Розділ 5 суб’єк­ти пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня

20. За­галь­на ха­рак­те­рис­ти­ка суб’єк­тів пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня

Суб’єк­та­ми пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня вва­жа­ють­ся право­з­дат­ні осо­би, які в си­лу сво­го га­лу­зе­во­го пра­во­во­го стату­су є но­сі­ями від­по­від­них прав та обов’яз­ків. Щоб ста­ти суб’єк­том пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня, осо­ба по­вин­на бу­ти на­ді­ле­на пра­воз­дат­ніс­тю та га­лу­зе­вим пра­во­вим ста­ту­сом. Пра­воз­датність у сфе­рі со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня — це та­ка влас­ти­вість, яка пе­ред­ба­чає мож­ли­вість ма­ти будь-які пра­ва та обов’яз­ки. Іншою влас­ти­віс­тю, яка ха­рак­те­ри­зує суб’єк­та пра­ва, є га­лузевий правовий ста­тус. Це пев­на су­куп­ність зак­ріп­ле­них у Кон­ституції та за­ко­нах ос­нов­них прав і обов’яз­ків осіб у сфе­рі со­ці­аль­но­го за­хис­ту.

Суб’єк­тів пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня не­об­хід­но від­межо­ву­ва­ти від суб’єк­тів со­ці­аль­но-за­без­пе­чу­валь­них пра­во­від­носин. Щоб ста­ти учас­ни­ком (суб’єк­том) пра­во­від­но­син осо­ба повинна во­ло­ді­ти так зва­ною пра­во­суб’єк­тніс­тю, яка охоп­лює га­лу­зевий пра­во­вий ста­тус, пра­воз­дат­ність і ді­єз­дат­ність за пра­вом со­ціаль­но­го за­без­пе­чен­ня. От­же, на­яв­ність ді­єз­дат­нос­ті перетво­рює суб’єк­тів пра­ва на суб’єк­тів пра­во­вих від­но­син. Ді­єздатність як здат­ність сво­їми ді­ями на­бу­ва­ти та здій­снювати пра­ва і самостій­но ви­ко­ну­ва­ти обов’яз­ки пе­ред­ба­чає мож­ли­вість ус­ві­дом­лю­ва­ти свої дії та ке­ру­ва­ти ни­ми. Оче­вид­но, що та­ка можли­вість не є врод­же­ною влас­ти­віс­тю лю­ди­ни. Во­на при­хо­дить з ві­ком, дос­ві­дом та знан­ня­ми, що на­бу­ва­ють­ся осо­бою. То­му мо­мент ви­ник­нен­ня ді­єз­дат­нос­ті виз­на­ча­єть­ся від­по­від­но до за­ко­но­давс­тва для всіх гро­ма­дян. Для пра­ва со­ці­аль­но­го забезпе­чен­ня не іс­нує яко­гось од­но­го ві­ко­во­го кри­те­рію (на­прик­лад, як це іс­нує у ци­віль­но­му пра­ві — 18 ро­ків). Тут ді­єз­дат­ність мо­же ви­ни­ка­ти як з 18-річ­но­го ві­ку, так і з ін­шо­го ві­ку, виз­на­че­но­го за­ко­ном.

Од­ним із кри­те­рі­їв кла­си­фі­ка­ції суб’єк­тів пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня мо­же бу­ти пра­во­ва фун­кція, яку во­ни ви­ко­ну­ють у сфе­рі со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня. Так, од­ні суб’єк­ти от­ри­му­ють різ­ні ви­ди со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня, ін­ші — ви­ко­ну­ють фун­кції з на­дан­ня та­ко­го за­без­пе­чен­ня, тре­ті — під­твер­джу­ють фак­ти, які ма­ють пра­во­ве зна­чен­ня для на­дан­ня со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня.

