9. Штрафні санкції

Витрати на штраф у задачі навмисно включені в суму витрат, щоб показати студентам, наскільки дорого обходиться фірмі утримання транспорту і водіїв, виконання замовлення магазина

9.1 Неповне використання місткості транспортного засобу.

Якщо транспортний засіб (власний чи найманий) відправлено в поїздку з меншим від установленого мінімумом кількості вантажу (10 вантажних одиниць), то варто врахувати суму штрафу в розмірі 2 у.г.о. за кожну недовантажену одиницю (незалежно від приналежності транспортного засобу).

Якщо власний транспорт фірми зовсім не використовувався протягом дня, у розрахунок транспортних витрат необхідно включити постійну вартість його денного утримання 30 у.г.о.

9.2. Неповне використання транспорту за часом. Основна тривалість робочого дня водія, як відзначалося, складає 8 год. Мінімальний робітник день — 6 год. Штраф за транспортні засоби, що працюють менше 6 год, складає по власних машинах - 10 у.г.о./день, по найманих машинах — 15 у.г.о./день.

9.3. Неповне постачання товарів

Необхідно приймати всі міри до того, щоб здійснити доставку за заявкою магазинів. Однак якщо з якої-небудь причини постачання не було виконано, то стягується штраф у розмірі 3 у.г.о. за кожну недопоставлену коробку.

Процес розробки маршруту

Згідно відповідного варіанту кольоровими олівцями (фломастерами) помічають перший кільцевий маршрут*, виконують по ньому усі необхідні розрахунки, на основі яких починають складати план виконання замовлень;

в графі 1 вказується номер маршруту, що присвоєно;

в графі 2 перераховуються магазини, що включені до маршруту;

в графах 3, 4 та 5 вказується число коробок продуктів, миючих засобів и напоїв, що замовленні відповідно кожним магазином.

*Кільцеві маршрути можуть розроблятися, наступним чином. Уявним променем, що виходить з точки 0 і поступово обертається проти (чи по) часовій стрілці, починаємо стирати з координатного поля зображені на ньому магазини. Як тільки сума замовлень «стертих» магазинів досягне місткості транспортного засобу, фіксуємо сектор, що обслуговується одним кільцевим маршрутом, і помічаємо шлях об’їзду магазинів.

Далі по формі, що вказано в додатку 5, виконуємо розрахунки параметрів кільцевого маршруту. Розраховуючи затрати, необхідно врахувати наднормову роботу, можливі штрафи, а також інші затрати, пов’язані з процесом доставки.

Приклад складання першого маршруту и розрахунки по ньому у табл. 1.2.

Таблиця 1.2.

Приклад розрахунку параметрів першого маршруту

№ маршруту	№ магазину	Розмір коробки, замовлення			Результати розрахунків по маршруту
		П	М	Н
1	2	3	4	5	6
1	29	-	8	6	Кількість перевезеного вантажу, Р=120 коробок
	30	-	12	8	Довжина маршруту, L=42 км
	1	-	0	5	Час роботи машини на маршруті, T= 42х3+120х0,5=186 хв.
	3	-	22	12	Затрати по виконанню маршруту С=42х0,5=21 у.г.о.
	4	-	5		Шлях об’їзду магазинів по маршруту 0-1-29-30-3-4-6-7-0*
	6	-	16	10
	7		6

*Шлях об’їзду магазинів записується у вигляді послідовності чисел, які відповідають номерам магазинів, що об’їжаються. Наприклад, запис 0-1-5-7-0 означає, що автомобіль, що виїхав зі складу (пункт 0) направився у магазин №1, потім у магазин №5, далі у магазин № 7 і повернувся на склад (0).

Після визначення протяжності чергового маршруту отриману інформацію заносять у графік роботи транспорту (додаток 6).

Приклад графіку для першого рейсу першої машини наведено в табл. 1.3

Таблиця 1.3 Графік роботи транспорту

№ машини	Перша поїздка		Друга поїздка		Третя поїздка		Загальний час роботи, год.
	відправлення зі складу	прибуття на склад	відправлення зі складу	прибуття на склад	відправлення зі складу	прибуття на склад
1	800	11г06 хв	11г35хв	і т.д
2	800
3	800
4	800
І т.д.	800

Рішення щодо використання тієї чи іншої машини на черговому розрахунковому маршруті приймається на основі складання фактично відпрацьованого машинного часу и часової протяжності маршруту. По встановленим тарифам оплачуються лише, ті машини, що відпрацювали від 6 до 8 год. в день (менше 6 год. – штраф, більше 8 год. – наднормова оплата).

Після виконання усіх замовлень виконується аналіз результатів планування процесу доставки. Форма аналізу дана в додатку 7.

Далі необхідно розробити блок-схему основних етапів виконання транспортно-експедиційного обслуговування магазинів. Використовуючи знання технологічного процесу транспортно-експедиційного обслуговування представити схему-алгоритм здійснення операцій

Далі треба визначити необхідну документацію на перевезення товарів зі складу ТЕП у магазини на автотранспорті і розробити схему документообігу.

Враховуючі функції, які необхідно виконувати транспортно-експедиційному підприємству, наявність власного транспорту, потреби у персоналі, розробити власну організаційну структуру транспортно-експедиційного підприємства.

У висновках аргументовано вкладаються основні висновки, отримані у ході виконання курсового проекту

СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект становіть собою сукупність документів: пояснювальної записки, креслень, що виконані з обов’язковим додержанням вимог ДСТУ та іншого ілюстративного матеріалу.

