Основні праці к. Маркса:

1. ,,Економіко-філософські рукописи” (1844 р.), де розглядається весь попередній розвиток політичної економії;

2. ,,Злиденність філософії” (1847 р.), де К. Маркс дає відповідь на працю П. Прудона ,,Філософія злиденності”.

3. ,,Маніфест комуністичної партії” (1848 р.). У цій праці К. Маркс характеризує капіталізм, визначає мету пролетаріату в революційній боротьбі і загальні принципи організації майбутнього суспільства побудованого на суспільній власності. У цій праці К. Маркс виділяє 2 фази розвитку нового суспільства:

1) власне соціалізм;

2) комунізм як вища стадія розвитку суспільства.

4. Основна праця К. Маркса ,,Капітал”, яка складається з 4 томів. Перший том був виданий ще при його житті (1867 р.), ІІ і ІІІ томи видавав Ф. Енгельс по рукописам К. Маркса (1885 – 1894 рр.), а ІV том видавав Карл Каутський (1905 – 1910 рр.).

3. Основні положення економічної теорії марксизму.

1. Вся концепція марксизму базується на трудовій теорії вартості товару. К. Маркс виділяв три види вартості товару:

1) споживча вартість – показує спроможність товару задовольняти потреби людей;

2) вартість – визначається кількістю суспільно необхідної праці, що витрачається на виробництво товару за суспільно нормальних умов і середньої степені інтенсивності праці;

3) мінова вартість – за її допомогою одні товари обмінюються на інші у певній пропорції.

2. Відповідно до трудової теорії вартості формула вартості товару має наступний вигляд: W = с + v + m

де W – вартість будь-якого товару;

c – вартість постійного капіталу, тобто вартість використаних засобів виробництва;

v – вартість змінного капіталу, тобто еквівалент вартості робочої сили;

m – додаткова вартість, тобто вартість створена працею найманих робітників понад вартості їх робочої сили;

(v + m) – нова або знову утворена вартість, тобто додана вартість – це вартість, створена понад вартості використаних засобів виробництва.

На думку К. Маркса нова вартість створюється тільки працею найманого робітника і тому повинна належати тільки йому.

3. Сформулював свою теорію додаткової вартості. Згідно до якої, додаткову вартість створену працею найманого робітника привласнює капіталіст і це, на думку К. Маркса, є несправедливим. На основі цього він вивів норму додаткової вартості, яка, на його думку, характеризує степінь експлуатації найманого робітника:

m' = m : v *100

4. На думку К. Маркса, найманого робітника експлуатує не конкретний капіталіст, а всі капіталісти разом узяті. Він виділяє та аналізує різні форми додаткової вартості, а саме:

1) прибуток промислового капіталіста;

2) прибуток торгового капіталіста;

3) відсоток кредитного капіталіста;

4) рента землевласника.

5. Зробив внесок у теорію грошей і капіталу. Гроші – це товар, який стихійно виділився серед усіх видів товарів і відіграє роль загального еквівалента, тобто виразника вартості всіх товарів при обміні. Капітал – це гроші, що приносять додаткову вартість. К. Маркс показав процес функціонування грошей як капіталу у вигляді формули кругообороту капіталу:

Засоби виробництва

Г – Т1 – Виробництво – Т2 – Гʹ = Г + Δг

Робоча сила

6. Обґрунтував ідею нестійкості процесу нагромадження капіталу і багатства в умовах капіталізму. Інакше кажучи, на думку К. Маркса, при капіталізмі неможливо досягти макроекономічної рівноваги і послідовного економічного зростання в результаті постійно повторювальних економічних криз. З одного боку, що це його внесок в економічну науку – він відкрив циклічний характер розвитку капіталістичної економіки, а з іншого боку вважається, що він зробив неправильний загальний висновок, що ці кризи призведуть до остаточного краху капіталізму.