З ог­ля­ду на та­кі під­ста­ви, суб’єк­тів пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня мож­на по­ді­ли­ти на суб’єк­тів, які одер­жу­ють со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня, і суб’єк­тів, які за­без­пе­чу­ють ре­алі­за­цію осо­бою на­леж­но­го їй пра­ва на со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня. До дру­гої групи суб’єк­тів на­ле­жать суб’єк­ти, які на­да­ють со­ці­аль­не за­без­печення, і суб’єк­ти, які спри­я­ють у от­ри­ман­ні со­ці­аль­но­го за­без­пе­чення.

Суб’єк­та­ми, які от­ри­му­ють со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня, є фізич­ні осо­би. Ос­но­ву їх га­лу­зе­во­го пра­во­во­го ста­ту­су ста­но­вить пра­во на со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня, яке ви­ни­кає на ос­но­ві со­ці­аль­но­го ри­зи­ку. Як ви­ня­ток суб’єк­том, що від­по­ві­дає за­галь­ним ознакам ць­ого ви­ду, є сім’я. Во­на згід­но з за­ко­но­давс­твом виз­на­єть­ся суб’єк­том пра­ва на от­ри­ман­ня со­ці­аль­них до­по­мог (нап­рик­лад, іс­нує дер­жав­на со­ці­аль­на до­по­мо­га ма­ло­за­без­пе­че­ним сім’ям).

Суб’єк­та­ми, які на­да­ють со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня, є: 1) дер­жав­ні ор­га­ни спе­ці­аль­ної ком­пе­тен­ції; 2) со­ці­аль­ні стра­хо­ві фон­ди; 3) спе­ці­алі­зо­ва­ні дер­жав­ні під­при­ємс­тва та ус­та­но­ви. До суб’єк­тів, які спри­я­ють у от­ри­ман­ні со­ці­аль­но­го за­без­печен­ня, на­ле­жать осо­би, які під­твер­джу­ють на­яв­ність спе­ці­аль­но­го пра­во­во­го ста­ту­су (ста­ту­су ве­те­ра­на вій­ни, учас­ни­ка бой­ових дій то­що) або які під­твер­джу­ють юри­дич­ні фак­ти, що є підста­вою ви­ник­нен­ня пра­ва на со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня. Та­ки­ми є ор­га­ни ме­ди­ко-со­ці­аль­ної ек­спер­ти­зи, ко­мі­сії із вста­нов­лен­ня пен­сій за особ­ли­ві зас­лу­ги пе­ред Ук­ра­їною, ор­га­ни, які видають пос­від­чен­ня, що під­твер­джу­ють спе­ці­аль­ний га­лу­зе­вий право­вий ста­тус (пос­від­чен­ня учас­ни­ка бой­ових дій, ве­те­ра­на вій­ни то­що).

21. Гро­ма­дя­ни як суб’єк­ти, що от­ри­му­ють со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня

З ог­ля­ду на під­ста­ву ви­ник­нен­ня пра­ва на со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня всіх гро­ма­дян мож­на по­ді­ли­ти на осіб, які на­бу­ва­ють пра­во на со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня у зв’яз­ку із на­яв­ніс­тю соціаль­но­го ри­зи­ку за­галь­но­го ха­рак­те­ру (неп­ра­цез­дат­ність, без­ро­біт­тя), — за­галь­ні суб’єк­ти пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня, та осіб, пра­во на со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня яких пов’яза­не з наявніс­тю со­ці­аль­но­го ри­зи­ку сус­піль­но-іс­то­рич­но­го чи еко­ло­гіч­но­го харак­те­ру (війс­ькові кон­флік­ти, тех­но­ген­ні ка­тас­тро­фи), — спе­ціаль­ні суб’єк­ти пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня.

