3. Цінова еластичність попиту на ресурси і зміна попиту в цілому

Зміна ціни на ресурси, як і ціни на продукт, призводить до зміни величини попиту. Чим вища ціна на ресурс, тим меншу кількість даного ресурсу побажають і зможуть придбати підприємці. І навпаки, чим нижча ціна на ресурс, тим більше його будуть використовувати у виробництві. Тобто, на ринку ресурсів також діє закон попиту, який характеризує обернену залежність між ціною і величиною попиту на ресурси, за інших рівних умов.

Г рафічно зміна величини попиту зображується як рух із однієї точки в іншу на постійній кривій попиту на ресурс.

При збільшенні величини попиту на ресурси відбувається рух із верхньої точки до нижньої (від точки ”a” до точки “b”), тобто вниз по незмінній кривій попиту. Тоді як при зменшенні величини попиту необхідно рухатися із нижньої точки до верхньої (від точки “a” до точки “с”), тобто вверх по графіку попиту.

Закон попиту характеризує тільки напрями зміни величини попиту, але він нічого не говорить про розміри цих змін. Тоді як реакція підприємців на зміну ціни ресурсів може бути різною. Тому для більш повної характеристики їхньої поведінки на ринках ресурсів при зміні цін застосовують поняття цінової еластичності попиту на ресурс.

Ц інова еластичність попиту на ресурс являє собою відношення процентної зміни величини попиту на ресурс до процентної зміни його ціни, за інших рівних умов.

де: Ed_r – коефіцієнт цінової еластичності попиту на ресурс;

Qd_r1 і Qd_r2 – величина попиту на ресурс до і після зміни його ціни;

P₁ і P₂ – ціни на ресурс, відповідно, до і після зміни.

На величину цінової еластичності попиту на ресурси впливає кілька факторів:

1. Цінова еластичність попиту на продукт.

Еластичність попиту на будь-який ресурс залежить від еластичності попиту на продукт, у виробництві якого він використовується. Чим вища еластичність попиту на продукт, тим вища еластичність попиту на ресурс. Наприклад, невелике підвищення цін продукту з високою еластичністю попиту призводить до різкого зниження випуску продукції, а отже, до значного скорочення кількості необхідних для цього різних ресурсів. Попит на них різко знизиться. Це означає, що попит на дані ресурси є еластичним. І навпаки. Основою такої залежності є похідний характер попиту на ресурси.

2. Взаємозамінність ресурсів.

Попит на ресурс, за інших рівних умов, буде тим більш еластичним, чим більша кількість схожих ресурсів можуть замінити даний ресурс. Наприклад, для виготовлення журнальних столиків підходять п’ять або шість різних порід дерева. Підвищення ціни на одну із цих порід дерева може привести до різкого падіння попиту на неї, тому що виробник здатний легко замінити цю породу дерева іншою, відносно більш дешевшою. Це приклад еластичного попиту на ресурс. Якщо ж заміна ресурсу є неможливою, то попит на нього нееластичний.

Важливо відмітити, що в процесі зміни ресурсів особливу роль відіграє час. Чим довший проміжок часу для прийняття рішення тим більше можливостей знайти підходящу заміну, тим, відповідно, буде більш еластичніший попит на ресурс. Таким чином, еластичність попиту на ресурс залежить не тільки від технічної замінності його іншими ресурсами, але також і від еластичності пропозиції інших ресурсів.

3. Частка ресурсів в загальних витратах.

Чим більше загальних витрат виробництва приходиться на якийсь ресурс, тим вища його еластичність попиту. Наприклад, вартість вугілля складає значну частину витрат на виробництво електроенергії на ТЕЦ. Двократне підвищення цін на вугілля різко вплине на ціну електроенергії в бік її підвищення. В результаті можна очікувати зменшення попиту на електроенергію, що в свою чергу, визве суттєве скорочення попиту на вугілля. В даному випадку еластичність попиту на вугілля є дуже високою. З другого боку, двократне підвищення цін на (побічні) другорядні матеріали у виробництві електроенергії несуттєво вплине на кількість споживання електроенергії. Попит на дані матеріали, отже, відносно нееластичний.

4. Коефіцієнт зниження граничного продукту (МР).

Якщо граничний продукт перемінного ресурсу знижується повільно в міру його добавки (додавання) до фіксованої кількості іншого ресурсу, то MRP, або крива попиту на змінний ресурс буде знижуватися повільно і мати тенденцію до високої еластичності. Незначне зниження ціни на такий ресурс приведе до відносно великого зростання необхідної кількості ресурсу. І навпаки, якщо гранична продуктивність змінного ресурсу різко падає, то MRP, або його крива попиту швидко знижується. Це означає, що відносно велике зниження ціни ресурсу буде супроводжуватися незначним збільшенням кількості необхідного ресурсу. Попит на даний ресурс буде відносно нееластичним.

Таким чином, еластичність попиту на ресурс буде тим вища, чим:

• вища цінова еластичність попиту на продукти;

• в наявності є більше підходящих ресурсів – замінників;

• більша частка даного ресурсу в загальних витратах виробництва;

• менший коефіцієнт зниження граничного продукту даного ресурсу.