Пояснювальна записка повинна мати таку структуру:

• титульний аркуш;

• завдання на виконання курсового проекту (в тому числі вихідні дані);

• реферат;

• зміст;

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• основна частина, в розділах якої розкривається зміст курсового проекту;

• висновки та рекомендації;

• список використаної літератури;

• додатки.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Пояснювальна записка, креслення, та інші матеріали оформлюються в одному примірнику.

Пояснювальна записка повинна розкривати зміст курсового проекту, містити обґрунтування вибору методів рішення поставленого завдання, необхідні розрахунки, аналіз отриманих результатів та інші матеріали.

Матеріал пояснювальної записки повинен бути викладений грамотно, чітко та стисло. При цьому у тексті записки мають бути обов’язковими посилання на використанні літературні та інші джерела.

Текстовий та графічний матеріал записки друкується комп’ютерним способом на одному боку аркушів формату А4 через 1.5 міжрядкового інтервалу, текст вирівнюється по ширині аркуша.

Текстовий редактор Word, версія 7,0 та пізніші. Шрифт Times New Roman, кегль 14.

Обсяг пояснювальної записки 25-30 стор.

Зразок оформлення титульного аркуша наведено у додатку 1.

Зразок оформлення завдання наведено у додатку 2

Реферат пояснювальної записки призначений для ознайомлення зі змістом курсового проекту.

Реферат повинен містити:

• відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел;

• основний текст;

• перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати подану в пояснювальної записки інформацію у такій послідовності:

• об’єкт дослідження;

• мета роботи;

• методи дослідження, технічні та програмні засоби;

• основні конструктивні, технологічні та інші характеристики та показники;

• результати та їх новизна;

• рекомендації щодо використання результатів роботи.

Реферат належить виконувати обсягом не більш як 500 слів на однієї сторінці пояснювальної записки.

Виклад усіх питань у курсовому проекті повинен бути самостійним, послідовним, взаємозалежним і строго витриманим відповідно до назв глав, що зазначені в змісті. Цитати, що приводиться в тексті повинні точно відповідати оригіналу; вони містяться в лапках, і дається посилання на першоджерело. При викладі матеріалу необхідно правильно використовувати економічну та технічну термінологію, дотримуватися офіційної стилістики, не допускати довільних скорочень.

Курсовий проект оформлюється на окремих зброшурованих аркушах білого папера стандартного розміру (210 х 297 мм) з однієї сторони. Сторінки нумеруються арабськими цифрами, номер сторінки ставиться у верхньому правому куті без розділових знаків. Першою сторінкою вважається титульний лист, але на ньому номер сторінки не ставиться. Титульний лист повинний містити такі дані, як найменування навчального закладу, назва теми курсового проекту, прізвище і ініціали студента і керівника і т.д. (див. Додаток 1). Розділи курсового проекту повинні мати порядкову нумерацію, за винятком вступу і висновку. Глава позначається однією цифрою з крапкою, номер параграфа складається з двох цифр, перша з яких є номером глави, а друга — номером параграфа. У тексті роботи на сторінках виставляються поля наступних розмірів: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє —25 мм. На початку кожної глави або параграфа вказується їхня назва; кожну главу необхідно починати з нової сторінки.

Якщо в роботі маються наочні матеріали (схеми, графіки, діаграми, креслення), то вони оформляються на окремих сторінках і позначаються «Рис.»; назва приводиться під малюнком. Малюнки розміщуються відповідно до логіки викладу і нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах кожної глави (наприклад, перший малюнок у першому розділі буде позначений: Рис. 1.1).

Таблиці нумеруються також арабськими цифрами в межах глави (наприклад, перша таблиця другого розділу має позначення: Табл. 2.1). Заголовок таблиці повинний відображати ЇЇ зміст. Розміщається він над таблицею, пишеться з прописної букви. Якщо показники таблиці мають однакову розмірність, то вона вноситься в заголовок. У тому випадку, коли показники мають різну розмірність, у таблицю включають окрему графу — «Одиниці виміру». Останні можна вказувати зі скороченнями, але з дотриманням діючих стандартів.

При використанні в курсовому проекті цитат, цифрових матеріалів, думок інших авторів обов'язкові бібліографічні посилання на першоджерела. Посилання на цитати можна оформити двома способами; у виді підрядкових посилань і посилань на джерела, що включені у список літератури. Підрядкові посилання нумеруються на кожній сторінці роботи, починаючи з цифри 1. Вони повинні містити повний опис джерела: прізвище і ініціали автора, заголовок джерела, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки. При використанні в роботі статті, опублікованої в збірнику, журналі або газеті, крім прізвища і ініціалів автора статті в посилання включаються відомості про збірник (назва, рік, номер, сторінки), журнал або газету (назва, рік, число, місяць або номер і сторінка, якщо обсяг газети перевищує б сторінок) У повторних посиланнях приводить тільки прізвище и ініціали автора, заголовок джерела і відповідні сторінки. При повторних посиланнях допускається скорочення довгих заголовків шляхом заміни опущених слів множиною точок. При посиланні на джерело, включене у список літератури, після згадування про нього або цитати в квадратних дужках проставляють номер, під яким це джерело значиться в списку, а при цитуванні — і сторінки, наприклад: [25] або [15, с. 55].

Після висновку міститься список літератури. Бібліографічні видання наводяться в порядку їх згадування в тексті згідно з вимогами чинних стандартів.

Додатки розташовуються на окремих сторінках і містяться після списку літератури. Вони повинні мати заголовки і послідовну нумерацію, наприклад: Додаток 1. Нумерація сторінок додатків продовжує загальну нумерацію роботи.