За­галь­ни­ми суб’єк­та­ми, які от­ри­му­ють со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня, є фі­зич­ні осо­би, які ма­ють пра­воз­дат­ність і за­галь­ний га­лу­зе­вий пра­во­вий ста­тус. Це: пен­сі­оне­ри, які от­ри­му­ють пен­сію на за­галь­них під­ста­вах, ін­ва­лі­ди, що от­ри­ма­ли ін­ва­лід­ність внаслі­док за­галь­но­го зах­во­рю­ван­ня, тру­до­во­го ка­ліц­тва чи профе­сій­ного зах­во­рю­ван­ня, тим­ча­со­во неп­ра­цез­дат­ні, без­робітні, ма­ло­за­без­пе­че­ні, осо­би, які втра­ти­ли го­ду­валь­ни­ка внас­лі­док за­галь­но­го зах­во­рю­ван­ня або тру­до­во­го ка­ліц­тва чи профе­сій­ного зах­во­рю­ван­ня. За­галь­ним суб’єк­том, що от­римує со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня, вва­жа­єть­ся та­кож сім’я.

Пра­воз­дат­ність фі­зич­них осіб за пра­вом со­ці­аль­но­го за­безпе­чен­ня ви­ни­кає в мо­мент їх на­род­жен­ня і при­пи­ня­єть­ся зі смер­тю. Га­лу­зе­ва пра­воз­дат­ність є рів­ною для всіх фі­зич­них осіб.

За­галь­ний га­лу­зе­вий пра­во­вий ста­тус, що ха­рак­те­ри­зує загаль­них суб’єк­тів пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня, є су­куп­ніс­тю прав і обов’яз­ків, які ви­ни­ка­ють з нас­тан­ням со­ці­аль­ного ри­зи­ку. Ос­но­ву га­лу­зе­во­го пра­во­во­го ста­ту­су фі­зич­ної осо­би як суб’єк­та пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня ста­но­вить пра­во ці­єї осо­би на со­ці­аль­не за­без­пе­чен­ня.

Особ­ли­вим суб’єк­том пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня вва­жа­єть­ся сім’я. Во­на є суб’єк­том пра­ва на від­по­від­ний вид со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня, як­що це пе­ред­ба­че­но за­ко­но­давс­твом. Сім’єю мож­на вва­жа­ти оди­но­ку осо­бу чи кіль­ка осіб, які прожи­ва­ють ра­зом і (або) об’єд­на­ні за­кон­ни­ми пра­ва­ми та обов’яз­ка­ми що­до ут­ри­ман­ня на під­ста­ві шлю­бу, кров­но­го спо­рід­нен­ня, уси­нов­лен­ня та ін­ших під­ста­вах, не за­бо­ро­не­них за­ко­ном.

Га­лу­зе­ве за­ко­но­давс­тво Ук­ра­їни роз­ме­жо­вує по­нят­тя "сім’я" та "чле­ни сім’ї". Так, За­кон Ук­ра­їни від 1 чер­вня 2000 р. "Про дер­жав­ну со­ці­аль­ну до­по­мо­гу ма­ло­за­без­пе­че­ним сім’ям" пе­редба­чає, що пра­во на дер­жав­ну со­ці­аль­ну до­по­мо­гу ма­ють ма­ло­забез­пе­че­ні сім’ї, які пос­тій­но про­жи­ва­ють на те­ри­то­рії України. На­то­мість, За­ко­ном "Про за­галь­но­обов’яз­ко­ве дер­жав­не пенсій­не стра­ху­ван­ня" пе­ред­ба­ча­єть­ся на­дан­ня пра­ва на пен­сію у зв’язку з втра­тою го­ду­валь­ни­ка неп­ра­цез­дат­ним чле­нам сім’ї по­мерлого го­ду­валь­ни­ка.

