- •Відношення людина – світ, основна проблема філософії
- •1. Проблема людини в філософії
- •2. Людина в історії філософської думки
- •3. Проблема розуміння світу та людини у філософії
- •4. Антична філософія: космоцентризм.
- •5. „Лінія Платона” і „лінія Демокріта” в філософії античності.
- •7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •8.Філософія Сократа
- •9.Ідеальна держава Платона
- •10. Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки
- •11. Етика стоїків
- •Назви академії[ред. • ред. Код]
- •Києво-Могилянська академія
- •6.1.4. Система категорій
- •6.1.5. Трансцендентальна логіка
- •6.5.1. Людвіг Андреас Фейєрбах
- •6.5.2. Антропологічна філософія л.Фейєрбаха
- •6.4.3. Діалектична логіка
- •6.4.4. Філософія природи
- •6.4.5. Антропо-соціальна філософія Гегеля
- •6.4.6. Вплив філософії Гегеля на духовне життя Німеччини
- •6.6.1.1. Карл Маркс
- •6.6.1.2. Філософська антропологія
- •6.6.1.3. Філософія історії
- •6.6.1.4. Концепція методу
- •6.6.1.5. Вплив філософії Маркса на світову філософію
- • Поняття діалектики, її основні принципи
- •Російська філософія XIX - початку XX ст.
- •Категорія буття та його місце у філософії
- •Категорія “буття” в філософії
- •Субстанція світу - філософська категорія
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Рух, простір і час – атрибутивні властивості матерії. Соціальний простір та соціальний час як форми буття людей у культурі
- •Поняття свідомості
- •Поняття свідомості та її структури: підсвідоме, розум, мислення.
- •Форми Суспільної свідомості
- •Проблема пізнання
- •Проблема істини в пізнанні
- •Глава п'ята пізнання 1. Проблема пізнання у філософії
- •Поняття соціального пізнання.
- •Чуттєве і раціональне в пізнанні
- •Погляд на науку як на соціокультурний феномен
- •Емпіричні та теоретичні методи пізнання.
- •15.1. От моделирования простых систем к моделированию сложных
- •15.2. Характеристики самоорганизующихся систем
- •15.3. Закономерности самоорганизации
- •Основні категорії філософії
- •1.1 Буття
- •1.2 Матерія
- •1.4 Простір і час
- •2 Взаємозв'язок категорій
- •2.1 Загальна зв'язок і взаємодія
- •2.2 Розвиток
- •2.3 Ідея закону
- •2.3.1 Динамічний закон
- •2.3.2 Статистичний закон
- •2.4 Одиничне, особливе і загальне
- •2.4.1 Одиничне
- •2.4.2 Одиничне і загальне - особливе
- •2.5 Частина і ціле, система
- •2.6 Зміст, структура і форма
- •2.7 Сутність і явище
- •2.8 Ідея причинності
- •2.9 Причина, умови і привід
- •2.10 Діалектичний і механістичний детермінізм
- •2.11 Необхідна і випадкове
- •2.12 Можливість, дійсність і вірогідність
- •Поняття методу й методології
- •Ідея розвитку у філософії
- •Основні глобальні проблеми сучасності і їх класифікація
- •Сутність і характер процесу глобалізації
- •Суспільство: сутність, типи, тенденції розвитку
- •Матеріальне виробництво
- •Основні сфери суспільного життя
- •Соціальна діяльність - Елементарні частини суспільства
- •Які причини та основні риси глобальної трансформації?
- •Людська діяльність
- •Структура діяльності
- •Людина як предмет філософії Загальний огляд
- •Історична довідка
- •2. Проблема антропосоціогенезу. Єдність природного, соціального і духовного в людині Сутність людини
- •Індивід – Особа – Індивідуальність
- •Передумови становлення людини й суспільства
- •Система соціалізації людини
- •Людина як предмет філософського аналізу
- •Проблема людини в історії філософії
- •Політична організація суспільства. Держава — центральна інституція
- •Основні ознаки демократичного політичного режиму
- •8.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії)
- •8.4. Форми демократичного правління
- •8.5. Сучасні концепції демократії
- •Поняття і ознаки правової держави
- •2. Мораль і право.
