Пропонуємо аналіз даного законопроекту, складений експертами Незалежного центру політичних досліджень

Запропонована редакція

Коментар

Стаття 1. Визначення основних термінів та понять

Наведені в Законі терміни та поняття вживаються у такому значенні:

Цивільно-військові відносини - система правових взаємовідносин між суспільством та складовими частинами Воєнної організації держави, які охоплюють всю сукупність політичних, фінансово-економічних, соціальних та інших процесів у сфері національної безпеки і оборони;

Воєнна організація держави - це сукупність державних органів, які відповідно до Конституції і законів України забезпечують оборону і державну безпеку України, захист її суверенітету, державного кордону, територіальної цілісності і недоторканості, протидіють зовнішнім і внутрішнім загрозам воєнного характеру, беруть участь у миротворчих операціях, подоланні наслідків природних і техногенних катастроф, стихійних лих.

Воєнна організація України включає в себе: Збройні Сили України, Службу безпеки України, Внутрішні війська, органи і підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Прикордонні війська України, військові підрозділи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, інші військові формування, створені відповідно до законів України.

Правоохоронні органи – державні органи, на які у відповідності з законодавством покладається забезпечення громадського порядку, боротьба із злочинністю, корупцією, терористичними актами.

Цивільний демократичний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави (далі - Цивільний контроль) – комплекс здійснюваних у відповідності з Конституцією і законами України правових, організаційних, інформаційних заходів для забезпечення неухильного дотримання законності і конституційного порядку, державної і військової дисципліни у діяльності усіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави, сприяння ефективному їх функціонуванню і виконанню покладених на них функцій;

Предмет цивільного контролю - сфери функціонування та конкретні питання діяльності різних складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави, над якими у відповідності з цим Законом здійснюється контроль з боку інституцій громадянського суспільства;

Суб’єкти цивільного контролю - інституції громадянського суспільства (органи державної влади, посадові особи, громадяни та об’єднання громадян, засоби масової інформації), яким згідно з цим Законом надається право здійснювати контрольні функції в галузях діяльності Воєнної організації та правоохоронних органів держави.

Органи і заходи цивільного контролю утворюють цілісну систему, яка складається з:

парламентського контролю;

президентського контролю;

контролю з боку органів виконавчої влади та контролю, що здійснюють органи місцевого самоврядування;

громадського контролю.

В частині 5 після слів «…для забезпечення неухильного дотримання законності…" додати "відкритості", далі за текстом.

Стаття 2. Мета та основні завдання демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави

Метою демократичного цивільного контролю є створення організаційно-правових умов для здійснення дієвого впливу інституцій громадянського суспільства на діяльність Збройних Сил, інших складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави в інтересах забезпечення їх високої боєздатності і боєготовності, сприяння їм у виконанні покладених Конституцією і законами України функцій, захисту конституційних прав і свобод громадян.

Механізм цивільного контролю має забезпечувати:

пріоритет політичних підходів до вирішення питань військового будівництва, зміцнення законності і громадського порядку в державі, підпорядкованість діяльності усіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів реалізації завдань політики в галузі національної безпеки і оборони, зміцнення конституційного правопорядку і законності;

неухильне додержання законності і дисципліни в діяльності усіх складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави;

підтримання політичної стабільності в суспільстві через недопущення використання ким би то не було Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності;

попередження та недопущення порушень конституційних прав і свобод, захист законних інтересів громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, утворюваних відповідно до законів України, осіб, звільнених з військової служби, а також членів їхніх сімей;

виділення в необхідних обсягах відповідно до чинних законів і раціональне використання бюджетних коштів, які спрямовуються на утримання і функціонування Воєнної організації держави, зокрема на реформування Збройних Сил України;

використання за цільовим і функціональним призначенням державного майна, переданого в управління Збройним Силам України та іншим військовим формуванням;

врахування громадської думки, пропозицій громадян та їх об’єднань при обговоренні і ухваленні рішень з питань діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, державних органів та посадових осіб у сфері оборони, національної безпеки, зміцнення громадського порядку і законності;

повне і достовірне інформування органів державної влади та суспільства про діяльність Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, відповідність її вимогам Конституції і законів України, нормам міжнародного права, реальній військово-політичній і криміногенній обстановці, завданням забезпечення надійної оборони і безпеки держави, зміцнення громадського порядку.

