- •7.05070204 – „ЕлектромеханічНі системи автоматизації та електропривод”,
- •7.05070207 – „Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв”
- •Перелік практичних занять Практичне заняття № 1
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного завдання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 2
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного завдання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №3
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного завдання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №4
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного завдання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №5
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Контрольні питання
- •Практичне завдання №6
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного завдання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №7
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завданя до теми
- •Приклад виконання практичного завдання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №8
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного завдання
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №9
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного заняття
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №10
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного заняття
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття №11
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного заняття
- •Контрольні питання
- •Практичнее завдання №12
- •Короткі теоретичні відомості
- •Завдання до теми
- •Приклад виконання практичного заняття
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Питання до самоперевірки
- •Питання до самоперевірки
- •Питання до самоперевірки
- •Питання до самоперевірки
- •Питання до самоперевірки
- •Питання до самоперевірки
Контрольні питання
1. Виділити основні технологічні передумови й технічні показники, що спричиняють необхідність застосування систем «м'якого» пуску СД.
2. Навести методику розрахунку економічного ефекту пускових систем синхронного двигуна кар’єрних екскаваторів.
3. Виділити основні технологічні передумови й технічні показники, що спричиняють необхідність застосування систем «м'якого» пуску СД.
4. Пояснити поняття «крокуючі екскаватори».
Література: [21 ], стор.223 – 230.
Практичне заняття №5
Тема. Економічна ефективність пускових систем синхронного двигуна компресорних установок
Мета роботи: набуття навичок та вмінь розрахунку економічної ефективності пускових систем з синхронними двигунами
Короткі теоретичні відомості
Часті пуски турбокомпресорів (ТК) негативно позначаються на працездатності турбомашин. Кожен некерований (прямий) запуск турбокомпресора знижує моторесурс ТК на 50 годин при плановому в 5600 годин. Таким чином, при щоденних запусках протягом року, моторесурс ТК вичерпується триразово. Саме тому тривалість безперервної роботи турбокомпресорів регламентується й становить не менш 25 діб.
Негативні наслідки пускових режимів будуть мінімальні у випадку, якщо процес пуску здійснюється настільки повільно, що виключаються основні причини зниження моторесурса – температурні перепади в робочих колесах ТК. Тривалість пуску при цьому повинна бути в межах 1 – 1,5 хв.
Таким чином, керований пуск дає можливість періодичних зупинок у міжзмінні перерви, вихідні й святкові дні без небезпеки прискореного зношування двигунів, компресорів. При таких остановах потужність із мережі не споживається, на відміну від розвантаження ТК шляхом відключення його від пневмомережі. У цьому, регламентованому правилами експлуатації режимі, потужність на валу ТК доходить до 30% від номінальної потужності.
Завдання до теми
Розрахувати економічну ефективність
пускових систем синхронного двигуна
(СД) компресорних установок, якщо
– коефіцієнт завантаження двигуна при
відключенні компресора від пневмомережі,
– тривалість міжзмінної перерви, год,
– число робочих днів у році;
– вартість однієї
електроенергії, грн. Час розгону двигуна
з використанням впроваджуваного
регулятора напруги –
.
Таблиця 5.1 – Вихідні дані для розрахунку
Варіант |
Втрати на збудження,
|
ККД двигуна,
|
Кількість агрегатів, п, шт. |
Потуж-ність синхронного двигуна, Рн, кВт |
Час уведення компресора в роботу, tвв, хв |
Кількість змін, s |
Вар-тість ТРН, Стрн,, грн |
Вартість релейної шафи керування
|
1 |
180 |
0,92 |
2 |
1550 |
10 |
3 |
66200 |
14900 |
2 |
190 |
0,90 |
3 |
1600 |
11 |
2 |
66300 |
14800 |
3 |
185 |
0,93 |
4 |
1500 |
12 |
3 |
66100 |
14750 |
4 |
180 |
0,94 |
2 |
1520 |
13 |
3 |
65200 |
14900 |
5 |
190 |
0,92 |
2 |
1450 |
10 |
2 |
66000 |
14830 |
6 |
186 |
0,90 |
4 |
1620 |
11 |
2 |
65400 |
14500 |
7 |
192 |
0,92 |
2 |
1550 |
11 |
3 |
65600 |
14930 |
8 |
186 |
0,94 |
3 |
1600 |
12 |
2 |
66250 |
15000 |
9 |
191 |
0,92 |
2 |
1550 |
11 |
3 |
63200 |
14800 |
10 |
194 |
0,93 |
3 |
1550 |
12 |
2 |
64200 |
14900 |
Приклад виконання практичного завдання
Потужність, споживана при неробочому ході одним двигуном компресора:
.