- •Що було б у випадку упущення деяких категорій моралі?
- •1. Сутність і походження релігії
- •2. Зв'язок релігії та духовної культури
- •3. Функції релігії та її роль в житті суспільства
- •Висновок
Сутність і характер процесу глобалізації
У сучасному світі відбувається безліч взаємопов'язаних процесів, які суттєво впливають на етнополітичну сферу людського буття. Деякі з них, скажімо, індустріалізація чи урбанізація, досить відомі. Проте, є чимало процесів, сутність і наслідки яких в силу багатьох обставин маловідомі у пострадянських країнах. До них, на наш погляд, слід віднести , перш за все, процеси глобалізації та модернізації. З огляду на те, що ці процеси справляють величезний вплив на всі етнічні та етно-політичні процеси (Див. схеми №11,12), зробимо хоча б коротенький, стислий їх аналіз. Одразу ж відзначимо, що назва процесу глобалізації походить від англійських слів "globe" - земна куля, "global" - світовий, всесвітній та "to globalize", "globalization" — поширюватись по всій планеті, набувати всесвітнього характеру. В широкий науковий обіг всю цю термінологію ще у 60-х роках XX ст. ввели такі відомі теоретики Римського клубу, як Е.Ласло, Д.Медоуз, М.Месарович, А.Печчеїтаін.1 Отже, є всі підстави вважати їх і засновниками концепції глобалізму, яка, на погляд автора, вже перетворилась на метатеорію. Проте, завершеного, загальновизнаного визначення терміну "глобалізація" до цього часу ще не вироблено. Однак, існує достатня кількість загалом прийнятних визначень. "Глобалізація, - пише американський політолог Ентоні Гіденс, - це розширення світових соціальних зв'язків, котрі з'єднують віддалені регіони таким чином, що місцеві події розвиваються під впливом подій, які відбуваються за багато миль від них".2 "Глобалізація, - також слушно зауважує інший американський політолог і соціолог Девід Гелд, - означає щонайменше два різних феномени. По-перше, вона передбачає, що політична, економічна і соціальна діяльність стає всесвітньою за своїми наслідками. 1, по-друге, вона означає, що відбулося посилення взаємодії та взаємозв'язків всередині держав і суспільств та між ними самими".3 На думку одного з найбільш відомих фахівців з проблем глобалізації Рональда Робертсона, яку варто взяти до уваги, глобалізація - це історичний процес посилення контактів між різними частинами світу, який призводить до зростаючої схожості й однаковості в житті народів планети.4 Звичайно, є й інші точки зору. Загалом, у визначенні терміну "глобалізація" можна виділити чотири основних підходи. По-перше, тлумачення глобалізації як процесу зміцнення зв'язків між найвіддаленішими куточками планети. По-друге, глобалізація визначається як процес поширення по всій планеті єдиних, спільних для всього людства технологій, культури, ідей, ціннісних орієнтацій, способу життя, поведінки тощо. По-третє, під глобалізацією мається на увазі виникнення спільних для світового співтовариства проблем, зокрема, економічних, політичних, мілітарних, екологічних та ін. Нарешті, глобалізація трактується як процес зростання спільних вселюдських інтересів у всіх сферах людського буття, породжуваних збільшенням взаємозв'язків та взаємозалежності країн і народів. Зроблений нами аналіз проблем зародження глобалізації показує, що її започаткували Іспанія, Голландія та Англія ще у XVI ст. її перша хвиля поступово поширилась на всю Західну Європу, перекинулась на Північну Америку і частково торкнулась Південної Америки та Азії. Друга хвиля глобалізації, яку можна датувати 50-80 роками XX ст., прокотилась країнами Азії й Африки. Нарешті, третя, сучасна хвиля глобалізації з кінця 80-х років буквально "накрила" посттоталітарні країни.