Оперативні та мобілізаційні плани Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, оперативно-розпорядчі дії їх посадових осіб контролю з боку громадян та громадських організацій не підлягають.

В пункті 3 абзацу 2 вислів "ким би то не було" замінити на "будь-ким".

Пункт 4 абзацу 2 після "…інших військових формуваннях…" доповнити "правоохоронних органах".

Пункт 5 абзацу 2 після "…на реформування Збройних Сил України" доповнити "правоохоронних органів".

Наприкінці пункту 6 абзацу 2 додати "правоохоронним органам".

Пункт 7 абзацу 2 після "…інших військових формувань" доповнити "правоохоронних органів".

Пункт 8 абзацу 2 доповнити наступним чином: "своєчасне, повне і достовірне інформування…", далі за текстом.

Крім того, дану статтю доцільно доповнити пунктом наступного змісту:

"забезпечення ефективної діяльності Збройних сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, пов’язаної з виконанням ними функцій у сфері національної безпеки, оборони та охорони порядку".

Загальне призначення цивільного контролю, з одного боку, унеможливити мілітаризацію країни, а з іншого – захистити силові відомства від сваволі та зловживань влади. Тому пропонуємо додати також наступний пункт:

"створення умов, що унеможливлюють використання Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів в інтересах окремих осіб, політичних партій, громадських та інших об’єднань".

Стаття 4. Принципи здійснення демократичного цивільного контролю

Цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави здійснюється за принципами:

Верховенства права, неухильного додержання вимог законодавства, яким регулюються цивільно-військові відносини, діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів;

Врахування розмежування функцій політичного керівництва Воєнною організацією держави і правоохоронною діяльністю і професійного військового управління Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, правоохоронними органами;

Спільної відповідальності органів державної влади та органів військового управління і правоохоронних органів в межах, визначених законодавством, за здійснення оборонної політики і політики в справі зміцнення законності і громадського порядку, за своєчасне і всебічне матеріально-фінансове забезпечення Збройних Сил України, інших складових частин Воєнної організації, правоохоронних органів держави для виконання покладених на них функцій;

деполітизації і деідеологізації контрольної діяльності. Службові (посадові) особи та громадяни, здійснюючи у відповідності з цим Законом функції контролю у сфері оборони і безпеки держави, правоохоронної діяльності, не можуть бути зв’язані рішеннями будь-яких політичних партій чи громадських організацій. Створення і діяльність організаційних структур політичних партій у військових формуваннях не допускається;

прозорості видатків на національну безпеку і оборону, правоохоронну діяльність;

відкритості для суспільства інформації про діяльність Збройних Сил України та інших складових частин Воєнної організації, правоохоронних органів держави з урахуванням специфіки державних правоохоронних органів спеціального призначення, визначеної законами, а також того, що діяльність Збройних Сил України, інших військових формувань будується на принципі єдиноначальництва і суворої дисципліни;

судового захисту прав суб’єктів цивільного контролю;

врахування зарубіжного досвіду щодо створення та впровадження механізмів і процедур цивільного демократичного контролю у цій сфері.

Другий пункт статті змінити наступним чином:

"розмежування функцій і повноважень політичного керівництва Воєнною організацією держави і правоохоронною діяльністю і професійного військового управління Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, правоохоронними органами, унеможливлення дублювання в їх роботі".

Початок пункту 3 доповнити "взаємодії та спільної відповідальності…", далі за текстом.

В пункті 4 після "…будь-яких політичних партій" додати "та об’єднань", далі за текстом.

Пункт 5 доповнити наступним чином:

"прозорості видатків на національну безпеку і оборону, правоохоронну діяльність, утилізацію та ліквідацію озброєнь, попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій".