(5.1)
Електроенергія, споживана компресорами за добу:
(5.2)
Вартість споживаної електроенергії за рік до впровадження тиристорного регулятора напруги визначається:
,
(5.3)
.
Під час змінної перерви може працювати 1-2 компресора, інші можуть бути зупиненими.
Загальний час розгону одного агрегату складе:
.
(5.4)
Якщо в роботі перебуває 2 компресори, то наступний (третій) уводиться в роботу в 6.12, четвертий – в 6.24, п'ятий – в 6.36, шостий – в 6.48, сьомий – в 7.00. Порядок уведення компресорів зображений на графіку (рис. 6.1):
Час простою всіх двигунів за одну перезміну:
години.
(5.5)
Час не роботи всіх двигунів за добу (при тризмінному режимі роботи):
годин.
(5.6)
Рисунок 5.1 – Порядок уведення компресорів у роботу
Електроенергія, споживана всіма
компресорами за добу,
:
(5.7)
де
– час роботи компресора на холостому
ходу протягом перерви.
Вартість електроенергії за рік при впровадженні тиристорного регулятора напруги (ТРН):
.
(5.8)
Вартість комплектуючого устаткування й монтажних робіт для підключення СД визначається в такий спосіб.
Вартість високовольтних вимикачів розрахуємо як:
,
(5.9)
де
– необхідна кількість високовольтних
вимикачів;
– вартість одного вимикача.
Вартість ТРН:
.
Вартість релейної шафи керування:
Вартість
кабельної продукції:
Вартість монтажних робіт:
Вартість комплектувального устаткування й монтажних робіт для підключення СД турбокомпресорів:
(5.10)
Економія в рік з урахуванням амортизаційних відрахувань (термін служби устаткування 8,5 років):
(5.11)
Статистичні дані вказують, що 250–300 регламентованих запусків СД приводять до необхідності середнього, а частіше капітального ремонту СД по зазначених причинах.
Запуск синхронних двигунів від тиристорних регуляторів дозволяє здійснити повністю керований процес, що істотно знижує нагрів обмоток у процесі розгону. Виконані дослідження процесу пуску СД шляхом моделювання на ЕОМ синхронної машини типу СТД і СТМ показують, що перегрів обмоток при керуванні тиристорами не перевищує 110-1300С, тобто практично вдвічі знижуються екстремальні температури. За таких умов термін служби ізоляції збільшується в 3-4 рази. Це значить, що можна реально збільшити міжремонтний період СД, знизити в 3-4 рази аварійність електричних машин.
Ефективність за рахунок зниження витрат на ремонт компресора може бути отримана в такий спосіб: вартість одного капітального ремонту компресора – 250000 грн; ймовірність виходу з ладу турбокомпресора за рік – 0,3. Вартість ремонту СД – 16000 грн. Імовірність виходу з ладу СД за рік – 0,6. Оплата праці на ремонт компресорного агрегату – 125000 грн.
Тоді витрати на проведення ремонтних робіт складуть:
.
Установка тиристорного регулятора дозволяє збільшити міжремонтний період в 3-4 рази і зменшити витрати на проведення ремонтних робіт:
Ефективність за рахунок зниження витрат на ремонт ТК:
Річна економічна ефективність за рахунок економії електроенергії, ремонтних витрат і матеріалів:
грн.
