Найменування даних	Базовий варіант	Новий варіант
Годинна тарифна ставка верстатника, Сгод, грн.	12	9,5
Годинна тарифна ставка ремонтника, Сгод.рем, грн.	8	8
Коефіцієнт корисної дії, , %	85	95
Коефіцієнт використання устаткування за часом, Кв.у.	0,8	0,8
Працемісткість ремонтних робіт кожного з видів устаткування, Ті, чол.-г. - перетворювач - трансформатор - кабельна мережа - блок введення - блок вентилятора	20 15 10 6 4	15 10 7 5 3
Кількість за рік середніх ремонтів	2
Кількість за рік капітальних ремонтів	1
Маса кожного типу устаткування: - електродвигунів, кг - перетворювача	155 370		140 270
Коефіцієнт, що враховує додаткову зарплату, Кд	1,3
Коефіцієнт, що враховує відрахування на соцстрах, Кстрах.	1,375
Коефіцієнт, що враховує преміальну доплату, Кпрем	-		1,25
Коефіцієнт, що враховує амортизаційні відрахування, Ка	8,7
Коефіцієнт, що враховує витрати на ремонт, Крем	0,45		0,35
Вартість 1 кВт електроенергії, Sе, грн.	0,71

Витрати часу на випуск річної програми по базовому варіанту:

(8.1)

За новим варіантом:

(8.2)

Унаслідок підвищення якості різання економія за часом складе:

(8.3)

.

Розрахуємо зміну витрат у вартісному вираженні. Має місце зміна витрат на зарплату.

У базовому варіанту витрати на зарплату верстатникам склали:

(8.4)

У новому варіанті

(8.5)

Економія по зарплаті верстатників буде дорівнювати:

(8.6)

.

У базовому варіанті витрати на зарплату ремонтників:

У новому варіанті:

Якщо врахувати, що у зв'язку з модернізацією кількість поточних ремонтів може бути зменшено, економія по зарплаті ремонтників складе:

Витрати на установку, ремонт і обслуговування устаткування системи електропривода у базовому варіанті:

(8.7)

У новому варіанті:

(8.8)

Економія по витратах на ремонт, установку й обслуговування устаткування:

(8.9)

.

Річна економія витрат у вартісному вираженні складе:

Розрахуємо приватні показники, що характеризують доцільність здійснення модернізації верстата.

У базовому варіанті:

Фондовіддача:

(8.10)

Фондоємність:

(8.11)

Працемісткість:

(8.12)

У новому варіанті:

Фондовіддача:

(8.13)

Фондоємність:

(8.14)

Працемісткість:

(8.15)

Індекс фондовіддачі й фондоємності відповідно буде дорівнювати:

(8.16)

(збільшення на 2%).

(8.17)

(зниження на 3%).

Із проведених розрахунків варто зробити висновок, що показники доцільності здійснення модернізації мають тенденцію до поліпшення: збільшення фондовіддачі на 2 % і зниження фондоємності на 3%. Це свідчить про те, що верстат буде функціонувати ефективніше.

Розрахуємо капітальні витрати на електроустаткування базового варіанта.

До основного устаткування відносять двигуни потужністю 11 кВт, і два по 4 кВт і електропривод асинхронний глибокорегульований комплектний «Розмір 2М-5-21». Загальна ціна електроустаткування – Ц_об =72300. Тоді витрати на будівельно-монтажні роботи електроустаткування складуть:

(8.18)

Заробітна платня будівельно-монтажних робітників:

(8.19)

Разом по устаткуванню маємо:

(8.20)

Транспортні витрати по доставці устаткування:

, (8.21)

Заготівельно-складські витрати:

(8.22)

Разом загальна сума капітальних витрат по базовому варіанту:

(8.23)

Розрахуємо капітальні витрати на електроустаткування нового варіанта, до якого відносять двигун потужністю 11 кВт і два двигуна по 4 кВт, частотно-регульований привод 8200 Vector і 2 приводи подач 8400 Stateline, мережевий дросель ELN3-0055H055, магнітні пускачі, автоматичні вимикачі йенкодер Autonics E40S-6-300-3-5-2c.

Загальна сума електроустаткування Ц_об = 70800 грн.

Витрати на будівельно-монтажні роботи складуть 10 % від загальної суми:

,

Зарплата будівельно-монтажних робітників:

Разом по устаткуванню маємо:

Транспортні витрати по доставці устаткування:

Заготівельно-складські витрати:

Разом загальна сума капітальних витрат за новим варіантом:

Розходження в сумах капітальних вкладень пояснюється різницею у вартості устаткування. Щоб не ускладнювати розрахунки, продуктивність верстата для обох варіантів узята однакова.

Експлуатаційні витрати при застосуванні тієї або іншої системи електропривода визначаються технологічною собівартістю, що складається з наступних статей:

– амортизаційні відрахування С_а;

– витрати на споживану електроенергію С_е;

– витрати на ремонт електроустаткування С_р;

– інші витрати.

Річні амортизаційні відрахування за кожним в варіантів визначаються за формулою:

де N_а – норма амортизаційних відрахувань (беремо 8%, якщо розглядається машинобудівний виробничий об'єкт); Ц_об – вартість основного обладнання.

Амортизаційні відрахування за базовим варіантом:

За новим варіантом:

До амортизаційних відрахувань на устаткування варто додати відрахування на площу, тоді одержимо повні амортизаційні відрахування за рік.

