Контрольні питання

1. Пояснити призначення лабораторного стенду в навчальному закладі.

2. Пояснити ефективність використання стенду в процесі навчання.

3. В чому полягає сутність методичної документації щодо використання стенду.

4. Назвати витрати, які виникають при створенні технічної документації стенда.

5. В чому полягає розрахунок економічної ефективності щодо створення лабораторного стенду?

Література: [19], стор. 123 – 126.

Практичне заняття №7

Тема. Визначення витрат на створення програмного продукту (сайту)

Мета роботи: Набуття навичок та вмінь щодо визначення витрат на створення программного продукту

Короткі теоретичні відомості

Однією з найважливіших складових даної групи активів є програмне забезпечення. Відмітимо стрімке зростання ролі даного об`єкту у виробництві протягом останніх років, оскільки компанії постійно здійснюють значні витрати у його розробку, удосконалення, тестування та впровадження у виробництво. Але, незважаючи на це, затверджених на законодавчому рівні детальних рекомендацій щодо порядку обліку таких витрат та умов їх капіталізації не визначено. Тому доцільним вважаємо застосування у даному випадку міжнародного досвіду, викладеного у таких нормативних документах, як SOP (Statement of position) № 98-1 «Облік витрат на програмне забезпечення для комп`ютерів, розроблене або придбане для внутрішнього використання» та SFAS (Statement of financial accounting standard) №86 «Облік затрат на програмне забезпечення для комп`ютерів, що підлягають продажу, оренді або іншій формі реалізації».

Витрати, пов'язані із створенням веб-сайту, умовно поділені за кількома складовими:

– планування;

– розробка застосування та інфраструктури;

– розробка графічного дизайну;

– розробка змісту.

Після власне розробки сайту починається операційна стадія. Витрати цієї стадії повинні списуватися до витрат звітного періоду.

Витрати на першій стадії (техніко-економічні обґрунтування, визначення специфікацій обладнання і програмного забезпечення, оцінка альтернативних продуктів і постачальників) повинні бути віднесені до витрат в тому періоді, в якому були списані.

Капіталізувати можна лише ті витрати, які відносяться до стадій розробки. Щоб капіталізувати в балансі витрати на створення сайту, підприємство повинно переконливо продемонструвати виконання всіх критеріїв визнання НМА. При цьому особлива увага приділяється критерію отримання майбутніх економічних вигід.

7.1 Визначення витрат на створення програмного продукту (сайту)

Витрати на створення програмного продукту складаються з витрат по оплаті праці розробника програми і витрат по оплаті машинного часу при налаштуванні програми:

З_спп = З^зп_спп + З^мч_спп + З_заг + З_по,, (7.1)

де З_спп – затрати на створення програмного продукту; З^зп_спп – затрати на оплату праці розробника продукту; З^мч_спп – затрати на оплату машинного часу; З_заг – загальні витрати; З_п – витрати на оплату праці перекладача.

1) Витрати на оплату праці розробника програми визначаються шляхом множення працемісткості створення програмного продукту на середню годинну оплату праці програміста (з урахуванням коефіцієнта відрахувань на соціальні потреби):

З^зп_спп = t  T_год . (7.2)

Працемісткість розробки програмного продукту можна визначити таким чином:

t = t _о+ t_а + t_б + t_п + t_д + t_нал, (7.3)

де t_о – витрати праці на підготовку опису завдання; t_а – на розробку алгоритму рішення задачі; t_б – на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі; t_п – на складання програми по готовій блок-схемі; t_д – на підготовку документації завдання; t_нал – на налагодження програми на ЕОМ.

t_в = Q  B /(75...85  K), (7.4)

де B – коефіцієнт збільшення витрат праці унаслідок недостатнього опису завдання, уточнень і деякого не доопрацювання, B = 1,2...5; K – коефіцієнт кваліфікації розробника, для тих, що працюють до 2 років К = 0,8.

У зв'язку з тим, що при вивченні опису даного завдання було потрібно багато уточнень і доопрацювань в описі коефіцієнт B приймаємо рівним 4.

Витрати праці на розробку алгоритму рішення задачі t_а, люд-год:

t_а = Q/(60...75  K). (7.5)

Витрати праці на розробку блок-схеми алгоритму рішення задачі t_б, люд-год:

t_б = Q /(60...75  K). (7.6)

Витрати праці на складання програми по готовій блок-схемі t_п, люд-год:

t_п = Q /(60...75  K). (7.7)

Витрати праці на налагодження програми на ЕОМ при комплексному налагодженню завдання:

t_нал = 1.5  t^A_нал, (7.8)

де t^A_нал – витрати праці на налагодження програми на ЕОМ при автономному налагодженні одного завдання:

t^A_нал = Q/(40...50  K). (7.9)

Витрати праці на підготовку документації по завданню визначаються:

t_д = t_др + t_до , (7.10)

де t_др – витрати праці на підготовку матеріалів в рукописі:

t_др = Q/(150...200  K), (7.11)

де t_до – витрати на редагування, друк і оформлення документації:

t_до = 0.75  t_др. (7.12)

Разом відрахування на соціальні потреби складають 39,2%. Звідси витрати на оплату праці програміста складають (грн):

З^зп_спп= t  T_год ∙ В_с , (7.13)

де В_с – відрахування на соціальні потреби.