Дану статтю пропонуємо доповнити пунктами наступного змісту:

"відповідальності посадових осіб органів військового управління і правоохоронних органів за відмову від взаємодії з суб’єктами цивільного контролю в межах, визначених законодавством, та за своєчасність, повноту та достовірність офіційної інформації, що надається";

"зобов’язання посадових осіб органів військового управління і правоохоронних органів приймати законні та обґрунтовані рішення за висновками та оцінками контрольних інстанцій, прийнятих у межах їх компетенції, і забезпечувати своєчасне й правильне виконання цих рішень".

Стаття 5. Предмет цивільного контролю

Предметом цивільного контролю у сфері оборони і безпеки, правоохоронної діяльності держави є:

обгрунтованість рішень державних органів з військових, військово-політичних питань, питань правоохоронної діяльності з точки зору відповідності їх засадам внутрішньої і зовнішньої політики, міжнародним зобов’язанням України за укладеними договорами і угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

хід виконання програм реформування Збройних Сил України, інших складових частин Воєнної організації держави, зокрема переведення Збройних Сил на контрактну форму комплектування особовим складом, військового, військово-політичного та військово-технічного співробітництва з іншими державами та міждержавними союзами, розвитку виробництва нових видів озброєнь та військової техніки, конверсії оборонних підприємств і виробництв, відчуження і реалізації військового майна, приватизації підприємств, що віднесені до сфери управління Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, інших загальнодержавних програм в галузі оборони і національної безпеки;

формування, затвердження і використання визначених Законом України про Державний бюджет України видатків на потреби оборони, національної безпеки, правоохоронної діяльності, контроль за дотриманням бюджетного законодавства у цій сфері;

формування, затвердження, фінансове забезпечення і виконання оборонного замовлення, планів мобілізаційної підготовки і мобілізації;

питання експорту та імпорту озброєнь та військової техніки;

дотримання вимог Конституції і законів України стосовно прав і свобод громадян у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, умови проходження військової служби громадянами України, стан правової і соціальної захищеності осіб, які підлягають призову на військову службу, проходять військову службу або знаходяться в запасі, а також звільнених з військової служби та членів їхніх сімей;

участь підрозділів Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях і антитерористичних діях, спільних військових навчаннях та інших акціях у рамках міжнародного військового та військово-політичного співробітництва;

законність перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

дотримання законності при розгляді органами державної влади, військовими посадовими особами звернень і скарг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їхніх сімей.

В пункті 6 статті після "…інших військових формуваннях…" додати "правоохоронних органах", далі за текстом.

Дану статтю доповнити пунктами наступного змісту:

"система військово-патріотичного виховання молоді, формування морально-психологічної готовності громадян до захисту Батьківщини";

"формування авторитету армії в суспільстві";

"кадрова політика".

Щодо останнього пункту. Кадрова політика, методи її формування та реалізації є однією з прерогатив цивільного контролю над силовими структурами. Тим більше, що на сьогодні відсутня програма або стратегія розвитку кадрового потенціалу як Збройних Сил, так і правоохоронних органів. Відсутність такого контролю створює додаткові складнощі в підтримці стабільних стосунків між силовиками й суспільством.

Стаття 6. Суб’єкти демократичного цивільного контролю

Суб’єктами цивільного контролю над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави є:

Верховна Рада України;

Президент України;

Рада Національної безпеки і оборони України;

Кабінет Міністрів України;

центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом;

органи місцевого самоврядування;

громадяни України та об’єднання громадян, утворювані ними відповідно до Конституції України для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних інтересів;

засоби масової інформації.

Пропонуємо розширити перелік суб’єктів цивільного контролю:

"Уповноважений у справах захисту прав військовослужбовців;

Прокуратура України;

Судова влада України".