22. Гро­ма­дя­ни як спе­ці­аль­ні суб’єк­ти пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня

Спе­ці­аль­ни­ми суб’єк­та­ми, які от­ри­му­ють со­ці­аль­не за­безпе­чен­ня, є фі­зич­ні осо­би, для яких от­ри­ман­ня со­ці­аль­но­го забезпе­­чен­ня за­ле­жить від на­яв­нос­ті спе­ці­аль­но­го пра­во­во­го ста­ту­су. До них на­ле­жать ін­ва­лі­ди та ве­те­ра­ни вій­ни, ве­те­ра­ни військової служ­би, учас­ни­ки бой­ових дій, ве­те­ра­ни пра­ці, військово­службовці та чле­ни їх­ніх сі­мей, осо­би, які пос­траж­да­ли внаслідок Чор­но­биль­сь­кої ка­тас­тро­фи, ре­абі­лі­то­ва­ні реп­ре­со­ва­ні гро­мадя­ни, бі­жен­ці, жер­тви на­цистсь­ких реп­ре­сій то­що. Ви­ник­нен­ня спе­ці­аль­но­го пра­во­во­го ста­ту­су цих осіб пов’яза­не з на­яв­ніс­тю від­по­від­них юри­дич­них фак­тів: ви­ко­нан­ня ци­ми осо­ба­ми обов’яз­ків, які ма­ють важ­ли­ве зна­чен­ня для дер­жа­ви (участь у бой­ових ді­ях, у лік­ві­да­ції нас­лід­ків ава­рії на Чор­но­биль­сь­кій АЕС, три­ва­ла сум­лін­на пра­ця) або за­по­ді­ян­ня шко­ди цим особам внас­лі­док війс­ькових кон­флік­тів, тех­но­ген­них ка­тас­троф тощо).

Пра­ва та обов’яз­ки, що фор­му­ють спе­ці­аль­ний пра­во­вий ста­тус цих осіб, іс­ну­ють до­дат­ко­во до за­галь­но­го пра­во­во­го ста­ту­су.

Спе­ці­аль­ний пра­во­вий ста­тус суб’єк­тів пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня пот­ре­бує й­ого обов’яз­ко­во­го під­твер­джен­ня для ре­алі­за­ції прав, які ста­нов­лять зміст ць­ого ста­ту­су. Спо­со­бом під­твер­джен­ня мо­же бу­ти от­ри­ман­ня від­по­від­но­го пос­від­чен­ня або ін­шо­го до­ку­мен­та, що зас­від­чує спе­ці­аль­ний пра­во­вий статус, на під­ста­ві яко­го на­да­ють­ся від­по­від­ні піль­ги і ком­пен­са­ції.

Пра­во­вий ста­тус спе­ці­аль­них суб’єк­тів пра­ва со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня виз­на­ча­єть­ся від­по­від­ни­ми за­ко­но­дав­чи­ми ак­тами, що вста­нов­лю­ють під­ста­ви, ви­ди та по­ря­док на­дан­ня со­ці­аль­но­го за­без­пе­чен­ня цим ка­те­го­рі­ям гро­ма­дян. До них, зок­ре­ма, на­ле­жать, за­ко­ни Ук­ра­їни від 22 жов­тня 1993 р. "Про ста­тус ве­те­ра­нів вій­ни, га­ран­тії їх со­ці­аль­но­го за­хис­ту", від 24 березня 1998 р. "Про ста­тус ве­те­ра­нів війс­ькової служ­би, ве­те­ра­нів ор­га­нів внут­ріш­ніх справ і де­яких ін­ших осіб та їх со­ці­аль­ний за­хист", від 16 груд­ня 1993 р. "Про ос­нов­ні за­са­ди со­ці­аль­но­го за­хис­ту ве­те­ра­нів пра­ці та ін­ших гро­ма­дян по­хи­ло­го ві­ку в Ук­ра­їні", від 23 бе­рез­ня 2000 р. "Про жер­тви на­цистсь­ких пере­с­лі­ду­вань", За­кон "Про ста­тус і со­ці­аль­ний за­хист гро­ма­дян, які пос­траж­да­ли внас­лі­док Чор­но­биль­сь­кої ка­тас­тро­фи", та ін.