Тема 2: Виробництво і його складові елементи

Технологічний спосіб виробництва, його типи. НТП. НТР

ТСВ - це історично визначений спосіб поєднання різних компонентів у системі ПС, насамперед людини та засобів праці.

Типи тсв

1. Інструментальний (охоплює первісний, рабовласницький, феодальний суспільний спосіб виробництва):

- історично перший ТСВ;

- тип зв'язку в системі "людина - техніка" - суб'єктний;

- характер праці - ручний;

- характерний для первісної общини, тисячоліттями не зазнавав змін.

2. Індустріальний(адекватний капіталістичним суспільним відносинам ):

• ручна праця змінюється на механізовану;

• тип зв'язку - об'єктний;

• поява системи машин, яка включає: робочу машину, двигун, передаточний механізм;

• людина перетворюється в придаток машини

В Англії в кінці XVIII- поч. XIX сс. відбувся промисловий переворот, у результаті якого капіталізм створив матеріально-технічну базу.

Розвиток машинного виробництва дав поштовх розвитку науково-технічному прогресу (НТП). Розрізняють дві форми НТП:

- еволюційна - пов'язана з вдосконаленням діючих технологій, частковою модернізацією діючих машин і устаткування;

- революційна - означає перехід до принципово нових технологічних систем.

З середини XX ст. почалася науково-технічна революція (НТР). Суть НТР полягає в розвитку продуктивних сил суспільства, переході їх в якісно новий стан на основі докорінних змін у системі наукових знань. На зміну індустріальному технологічному способу виробництва приходить постіндустріальний.

3. Постіндустріальний (зароджується при капіталізмі):

• поява четвертого елементу - керуючого пристрою;

• управлінська роль людини;

• автоматизована праця.

Тема 3: Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні

Роль виробництва в задоволенні економічних потреб суспільства, потреба і споживання.

Основні тенденції формування сучасної структури суспільних потреб

Тема 4: Економіка суспільства, як сукупність видів економічної діяльності

1.Суть і види економічної діяльності

2.Джерела і рушійні сили розвитку економіки.

3.Економічні інтереси та їх класифікація

1. Суть і види економічної діяльності

В основі процесу розвитку людського суспільства лежить матеріальне виробництво, створення матеріальних благ. Щоб жити, люди повинні мати їжу, одяг, житло, тобто повинні їх виробляти. Тому першим історичним актом людини є виробництво засобів, необхідних для задоволення її життєвих потреб.

Економічна теорія виходе з найважливішої передумови про те. Що людина є водночас і виробником і споживачем економічних благ.

Мета всякої економічної діяльності – задовольнити зростаючі потреби. Переважна більшість економістів вважає, що економічна діяльність - це всякий вид трудової діяльності, спрямований на задоволення різноманітних матеріальних і духовних потреб.

Економічна діяльність в процесі суспільного прогресу стає все більш багатогранною, виникають її нові сфери і види. Це пов’язано з розвитком продуктових сил, вдосконаленням їх суспільної організації, зокрема спеціалізації і кооперування на основі суспільного поділу праці (СПП).

Суспільний поділ праці – відособлення і співіснування різних видів трудової діяльності. Існують три основні форми СПП :

1. загальна форма – виникає у результаті поділу суспільного виробництва на окремі великі роди;

2. часткова форма – створюється в результаті поділу цих родів виробництва на види і підвиди.

Ці дві форми СПП характеризують процеси всередині суспільства.

3. одинична форма – характеризує цей процес всередині окремого підприємства.

Всі види економічної діяльності людей у суспільному виробництві можна згрупувати в три великі блоки галузей:

1. Основне виробництво – це галузі матеріального виробництва, де безпосередньо виготовляються предмети споживання і засоби виробництва. Сюди належать – сировинний, паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, агропромисловий, хіміко-лісовий комплекси, виробництво товарів народного споживання, капітальне будівництво.

2. Виробнича інфраструктура – це комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво та забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарстві в цілому. Сюди відносяться : транспорт, зв’язок, торгівля, кредитно-фінансові заклади, спеціальні галузі ділових послуг.

Основне виробництво і виробнича інфраструктура в цілому становлять сферу матеріального виробництва.

3. Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства, які відіграють вирішальну роль у розвитку людини, примноженні її розумових і фізичних здібностей, професійних знань, підвищенні освітнього та культурного рівня. До неї відносяться : охорона здоров`я і фізична культура, освіта, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв’язок, побутове обслуговування, культура та мистецтво.

Суспільне виробництво за своєю структурою складається із таких елементів :

а) власне виробництво;

б) розподіл.

Буває трьох видів:

1) розподіл засобів виробництва;

2) розподіл трудових ресурсів;

3) розподіл предметів споживання ;

в) обмін.

Буває трьох видів:

1) обмін діяльністю та здібностями;

2) обмін засобами виробництва;

3) обмін предметами споживання;

г) споживання – використання створених благ.

Буває двох видів:

1) виробниче – споживання засобів виробництва і робочої сили працівника при виготовленні суспільно необхідного продукту ;

2) особисте – в процесі якого відбувається відтворення робочої сили.