Стаття 8. Повноваження Верховної Ради України у здійсненні контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави

Верховна Рада України, реалізуючи установчі та законодавчі функції і здійснюючи парламентський контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави, у відповідності з Конституцією України:

визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики;

схвалює основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського правопорядку;

затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України;

визначає основи правового і соціального захисту та види пенсійного забезпечення військовослужбовців;

при затвердженні Державного бюджету України визначає розмір витрат на оборону, забезпечення державної безпеки України і громадського порядку із зазначенням конкретних напрямів спрямування бюджетних асигнувань;

розглядає за поданням Кабінету Міністрів України і затверджує загальнодержавні програми реформування Збройних Сил України, а також інші програми, що стосуються оборони і безпеки держави, програми військового, військово-політичного та військово-технічного співробітництва з іншими державами та міждержавними союзами;

при обговоренні звітів і доповідей Кабінету Міністрів України про виконання Державного бюджету України розглядає стан і доцільність використання бюджетних коштів, виділених на потреби національної оборони, забезпечення державної безпеки і громадського порядку;

обговорює хід реформування Збройних Сил України, інші питання функціонування Воєнної організації та правоохоронних органів держави у форматі Днів Уряду та на парламентських слуханнях;

визначає засади інформування громадськості про діяльність Воєнної організації і правоохоронних органів держави та порядок збереження державної, в тому числі військової, таємниці;

визначає правовий режим державного кордону України;

визначає правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації та затверджує укази Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

оголошує за поданням Президента України стан війни і укладення миру та схвалює рішення Президента про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

схвалює рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави, в тому числі для участі у міжнародних миротворчих операціях і антитерористичних діях, та про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України ;

ратифікує міжнародні договори і угоди, в тому числі ті, що безпосередньо стосуються Воєнної організації держави і правоохоронної діяльності.

Для здійснення контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина Верховна Рада України призначає Уповноваженого з прав людини і затверджує представника Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців.

В Україні склалася невизначена ситуація, коли, з одного боку, відповідно до статті 85 Конституції України парламент має цілий ряд повноважень у військовій сфері, з іншого, роль Верховної Ради України зводиться, значною мірою, до формального затвердження військового бюджету та розгляду законопроектів щодо функціонування Воєнної організації держави та правоохоронних органів. Крім того, кадрове питання у вищих ланках управління Воєнною організацією для Верховної Ради залишається закритим, оскільки призначення та звільнення посадових осіб силових структур та їх заступників, - виключна прерогатива Президента.

Саме ця обставина викликає необхідність контролю з боку державних і громадських інститутів за кадровими процесами, що відбуваються у вищих ланках управління військовою організацією.

В сфері кадрової політики цивільний контроль має базуватися на наступних принципах:

- контроль за формуванням кадрової політики (формування принципів, визначення пріоритетів, стратегій розвитку кадрового потенціалу);

- контроль за ходом реалізації кадрової політики (функціонування механізмів здійснення службового росту, стимули, форми та методи кадрової роботи, що застосовуються).

На наше переконання, до повноважень Верховної Ради України необхідно віднести надання згоди на затвердження переліку вищих посад в системі управління Воєнною організацією та правоохоронними органами, які заміщаються цивільними особами, на призначення керівників силових відомств, їх заступників, контроль за формуванням кадрової політики в силових відомствах та ходом її реалізації, який має базуватися на принципах визначення пріоритетів, форм та методів кадрової роботи, стратегій розвитку кадрового потенціалу, функціонування механізмів здійснення службового росту тощо, тобто:

"надає згоду на призначення Президентом України на посаду Міністра оборони, Міністра внутрішніх справ та звільнення з цих посад; висловлення недовіри Міністру оборони та Міністру внутрішніх справ, що має наслідком їх відставку з посад";

"затверджує перелік вищих посад в системі управління Воєнною організацією та правоохоронними органами, які заміщаються цивільними особами, надає згоду на призначення та звільнення їх".

В пункті 6 після "…загальнодержавні програми…" додати "розвитку", далі за текстом.

В останньому абзаці даної статті доцільно уточнити термін. На який обирається Уповноважений у справах захисту прав військовослужбовців.

Крім того, останній абзац даної статті пропонуємо доповнити наступним чином:

"Уповноваженим у справах захисту прав військовослужбовців не може бути особа, яка перебуває на дійсній військовій службі".