По базовому варіанті відрахування на площу складуть:

по новому варіанту:

Норма амортизації взята усереднена – 8% для всіх об'єктів.

Повні амортизаційні відрахування по базовому варіанту:

по новому варіанту:

Розрахуємо витрати на споживану електроенергію:

де Р – номінальна потужність електродвигуна, що використовується у верстаті, кВт; η – коефіцієнт корисної дії електроустаткування; Т_еф – ефективний фонд часу роботи, год; К_в – коефіцієнт використання за часом; К_м – коефіцієнт використання по потужності; С_е – вартість 1 кВт год електроенергії, грн./кВт год.

Коефіцієнт корисної дії електроустаткування обчислюємо як добуток коефіцієнтів корисної дії двигуна й перетворювача.

Для базового варіанта коефіцієнт корисної дії дорівнює 85%, для нового варіанта – 95%. Коефіцієнт використання за часом для обох варіантів приймемо рівним 0,8. Коефіцієнт використання по потужності по базовому варіанту – 0,92, по новому – 0,62. Вартість електроенергії дорівнює 0,71 грн/кВт год.

Ефективний фонд часу за обома варіантами при роботі цеху в одну зміну за рік складе:

Підставимо вихідні дані у формулу, визначимо витрати на електроенергію за обома варіантами:

– за базовим варіантом:

– за новим варіантом:

Розрахуємо витрати на поточний ремонт.

Поточний ремонт електроустаткування виконується на місці його установки з відключенням від мережі, силами змінного ремонтного персоналу, що обслуговує даний агрегат (устаткування).

Витрати на поточний ремонт електроустаткування містять наступні статті:

– основна заробітна платня робітників з нарахуваннями С_зп;

– вартість використовуваних матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів С_м;

– цехові й загальнозаводські витрати С_заг.

Для визначення зарплати робітників-ремонтників необхідно знати трудомісткість ремонтних робіт і ефективний фонд часу одного робітника.

Працемісткість ремонтних робіт визначають із графіків планово-попереджувальних ремонтів.

З табл. 8.1 маємо, що працемісткість ремонтних робіт за базовим варіантом становить 205 чол.-год, за новим – 167 чол.-год.

Ефективний фонд часу одного робітника складається із днів, що залишилися після вирахування з 365 календарних днів вихідних і святкових днів, а також днів, що стосуються інших невиходів на роботу. Зайнятість за часом – 0,96.

Ефективний фонд часу дорівнює:

Заробітна платня визначається через працемісткість ремонтів і тарифну годинну ставку електромонтера, що становить 10 грн./год.

По базовому варіанту тарифна зарплата:

по новому варіанту:

До нарахувань зарплати відносять премії (20% від тарифної зарплати), додаткова зарплата (10% від тарифної зарплати), інші доплати (10% від тарифної зарплати). У підсумку нарахування досягають 40% від тарифної зарплати. Щоб визначити повну суму виплат по зарплаті робітником, необхідно тарифну зарплату помножити на коефіцієнт 1.4.

Таким чином, сума повних виплат по зарплаті в базовому варіанті:

по новому варіанту:

Витрати на матеріал і комплектуючі вироби становлять:

– при капітальному ремонті - 50% від тарифної зарплати;

– при середньому ремонті - 35% від тарифної зарплати;

– при поточному ремонті - 15% від тарифної зарплати.

Для базового варіанта витрати на матеріали й комплектуючі будуть дорівнювати:

по новому варіанті:

Цехові й загальнозаводські витрати досягають 80% від тарифної зарплати.

Їхня величина по базовому варіанті:

по новому варіанті:

У кошторисі річних експлуатаційних витрат інші витрати приймаються в розмірі 1% від суми капітальних вкладень:

для базового варіанта:

для нового варіанта:

Для аналізу експлуатаційних витрат отримані дані представимо в табл. 8.3.

Таблиця 8.3 – Експлуатаційні витрати

Найменування витрат	Базовий варіант	Новий варіант
Амортизаційні відрахування, грн.	5984	5844
Витрати на електроенергію, грн.	16485	9428
Заробітна плата, грн. (суму повних виплат по зарплаті множимо на кількість ремонтників)	4920	4008
Витрати на матеріали, грн.	3998	3257
Цехові й загальнозаводські витрати, грн.	1640	1336
Інші витрати, грн.	833	816
Разом експлуатаційні витрати, грн.	33860	24689

Розрахунок ефективності проектованої системи

У зв’язку з тим, що величини капітальних вкладень і експлуатаційних витрат при впровадженні нової (удосконаленої) системи електропривода верстата стали менше, ніж при базовій системі, то для визначення ефективності й доцільності вироблених змін варто розрахувати порівняльні показники.

Відносна економія капітальних вкладень розраховується за формулою:

Для порівняння експлуатаційних витрат використаємо показник відносної економії (зменшення) витрат:

Наведені витрати за базовим варіантом склали:

за новим варіантом:

Строк окупності капітальних витрат на модернізацію електропривода верстата складе:

Строк окупності нижче нормативного, впровадження нової системи доцільно.

Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень визначає економію від зниження експлуатаційних витрат, одержувану на кожну гривню капітальних вкладень:

Е=1/Те=1/2,15=0,46.

Розрахунковий коефіцієнт ефективності більше нормативного (ЕЕ_н, 0,460,15), виходить, впроваджувана система електропривода ефективна.

Річний економічний ефект складе:

Таким чином, за результатами обчислень нова система електропривода, впроваджувана у верстат ефективніше базової з технічної й економічної точок зору.