Т епер перейдемо від цінової еластичності попиту яка зводиться до змін у величині попиту, до зміни попиту в цілому на ресурс, збільшення його або зменшення. Збільшення попиту на ресурс говорить про те, що підприємці за даною ціною готові придбати більшу кількість цього ресурсу. Графічно збільшення попиту на ресурс зображується у вигляді зміщення кривої попиту вправо (рис. 3).

Зменшення попиту на ресурс означає, що при незмінних цінах підприємці купують менше даних ресурсів. На графіку – це зміщення кривої попиту на ресурс вліво.

Виділяють наступні фактори, що приводять до зміщення кривої попиту на ресурс:

1. Зміни в попиті на продукт.

Основою такої залежності є похідний характер попиту на ресурс. За інших рівних умов, зміна попиту на продукт, який виробляється за допомогою певного виду ресурсу, приведе до зрушення в попиті на даний ресурс в тому ж самому напрямі. Підвищення попиту на продукт веде до зміщення кривої попиту на ресурси, які використовують у виробництві даного товару, вправо. Аналогічним чином падіння попиту на продукт потягне за собою зміщення кривої попиту на ресурси вліво.

Джерела зміни попиту на продукт можуть мати як мікроекономічну, так і макроекономічну природу. Мікроекономічні причини впливають на зміну індивідуального попиту на продукт. Макроекономічні причини пов’язані з коливанням економічної активності на протязі ділового циклу. Спади в економіці ведуть до зменшення попиту практично на всі види ресурсів, в той час як підйоми збільшують загальну кількість використовуваних ресурсів.

2. Зміни продуктивності.

При незмінності інших факторів, зміна в продуктивності будь-якого ресурсу веде до одно направленої зміни попиту на даний ресурс. Чим вища продуктивність ресурсу при створені продукту, тим більший попит на нього. І навпаки, чим нижча продуктивність, тим менший попит на ресурс.

В свою чергу, на продуктивність будь-якого ресурсу впливають наступні фактори:

• кількість застосовуваних інших, пов’язаних з ним, ресурсів. Так скажімо, продуктивність праці буде тим вищою, чим більше використовується разом з працею капіталу і землі;

• технологічні вдосконалення, тобто якість використовуваних капіталу і землі;

• підвищення якості самого перемінного ресурсу, в нашому випадку – робочої сили.

Всі ці зміни в продуктивності праці підвищують попит на працю, що тягне за собою підвищення рівня заробітної плати.

3. Зміна цін на інші ресурси.

Поняття субститутів (взаємозамінних) і компліментарних (взаємодоповнюваних) товарів цілком можуть бути застосовані і для ресурсів. Ефект дії зміни ціни одного ресурсу на попит на інший ресурс буде залежати від ступеню їхньої взаємозамінності або доповнюваності.

Припустимо, що в певному виробничому процесі технологія така, що праця і капітал є замісниками (замінювачами) один одного, а на ринку відбувається падіння ціни на машинне устаткування.

Що відбудеться в даній ситуації з попитом на працю?

По-перше, підприємець, який намагається виробляти продукцію з найменшими витратами, буде намагатись замінювати працю, яка стала відносно дорогою, відносно більш дешевим обладнанням. В результаті, при тих же ставках заробітної плати, скоротиться кількість найманих робітників. Отже, ефект заміщення зменшує попит на працю.

По-друге, падіння цін на обладнання приведе до зниження витрат на виробництво і створить стимул для зростання обсягів випуску продукції. При розширенні виробництва збільшується попит на всі ресурси, у тому числі і на працю. В результаті, ефект обсягу продукції тягне за собою зростання попиту на працю.

Ефекти заміщення і обсягу продукції, як можна помітити, діють в протилежних напрямах. При падінні цін на машинне обладнання ефект заміщення понижує, а ефект обсягу продукції підвищує попит на працю. Таким чином, фактична зміна попиту на працю буде залежати від відносних величин цих двох протилежних ефектів. Якщо ефект заміщення переважує ефект обсягу продукції, то зниження цін на ресурсозамінник (капітал) приведе до зниження попиту на працю. В протилежному випадку, якщо ефект обсягу продукції перевищує ефект заміщення –зміна в ціні ресурсозамінника (капіталу) викличе різноспрямовану зміну у попиті на працю.

В іншій ситуації, коли ресурси є взаємодоповнюваними, збільшення кількості застосовуваного у виробничому процесі одного із них потягне за собою також збільшення кількості використання іншого ресурсу, і навпаки. Тобто, це такі ресурси, які ідуть разом і попит на них пред’являється одночасно.

Ефект заміщення для взаємодоповнюваних ресурсів відсутній, а діє тільки ефект випуску продукції. Зниження цін на засоби виробництва, за інших рівних умов, приведе до зменшення витрат виробництва. В результаті стане вигідно виробляти більший обсяг продукції і підприємець буде більше використовувати як капіталу, так і праці.

Таким чином, якщо праця виступає в якості доповнення до капіталу, то зниження ціни на капітал приведе до підвищення попиту на працю в силу дії ефекту обсягу продукції. І навпаки, при підвищенні ціни на капітал ефект обсягу продукції визве зменшення попиту на працю.

Всі вище перераховані фактори в тій чи іншій мірі можуть впливати на зміну попиту на ресурс в цілому, що графічно зображується у вигляді зміщення кривої попиту на ресурс вправо (при збільшенні) або вліво (при зменшенні попиту).