Основні методики та засоби експериментальних досліджень

Однією з найважливіших складових наукових досліджень є експеримент. Термін „експеримент" походить від лат. Experimentum -спроба, дослід і вживається для позначення низки споріднених понять: дослід, спостереження за станом об'єкта, дослідження, які дозволяють стежити за його змінами і відтворювати їх кожний раз під час повторення дослідів.

Основною метою експериментів є визначення властивостей об'єктів дослідження та перевірка справедливості гіпотез і на цій основі широке вивчення теми наукового дослідження.

Залежно від числа факторів що діють на об'єкт дослідження, експеримент буває однофакторним або багатофакторним, а залежно від методу його проведення - активним і пасивним.

Етапи підготовки наукового експерименту

1. Розробка гіпотези та методики експерименту;

2. Визначення способу та прийому впливу на об'єкт дослідження;

3. Забезпечення умов для виконання дослідження;

4. Розроблення шляхів і прийомів фіксування ходу результатів експерименту;

5. Підготовлення засобів експерименту (приладу, моделі, установки);

6. Забезпечення експерименту необхідним обслуговуванням.

Особливе значення має правильне розроблення методики експерименту.

Методика - це сукупність обдуманих і фізичних операцій, які розміщені у визначеній послідовності для досягнення поставленої мети дослідження.

Перед кожним експериментом складається його план (програма виконання), який включає такі етапи:

мета, завдання, об'єм експерименту: вибір змінних факторів:

визначення кількості дослідів та послідовності зміни факторів; обгрунтування вибору засобів для вимірювання; очне проведення експерименту;

обгрунтування вибору способів оброблення та аналізу результатів експерименту.

Організація науково-дослідної роботи студентів

Основна мета НДРС: підвищення якості підготовки спеціалістів. Сучасний спеціаліст повинен володіти не тільки необхідною сумою фундаментальних і спеціальних знань, а й певними навичками творчого розв'язання практичних завдань, умінням використати у своїй роботі все те нове, що з'являється в науці і практиці, постійно вдосконалювати свою кваліфікацію, швидко адаптуватись до існуючих умов.

Усі ці якості необхідно розвивати через активну участь студентів у НДР.

Керівництво НДРС є обов'язковим елементом діяльності викладачів. У ВНЗ діють ради з НДРС, очолювані ректором (обов'язки ради - допомогти студентам у всіх аспектах).

НДРС включає в себе 2 напрямки:

1. навчально-наукову роботу (HHP), що полягає у вивчені основ і методів наукових досліджень та прищепленні студентам навичок наукової праці (основні завдання);

2. власне наукові дослідження, що здійснюються студентами під керівництвом викладачів (основні завдання).

На кафедрах ВНЗ організовуються навчально-наукові семінари для студентів. Практикуються також індивідуальні домашні завдання з елементами наукового пошуку. Для молодших курсів однією з форм HHP є підготовка рефератів.

Наукова робота студентів у поза навчальний час відбувається у формі планових договорів і держбюджетних НДР кафедр і наукових відділів ВНЗ.

Після завершення НДР-т студенти оформляють звіти і репрезентують їх на наукових конференціях і конкурсах, де відбуваються обговорення та оцінка їх результатів.

НДР може бути тісно пов'язана з виконанням курсових, дипломних та магістерських робіт. Керівник визначає тему, та робочу гіпотезу, обговорює їх актуальність визначає мету і завдання досліджень, визначає план та об'єм досліджень. Студент приступає до виконання роботи, проводить патентний пошук, засвоює методику, набирає матеріал, проводить досліди та експерименти, проводить статистичну обробку, обробляє дані літератури та оформляє та презентує роботу.