Перспективи демократії в Китаї
Погляди більшості аудиторії з 200 осіб відобразилися в мові Грехема Баррета, віце-президента Інституту економічних зв'язків Австралії. Він заявив, що «більше немає сумніву» в тому, що Китай стане світовою наддержавою, але китайська нація, також як і демократичні країни, повинні бути впевненими, що коли це станеться, Китаєм буде керувати чуйний уряд, здатний нести відповідальність.
Г-н Баррет продовжив свою промову, привівши ряд прикладів того, як сьогоднішній комуністичний режим в значній мірі не відповідає цим вимогам. Наприклад, його тісні зв'язки з країнами-ізгоями, такими як Судан, Зімбабве, Іран і Північна Корея в більшості випадків передбачають істотну фінансову і технічну підтримку без будь-яких моральних обмежень стосовно того, на що будуть витрачені ці ресурси. У випадку з Дарфуром, китайські гроші та зброю ефективно використовуються для вчинення геноциду.
Г-н Хань нагадав аудиторії про жахливе становище справ в галузі охорони праці в китайській промисловості та коротко розповів про те, як його група веде окремі процеси в судах. Їм вдається вигравати все більше число справ, які не тільки дають можливість для потерпілого отримати компенсацію, але, що ще більш важливо, стимулюють інших працівників відстоювати свої права. Він підкреслив, що «демократія - це процес», який повинен бути присутнім у всіх аспектах суспільного життя, і він є набагато більшою річчю, ніж просто прийняття рішення про те, яка політична партія сформує уряд.
Г-н Альберт Хо Чун-янь, голова Демократичної партії Гонконгу і член законодавчої ради Гонконгу, підкреслив доцільність змін в Китаї. Він звернув особливу увагу на значення служби цивільного справедливості в Гонконзі, рівних можливостей для отримання посади, незалежного суду і вільної преси, яка хоча і піддається атакам з боку Пекіна, але продовжує подавати позитивний приклад ліберальним силам в КНР. Він заявив, що «ліберальне суспільство в Гонконзі поступово зіллється з ліберальним суспільством в Китаї», так як взаємовплив двох груп населення один на одного посилюватиметься. Г-н Хо також попередив, що коли китайський економічний міхур лопне, «тільки легітимний уряд, що користується підтримкою народу» зможе «вивести країну з кризи».
Комуністична демократія в Китаї
Твердження про те, що комуністичний режим може мати якісь демократичні процедури, на перший погляд, здається, суперечливим. Але своєрідна форма голосування під час партійного з'їзду сильно відрізняється від того, до чого звикли люди західного світу.
З'їзд включає в себе обов'язкові ідеологічні тренінги, суворий розподіл між виборцями обов'язків голосувати за того чи іншого кандидата, а також пильне спостереження за делегатами партії з різних регіонів Китаю. Результати цих спостережень регулярно доповідаються вищому начальству. Чен Сяонун добре обізнаний із цим, тому що він особисто відповідав за інспектування делегації з провінції Хубей у 1987 році на 13-му партійному з'їзді. Наразі Чен живе в США і працює економістом. У свій час він був помічником Чжао Цзияна. У 1987 році Ден Сяопін пішов з поста глави Партії (принаймні, на папері) і Чжао був призначений генеральним секретарем компартії.
Крім делегації, яку контролював Чен, було ще близько 30 інших — по одній з кожної провінцій Китаю. Наразі на з'їзд партії раз на п'ять років приїжджають вже 40 делегацій. 2268 делегатів представляють різні виборчі округи партії. Чен говорить, що до кожної делегації був прикріплений такий же, як він, політичний спостерігач.