Стаття 11. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод військовослужбовців

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представник у справах захисту прав військовослужбовців, здійснюючи повноваження, визначені Конституцією України, цим та іншими законами України:

перевіряють за своєю ініціативою чи за дорученням Верховної Ради України або за зверненням громадянина, або громадської організації стан додержання конституційних прав і свобод осіб, які підлягають призову, проходять військову службу, перебувають у запасі і призвані на збори, осіб, звільнених з військової служби, а також членів їхніх сімей;

мають право запитувати та отримувати від керівників та інших службових (посадових) осіб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів при неухильному дотриманні встановленого режиму таємності, документи, матеріали та пояснення, необхідні для здійснення повноважень, покладених на них законом;

користуються правом невідкладного прийому службовими (посадовими) особами Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів;

для здійснення своїх функцій мають право безперешкодно, в тому числі без попередження, відвідувати, при неухильному дотриманні встановленого режиму, військові частини та підрозділи, а також бути присутніми на засіданнях колегіальних органів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів при обговоренні питань, які належать до повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини окремо відображається стан справ з додержанням конституційних прав і свобод військовослужбовців, пропозиції щодо зміцнення законності, усунення недоліків і порушень у діяльності відповідних складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів держави. Доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оприлюднюється.

Про свою діяльність та стан справ з додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, правоохоронних органах Уповноважений Верховної Ради України з прав людини періодично інформує, в тому числі через засоби масової інформації, громадськість.

Дану статтю пропонуємо доповнити пунктом наступного змісту:

"Оголошення стану війни, введення на території України або в окремих її місцевостях режиму надзвичайного або воєнного стану не припиняє діяльності Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та Уповноваженого у справах захисту прав військовослужбовців і не тягне за собою обмеження їх повноважень".

Стаття 13. Здійснення Президентом України повноважень у сфері контролю над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави

Президент України як глава держави і гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина і як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України при здійсненні своїх державних функцій по забезпеченню незалежності і національної безпеки України, керівництву цією сферою у відповідності з Конституцією і Законами України:

вносить на затвердження Верховної Ради пропозиції щодо загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; присвоює вищі військові звання;

вносить до Верховної Ради України пропозиції про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України з внесенням рішення на затвердження Верховної Ради України;

приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з визначенням участі у здійсненні пов’язаних з цим заходів Збройних Сил України та інших військових формувань - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

вживає заходів до припинення діяльності незаконних воєнізованих формувань, а також будь-яких спроб використання Збройних Сил та інших військових формувань, правоохоронних органів для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності;

приймає рішення - з внесенням їх на затвердження Верховної Ради України - про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави, в тому числі для участі у міжнародних миротворчих операціях і антитерористичних діях, та про допуск підрозділів Збройних Сил інших держав на територію України;

розглядає перед внесенням на затвердження Верховної Ради України розроблені Кабінетом Міністрів України загальнодержавні програми в галузі національної безпеки і оборони, програми військового, військово-політичного та військово-технічного співробітництва України з іншими державами та міжнародними союзами.

Контроль за діяльністю Збройних Сил України, інших військових формувань і органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони та правоохоронної діяльності Президент України здійснює як безпосередньо, так і через очолювану ним Раду Національної безпеки і оборони України та створювані ним, у разі необхідності, допоміжні служби.

Пропонуємо до повноважень президента України додати наступне:

"вносить до Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи законопроекти по удосконаленню цивільного контролю";

"вносить на затвердження Верховної Ради України перелік вищих посад в системі управління Воєнною організацією та правоохоронними органами, які заміщаються цивільними особами";

"вносить на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо призначення, в разі необхідності, з числа цивільних осіб Міністра оборони, Міністра внутрішніх справ та керівників інших складових частин Воєнної організації та правоохоронних органів України".

В пункті 2 після "…інших військових формувань…" додати "правоохоронних органів", далі за текстом.

Пропонуємо останній абзац даної статті доповнити наступним чином:

"Контроль за діяльністю Збройних Сил України, інших військових формувань і органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони та правоохоронної діяльності Президент України здійснює як безпосередньо, так і через очолювану ним Раду Національної безпеки і оборони України, Генеральну військову інспекцію при Президенті України, інші державні органи, які розробляють рішення з питань воєнного будівництва, військово-цивільних відносин та використання Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів".

