8 Особливі правила конструювання звичайних та попередньо напружених залізобетонних елементів

8.1 Загальні положення

1. Вимоги стосовно надійності та придатності до експлуатації залізобетонних елементів задовольняються дотриманням наведених у цьому розділі положень та розділах 8 і 9 ДБН В.2.6-98. Положення, наведені у цьому розділі, застосовуються переважно до залізобетонних будівель.

2. Конструювання елементів повинно супроводжуватись прийнятими узгодженими роз рахунковими моделями і відповідними розрахунками.

3. Для попередження крихкого руйнування, недопустимого розкриття тріщин, а також для , сприйняття зусиль, що виникають у закріпленнях, встановлюються мінімальні площі арматури.

8.2 Балки

8.2.1 Поздовжня арматура

8.2.1.1 Площа поздовжньої розтягнутої арматури для балок повинна прийматись не менше ніж , яка визначається за формулою:

8.2.1.2 Для допоміжних елементів, для яких допускається певний ризик крихкого руйнування, може прийматись 1,2 величини площі, визначеної при перевірці за граничним станом.

8.2.1.3 Перерізи з меншим армуванням ніж повинні розглядатись як неармовані.

4. Площа поперечного перерізу розтягнутої та стиснутої арматури для балок, як правило, не повинна перевищувати = 0,04 за межами напуску.

5. Для елементів, попередньо напружених пучками без постійного зчеплення, або канатами із зовнішнім розташуванням необхідно перевіряти, щоб гранична несуча здатність на згин була більша ніж згинальний момент тріщиноутворення. Несуча здатність, що перевищує момент тріщиноутворення в 1,15 раза, є достатньою.

8.2.2 Інші аспекти конструювання

1. У монолітних конструкціях, навіть за припущення шарнірних опор при розрахунку, перерізи над опорами повинні розраховуватись на згинальний момент, що виникає від часткового защемлення, який дорівнює = 0,15 від максимального згинального моменту у прольоті і не менше мінімальної площі поздовжньої арматури у перерізі, визначеної згідно з 8.2.1.1.

1. На проміжних опорах нерозрізних балок загальна площа розтягнутої арматури у

перерізі з полицею повинна поширюватись на робочу ширину полиці (5.3.2 ДБН В.2.6.-98). Частина арматури може зосереджуватись на ширині стінки (рисунок 8.1).

8.2.2.3 Будь-яка поздовжня стиснута арматура (діаметром ), яка враховується при визначенні несучої здатності, повинна охоплюватись поперечною арматурою з кроком не більше ніж 15 .

8.2.3 Обрив поздовжньої розтягнутої арматури

1. Для сприйняття обвідної діючих зусиль розтягу включно із впливом похилих тріщин у стінках і полицях у всіх перерізах необхідно забезпечити відповідне армування.

Рисунок 8.1 – Розташування розтягнутої арматури у перерізі з полицями

2. Для елементів із поперечною арматурою необхідно визначати додаткове зусилля розтягу за формулою:

При цьому повинна прийматись не більше ніж , де – максимальний момент по довжині балки.

8.2.3.3 Для елементів без поперечної арматури можна визначати шляхом зміщення епюри моментів на відстань ( – відстань від центра ваги нижнього шару арматури до стиснутої грані перерізу).

8.2.3.4 Додаткове зусилля розтягу показано на рисунку 8.2.

Рисунок 8.2 – Ілюстрація обриву поздовжньої арматури з урахуванням впливу похилих тріщин і опору арматури в межах довжин зон анкерування

5. Опір стрижнів у межах довжини зони анкерування може враховуватись за умови лінійної зміни зусиль (рисунок 8.2). При консервативному підході цей внесок можна не враховувати.

6. Довжина зони анкерування загнутого стрижня, внесок якого в опір зсуву враховується, повинна бути не меншою ніж 1,3 у зоні розтягу і 0,7 у зоні стиску. Вона вимірюється від точки перетину осей загнутого стрижня та поздовжньої арматури.