8.9 Системи в'язей
8.9.1 Загальні положення
Вимоги щодо в'язей наведено в 9.3 ДБН В.2.6-98.
8.9.2 Підбір в'язей
В'язі призначаються як мінімальне, а не як додаткове армування до необхідного за конструктивним розрахунком.
У рівні кожного перекриття і покриття необхідно забезпечувати належним чином нерозривні крайні в'язі в межах 1,2 м від краю. В'язь може включати арматуру, що використовується як частина внутрішньої в'язі.
Крайня в'язь повинна бути здатною сприймати зусилля розтягу:
Величини
і
рекомендуються
приймати:
= 10 кН/м, а
= 70 кН.
Споруди з внутрішніми краями (наприклад, атріуми, внутрішні двори тощо) повинні забезпечуватись крайніми в'язями таким же способом, як і зовнішні краї, які повинні повністю заанкеровуватись.
Ці в'язі повинні бути у рівні кожного перекриття і покриття у двох напрямках приблизно під прямими кутами. Вони повинні бути фактично нерозривними по всій своїй довжині та заанкеровуватись до крайніх в'язей на кожному кінці, за винятком продовження у якості горизонтальних в'язей до колон або стін.
Внутрішні в'язі можуть частково або повністю розподілятись рівномірно у плитах або групуватись у балках, стінах або інших відповідних місцях. У стінах вони повинні бути в межах 0,5 м від верху або низу плит перекриттів (рисунок 8.15).
У кожному напрямі внутрішні в'язі повинні сприймати розрахункову величину зусилля розтягу
= 20 кН/м (кН на метр довжини).У перекриттях без стяжок, де в'язі не можуть розподілятись у напрямку довжини прольоту, поперечні в'язі можуть групуватись вдовж осей балок. У цьому випадку мінімальне зусилля у напрямку внутрішньої осі балки становить:
8.9.2.9 Внутрішні в'язі повинні з'єднуватись із крайніми в'язями так, щоб забезпечувалась передача зусиль.
8.9.2.10 Крайні колони і стіни повинні розв'язуватись горизонтально до споруди у рівні кожного перекриття і покриття.
8.9.2.11
В'язі повинні сприймати зусилля розтягу
на метр фасаду. Для колон достатнє
зусилля до
.
Величини
і
рекомендується приймати:
= 20 кН/м, а
= 150 кН.
Рисунок 8.15 – В'язі Для аварійних дій
Кутові колони повинні розв'язуватись у двох напрямках. У цьому випадку сталь, що забезпечується для крайніх в'язей, може використовуватись як горизонтальна в'язь.
У панельних будівлях заввишки 5 і більше поверхів необхідно забезпечувати верти кальні в'язі у колонах і/або стінах для обмеження пошкоджень перекриття у разі аварійного руйнування розташованої нижче колони або стіни. Ці в'язі повинні формувати частину прольотної системи для перекривання ушкодженої зони.
Зазвичай, нерозривні вертикальні в'язі повинні забезпечуватись від найнижчого до найвищого рівня, бути здатними сприймати навантаження від проектної аварії на перекриття над зруйнованою колоною/стіною. Інші рішення, наприклад, на основі роботи діафрагми із уцілілих стін і/або дисків перекриттів, можуть застосовуватись, якщо можна підтвердити статичну рівновагу і відповідну деформативність.
Якщо колона або стіна обпирається на своїй найнижчій відмітці на елемент, відмінний від фундаменту (наприклад, балку або плиту), аварійну втрату цього елемента необхідно враховувати при розрахунку і забезпечувати прийнятний альтернативний розподіл навантаження.