Стаття 15. Повноваження Кабінету Міністрів України у здійсненні контролю

Кабінет Міністрів України, реалізуючи конституційні повноваження щодо здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, забезпечення її суверенітету, обороноздатності і національної безпеки, громадського порядку, боротьби із злочинністю, у відповідності з Конституцією і законами України, актами Президента України:

розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України проекти законів з питань національної безпеки і оборони, правоохоронної діяльності, які потребують законодавчого врегулювання, і в межах своєї компетенції приймає відповідні рішення;

визначає потреби в витратах на національну безпеку і оборону, правоохоронну діяльність, боротьбу з організованою злочинністю, тероризмом, захист державного кордону, охоронну діяльність, виконання покарань згідно з чинним законодавством. Проект оборонного бюджету як складова частина Державного бюджету України попередньо розглядається Радою національної безпеки і оборони України;

контролює і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, в тому числі виділення в повному обсязі бюджетних асигнувань на потреби національної безпеки і оборони, правоохоронну діяльність;

доповідає і звітує перед Верховною Радою України про виконання Державного бюджету України у сфері національної безпеки і оборони, правоохоронної діяльності;

розробляє і після схвалення Президентом України вносить на затвердження Верховної Ради України загальнодержавні програми в галузі національної безпеки і оборони, програми військового, військово-політичного і військово-технічного співробітництва України з іншими державами та міждержавними союзами;

організує розробку і затверджує державне замовлення на випуск продукції військового призначення, здійснює контроль за його виконанням, а також за створенням, збереженням і розвитком мобілізаційних потужностей, створенням, утриманням та своєчасним оновленням матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, за підготовкою і утриманням транспортних та інших засобів, які в разі введення воєнного чи надзвичайного стану у відповідності з чинним законодавством України мають бути передані до Збройних Сил України та інших військових формувань;

організує розробку та подає на затвердження Президентові України проект Мобілізаційного плану України на особливий період;

здійснює контроль за експортом озброєнь та військової техніки, стратегічних матеріалів, технологій та продукції подвійного призначення;

встановлює порядок відчуження і реалізації військового майна, матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, терміни якого закінчилися і який підлягає розбронюванню і відпуску та оновленню, передачі в оренду військових об’єктів і майна, контролює дотримання чинного законодавства при здійсненні господарської діяльності у Збройних Силах України, інших військових формуваннях;

здійснює контроль за дотриманням у Збройних Силах України, інших військових формуваннях земельного, податкового, господарського, трудового, житлового законодавства, законодавства з охорони довкілля;

вносить на розгляд Президента України пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури Воєнної організації держави.

В пункті 6 після "…інших військових формувань…" додати "правоохоронних органів".

В пункті 10 після "…інших військових формуваннях…" додати "правоохоронних органах", далі за текстом.

В пункті 11 після "…Воєнної організації держави" додати "та правоохоронних органів".

Дану статтю пропонуємо доповнити пунктом наступного змісту:

"визначає джерела фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів у випадку виконання ними завдань, не пов’язаних з їх призначенням".

Стаття 19. Участь органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій у здійсненні контролю

Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України:

контролюють хід допризовної підготовки, відбір військовими комісіями громадян призовного віку на військову службу;

забезпечують виконання чинного законодавства стосовно дотримання прав та соціальних гарантій громадян, які можуть бути призваними на військову службу, перебувають на військовій службі, звільнені з військової служби та членів їхніх сімей;

сприяють розташованим на території реґіону підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронним органам у виконанні покладених на них завдань;

мають право заслуховувати доповіді посадових осіб органів управління Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокованих на території реґіону, про виконання вимог чинного законодавства стосовно правового та соціального захисту громадян, які мають бути призвані на військову службу, перебувають на військовій службі, звільнених у запас чи відставку, пенсіонерів та членів їхніх сімей;

здійснюють контроль за дотриманням у розташованих на території реґіону військових частинах, органах та закладах Збройних Сил України, інших військових формувань земельного, податкового, господарського, трудового, житлового законодавства та законодавства з питань охорони довкілля;

узгоджують - з точки зору забезпечення безпеки громадян - плани проведення на території реґіону військових навчань та інших заходів, пов`язаних з участю і присутністю великої кількості людей;

