Вимоги до оформлення приміток

Примітки вміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Примітки друкують шрифтом Тimes New Roman, розмір – 12 пт.

Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Приклад

Примітка. __________________________________________________.

Декілька приміток розміщують послідовно. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад

Примітки:

1.____________________________.

2.____________________________.

Вимоги до оформлення виносок

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки. Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30–40 мм, проведеного в лівій частині сторінки. Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують через один інтервал шрифтом Тimes New Roman, розмір – 12 пт.

Приклад

Цитата в тексті: «Він базується на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи ¹⁾»

Відповідне подання виноски:

__________________

1. У стародавньому місті Дельфи жерці змагались у пророкуванні майбутнього. Метод, який названо ім’ям цього міста, спочатку використовувався для «прорікання» часу настанні події, що прогнозувалася. Він не допускає прямих контактів між експертами.

Вимоги до оформлення переліку посилань

Перелік посилань – це елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних показників повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін.

Вимоги до оформлення переліку посилань розроблені у відповідності до ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення, ДСТУ 3582:2013 Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила (ІSO 4:1984, NEQ; ІSO 832:1994, NEQ), ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, ІDT).

Ці вимоги визначають загальні правила бібліографічного опису документів і правила його складання і розповсюжується на текстові опубліковані та неопубліковані документи: книги, серійні видання, нормативні документи й нормативно-правові акти, депоновані наукові праці, звіти про науково-дослідні роботи та ін.

Бібліографічний опис – це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні для загальної характеристики й ідентифікації документу. Він складається з елементів, що об’єднані в ділянки, та заголовки. Кожну ділянку бібліографічного опису розділяють знаком крапка і тире (. –), який допускається заміняти знаком крапка (.).

До основних елементів бібліографічного опису належить інформація про автора (чи авторів), назву твору, вид видання (перевидання чи переклад), місце видання, видавця, рік видання та обсяг публікації.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв.

Перелік посилань треба розміщувати одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті (рекомендований ДСТУ 3008-95 для звітів про науково-дослідну роботу та при написанні дисертацій);

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).