Середня заробітна плата програміста в сучасних ринкових умовах може варіюватися в широкому діапазоні. Для розрахунку візьмемо середню годинну оплату праці, яка складає Т_год = 12 грн./година, що складає 1920 грн./міс при 8-ми годинному робочому дні і 5-ти денному робочому тижні.

Витрати на оплату праці програміста складаються із зарплати програміста і відрахувань на соціальні потреби. Відрахування на соціальні потреби включають:

– державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності;

• відрахування до пенсійного фонду;

• державне соціальне страхування на випадок безробіття;

• державне страхування від нещасних випадків.

Витрати на оплату машинного часу при налагодженні програми визначаються шляхом множення фактичного часу налагодження програми на ціну машина-година орендного часу:

З^мч_спп = С_год  t _ЕОМ, (7.14)

де С_год – ціна машино-години орендного часу, грн/год; t_ЕОМ – фактичний час налагодження програми на ЕОМ.

Фактичний час налагодження обчислюється за формулою:

t _ЕОМ = t_п + t_до + t_д, (7.15)

де t_п – час на створення програми за розробленою блок-схемою; t_до – витрати на редагування, друк і оформлення документації; t_д – час на підготовку документації.

Ціну машино-години знайдемо за формулою:

, (7.16)

де З_еом – повні витрати на експлуатацію ЕОМ протягом року; Т_еом – дійсний річний фонд часу ЕОМ, год/рік.

Загальна кількість днів в році – 365, число святкових і вихідних днів – 119.

Час простою в профілактичних роботах визначається як щотижнева профілактика по 4 години.

Разом річний фонд робочого часу ЕОМ складає:

Т_ЕОМ = (Д_р – Д_вс) ∙ t_рд – 1.5 t_п, (7.17)

де Д_р – загальна кількість днів на рік; Д_вс – загальна кількість вихідних і святкових днів; t_рд – тривалість робочого дня; t_п – час простою в профілактичних роботах.

Повні витрати на експлуатацію ЕОМ можна визначити за формулою:

З_ЕОМ = З_зп + З_ам + З_эл + З_вм + З_пр + З_ів, (7.18)

де З_зп – річні витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу, грн./рік; З_ам – річні витрати на амортизацію, грн/рік; З_ел – річні витрати на електроенергію, споживану ЕОМ, грн./рік; З_вм – річні витрати на допоміжні матеріали, грн./рік; З_пр – витрати на поточний ремонт комп'ютера, грн./рік; З_ів – інші річні витрати та накладні витрати, грн./рік.

Сума річних амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

З_ам = С_бал  Н_ам , (7.19)

де С_бал – балансова вартість комп’ютера, грн./шт; Н_ам – норма амортизації % (Н_ам = 25%.).

Балансова вартість ЕОМ включає відпускну ціну, витрати на транспортування, монтаж устаткування і його наладку:

С_бал = С_рин + З_уст , (7.20)

де С_рин – ринкова вартість комп'ютера, грн./шт.; З_уст – витрати на доставку і установку комп'ютера, грн./шт.

Витрати на установку і наладку склали приблизно 10% від вартості комп'ютера, грн.:

З_уст = 10%  С_рин . (7.21)

Вартість електроенергії, споживаної за рік, визначається за формулою:

З_ел = Р_еом  Т_еом  С_ел  А, (7.22)

де Р_еом – сумарна потужність ЕОМ; С_ел=0,71 грн – вартість 1кВтгод електроенергії; А – коєфіцієнт інтенсивного використання потужності машини.

Витрати на поточний і профілактичний ремонт приймаються рівними 5% від вартості ЕОМ:

З_пр = 0,05  С_бал . (7.23)

Витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу складаються з основної заробітної плати, додаткової і відрахувань на заробітну плату:

З_зп = З^осн_зп + З^дод_зп + З^відр_зп . (7.24)

Сума основної заробітної плати визначається виходячи із загальної чисельності тих, що працюють в штаті:

З^осн_зп = 12  Зⁱ_окл , (7.25)

де Зⁱ_окл – тарифна ставка i-го працівника в місяць, грн. У штат обслуговуючого персоналу повинні входити інженер-програміст і оператор.