розробляють оперативні плани і забезпечують взаємодію органів місцевого самоврядування, місцевих держадміністрацій і відповідних структур військового управління при виконанні завдань територіальної оборони;

отримують від керівництва дислокованих на території реґіону військових частин і підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань необхідну інформацію про загрозу або масштаби забруднення довкілля радіоактивними, отруйними та іншими небезпечними речовинами внаслідок аварій на військових об’єктах або з військовою технікою, а також щодо наявності і можливостей сил, засобів і ресурсів на підпорядкованій території для узгоджених дій у надзвичайних ситуаціях;

інформують громадськість, в тому числі через засоби масової інформації, про свою діяльність у вирішенні завдань, пов`язаних з національною безпекою і обороною, боротьбою із злочинністю.

Для виконання цих завдань місцеві Ради можуть утворювати депутатські комісії з питань демократичного цивільного контролю, а в місцевих державних адміністраціях створюватися необхідні підрозділи.

В пункті 5 даної статті після "…інших військових формувань…" додати "правоохоронних органів", далі за текстом.

Стаття 20. Участь громадян та їх об`єднань у здійсненні контролю

Громадяни України беруть участь у здійсненні демократичного цивільного контролю над Воєнної організацією держави та правоохоронними органами як через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, так і особисто шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представника у справах захисту прав військовослужбовців або до іншого державного органу у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про звернення громадян".

Об`єднанням громадян, зареєстрованим в установленому порядку гарантується у відповідності з Конституцією України, цим Законом і статутними положеннями можливість:

запитувати та отримувати в установленому порядку від органів військового управління, інших організацій і установ, що належать до Воєнної організації держави, правоохоронних органів інформацію, яка не містить державної (в тому числі військової) таємниці, з питань діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронної діяльності;

проводити наукові дослідження з проблем воєнного будівництва, організації оборони та забезпечення безпеки країни, проводити публічне обговорення їх результатів, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експертів тощо;

проводити громадську експертизу, представляти свої висновки і пропозиції відповідним державним органам для врахування в ході реформування Збройних Сил України, інших складових частин Воєнної організації держави;

брати участь у громадських дискусіях та відкритих Парламентських слуханнях з питань реформування і діяльності Збройних Сил України, інших ланок Воєнної організації держави, проблем правового і соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей;

знайомитися з умовами служби, життя і побуту військовослужбовців;

через Президента України, народних депутатів України, Кабінет Міністрів України виступати з законодавчими ініціативами в галузі військового будівництва і оборонної політики, соціального захисту військовослужбовців, пенсіонерів та членів їхніх сімей.

Мета громадського контролю - сприяти зміцненню зв`язків між армією і суспільством, вдосконаленню механізму правового і соціального захисту військовослужбовців, пенсіонерів та членів їхніх сімей.

В пункті 2 абзацу 2 після "проводити наукові дослідження…" додати "у сфері правоохоронної діяльності…", далі за текстом.

В пункті 3 після "…Воєнної організації держави" додати "правоохоронних органів".

В пункті 4 після "…Воєнної організації держави" додати "правоохоронних органів", далі за текстом.

В пункті 6 пропонуємо формулювання "військового будівництва" замінити на "воєнного будівництва". Після "…оборонної політики…" додати "правоохоронної діяльності", далі за текстом.

Останній абзац даної статті пропонуємо змінити наступним чином:

"Мета громадського контролю – сприяти зміцненню зв’язків між Воєнною організацією держави та правоохоронними органами і суспільством, вдосконаленню механізму правового і соціального захисту військовослужбовців, пенсіонерів та членів їхніх сімей".

Стаття 21. Роль засобів масової інформації у здійсненні демократичного цивільного контролю

Засоби масової інформації, висвітлюючи проблеми в сфері національної безпеки і оборони, боротьби зі злочинністю, на основі об’єктивної і достовірної інформації про службу, життя і побут військовослужбовців, про процеси, що відбуваються в армійському середовищі, формують громадську думку, сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних Сил, інших складових частин Військової організації держави, правоохоронних органів.

Засоби масової інформації:

у встановленому порядку можуть запитувати та безоплатно отримувати від органів військового управління, інших органів державної влади, організацій і установ, які належать до Воєнної організації держави, правоохоронних органів відкриту інформацію, документи і матеріали з питань, віднесених до їх компетенції;

поширюють отриману інформацію через пресу, радіо, телебачення, засоби глобальної інформаційної мережі Інтернет та в інший спосіб, дотримуючись вимог чинного законодавства щодо збереження державної (в тому числі військової) таємниці;

публікують офіційні відповіді органів державної влади та військового управління на матеріали, які були оприлюдненні раніше.

З метою систематичного інформування громадськості про діяльність Воєнної організації держави і правоохоронних органів, наявні проблеми у цій сфері та їх вирішення відповідні органи державної влади та військового управління періодично, за заздалегідь оприлюдненим розкладом, проводять прес-конференції, вміщують на Веб-сторінках і оновлюють відповідні матеріали.

В першому пункті абзацу 2 після "…безоплатно…" додати "та безперешкодно", далі за текстом.

Стаття 22. Обов`язки органів військового управління, посадових осіб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів щодо сприяння у здійсненні цивільного контролю

З метою забезпечення відкритості для громадськості функціонування Воєнної організації держави, правоохоронних органів, створення необхідних умов для здійснення демократичного цивільного контролю у цій сфері:

державні органи, діяльність яких пов`язана з Воєнною організацією держави, охороною громадського порядку і боротьбою зі злочинністю, сприяють визначеним цим Законом суб`єктам цивільного контролю в одержанні необхідної інформації і надають допомогу у виконанні їх функцій;

Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, органи військового управління зобов`язані розглядати звернення громадських організацій, військовослужбовців та інших громадян і у встановлений законом строк повідомляти заявників про результати розгляду та вжиті заходи;

органи управління Збройних Сил України, інших військових формувань заздалегідь повідомляють органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а при необхідності також населення щодо військових навчань та інших заходів, якщо вони можуть торкатися прав територіальних громад, майнових та інших інтересів громадян, або створювати загрозу для життя і здоров’я людей.

Здійснення взаємодії Збройних Сил України, інших військових формувань з Верховною Радою України, громадськими організаціями, засобами масової інформації покладаються на одного із заступників керівника (державного секретаря) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. Для зміцнення зв`язків з відповідними складовими частинами Воєнної організації держави до складу колегій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за рекомендацією Голови Верховної Ради України можуть включатися представники відповідних парламентських комітетів.

До складу військових рад видів і родів військ, оперативних військових напрямків за погодженням з Президентом України можуть включатися представники центральних і регіональних органів виконавчої влади.

В першому абзаці після "з метою забезпечення…" додати "максимальної", далі за текстом.

В пункті 3 після "…інших військових формувань…" додати "правоохоронних органів", далі за текстом.

Абзац 2 змінити наступним чином:

"Здійснення взаємодії Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів з Верховною Радою України, громадськими організаціями, засобами масової інформації покладаються на одного із заступників керівника (державного секретаря) міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади. Для зміцнення зв`язків з відповідними складовими частинами Воєнної організації держави та правоохоронними органами до складу колегій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за рекомендацією Голови Верховної Ради України можуть включатися представники відповідних парламентських комітетів".

Дану статтю пропонуємо доповнити пунктом наступного змісту:

"прес-служби та відділи по зв’язках з громадськістю оперативно надають засобам масової інформації об’єктивну та повну інформацію про діяльність Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів".

Оскільки десятки критичних та не спростованих матеріалів в засобах масової інформації залишаються без відповіді, пропонуємо доповнити дану статтю пунктом наступного змісту:

"посадові особи Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів розглядають повідомлення в засобах масової інформації про порушення, невиконання або неналежне виконання законодавства в сфері діяльності Воєнної організації, інших військових формувань, правоохоронних органів, про порушення прав військовослужбовців, цивільного персоналу та членів їхніх сімей; протягом трьох тижнів з дня опублікування критичних матеріалів направляють у відповідні засоби масової інформації результати розгляду справ".