- •Конструкції будинків і споруд бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону Правила проектування
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •З матеріали для бетонних і залізобетонних конструкцій
- •3.1 Бетон
- •3.1.1 Показники якості та використання їх при проектуванні
- •3.1.2 Характеристичні і розрахункові значення характеристик бетону
- •3.1.3 Деформаційні характеристики бетону
- •3.1.4 Діаграми механічного стану бетону
- •3.2 Арматура
- •3.2.1 Арматура для конструкцій без попереднього напруження
- •3.2.2 Арматура для попереднього напруження конструкцій
- •3.3 Попередньо напружені елементи і конструкції
- •3.3.1 Загальні положення
- •3.3.2 Сила попереднього напруження при натягуванні
- •3.3.3 Обмеження напружень у бетоні
- •3.3.4 Сила попереднього напруження
- •3.3.5 Миттєві втрати попереднього напруження
- •3.3.6 Залежні від часу втрати попереднього напруження при натягуванні на упори і на бетон
- •3.3.7 Урахування попереднього напруження у розрахунку
- •3.3.8 Вплив попереднього напруження на граничний стан за несучою здатністю і стійкістю
- •3.3.9 Вплив попереднього напруження на граничний стан за придатністю для експлуатації і граничний стан за втомою
- •4 Розрахунок елементів бетонних і залізобетонних конструкцій за граничним станом і групи
- •4.1 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю
- •4.2 Несуча здатність залізобетонних елементів прямокутного перерізу на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.3 Несуча здатність залізобетонних елементів двотаврового та таврового перерізів на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.4 Несуча здатність залізобетонних елементів кругового перерізу на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.5 Несуча здатність залізобетонних елементів при двовісному впливі згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.6 Розрахунок несучої здатності залізобетонних перерізів, похилих до поздовжньої осі
- •4.6.1 Додаткові загальні положення
- •4.6.2 Елементи, що не потребують розрахункового поперечного армування
- •4.6.3 Елементи, що потребують поперечної арматури за розрахунком
- •4.6.4 Зсув між стінкою і полицями
- •4.6.5 Зсув на контакті бетону, укладеного у різний час
- •4.7 Крутіння
- •4.7.1 Загальні положення
- •4.7.2 Методика розрахунку
- •4.8 Продавлювання
- •4.8.1 Загальні положення
- •4.8.2 Розподіл навантаження і основний контрольний периметр
- •4.8.3 Розрахунок на зріз при продавлюванні
- •4.8.4 Опір зрізу при продавлюванні основ плит і колон без поперечного армування
- •4.8.5 Опір зрізу при продавлюванні плит і фундаментів колон із поперечною арматурою
- •4.9 Розрахунок із використанням стиснуто-розтягнутих моделей
- •4.9.1 Стиснуті умовні елементи
- •4.9.2 Розтягнутий умовний елемент
- •4.9.3 Вузли
- •4.10 Місцева дія навантаження
- •4.11 Втома
- •4.11.1 Загальні положення
- •4.11.2 Методика перевірки звичайної і попередньо напруженої арматури
- •4.11.3 Перевірка з використанням діапазону еквівалентних напружень ушкодження
- •4.11.4 Інші перевірки
- •4.11.5 Перевірка бетону при стиску або зсуві
- •5 Розрахунок елементів бетонних і залізобетонних конструкцій за граничними станами II групи
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Обмеження рівня напружень
- •5.3 Обмеження розкриття тріщин
- •5.3.1 Загальні передумови
- •5.3.2 Мінімальна площа армування
- •5.3.3 Обмеження тріщиноутворення без прямих розрахунків
- •5.3.4 Визначення ширини розкриття тріщин
- •5.4 Обмеження прогинів
- •5.4.1 Загальні передумови
- •5.4.2 Випадки, коли обчислення можна не виконувати
- •5.4.3 Перевірка прогинів розрахунком
- •6 Розрахунок конструкцій
- •6.1 Геометричні неточності
- •6.2 Впливи другого порядку
- •6.2.1 Визначення
- •6.2.2 Спрощені критерії для впливів другого порядку
- •6.3 Робочий проліт
- •6.4 Врахування впливу повзучості
- •7 Основні правила конструювання бетонних і залізобетонних конструкцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Анкерування поздовжньої арматури
- •7.2.1 Загальні положення
- •7.2.2 Граничні напруження зчеплення
- •7.2.3 Базова довжина зони анкерування
- •7.2.4 Розрахункова довжина анкерування
- •7.2.5 Анкерування з'єднань і поперечної арматури
- •7.2.6 Анкерування за допомогою приварених стрижнів
- •7.3 Передача зусиль через напуски та механічні з'єднання 7.3.1 з'єднання внапуск
- •7.3.2 Поперечна арматура у зоні напуску
- •7.3.3 Напуски для зварних сіток із дротів періодичного профілю
- •7.4 Заанкерування арматурних пучків
- •7.4.1 Загальні положення
- •7.5 Анкерування попередньо напружених пучків
- •7.5.1 Улаштування напружених пучків і каналів
- •7.5.2 Передача попереднього напруження
- •7.5.3 Анкерування арматури при граничному стані і групи
- •7.5.4 Зони анкерування для елементів, напружуваних на бетон
- •7.5.5 Анкери і з'єднання для попередньо напруженої арматури
- •8 Особливі правила конструювання звичайних та попередньо напружених залізобетонних елементів
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Балки
- •8.2.1 Поздовжня арматура
- •8.2.2 Інші аспекти конструювання
- •8.2.3 Обрив поздовжньої розтягнутої арматури
- •8.2.4 Анкерування нижньої арматури на крайніх опорах
- •8.2.5 Анкерування нижньої арматури на проміжних опорах
- •8.2.6 Поперечне армування
- •8.2.7 Арматура на крутіння
- •8.2.8 Поверхневе армування
- •8.2.9 Проміжні опори
- •8.3 Суцільні (нерозрізні) плити
- •8.3.1 Арматура, що працює на згин
- •8.3.2 Поперечне армування
- •8.4 Плоскі плити (безбалкові)
- •8.4.1 Плити біля середніх колон
- •8.4.2 Плити біля крайніх і кутових колон
- •8.4.3 Поперечне армування на продавлювання
- •8.5 Колони
- •8.5.1 Загальні положення
- •8.5.3 Поперечне армування
- •8.6.1 Загальні положення
- •8.6.2 Вертикальне армування
- •8.6.3 Горизонтальне армування
- •8.6.4 Поперечне армування
- •8.7 Балки-стінки
- •8.8 Фундаменти
- •8.8.1 Пальові ростверки
- •8.8.2 Фундаменти колон і стін
- •8.8.3 Розподільні фундаментні балки
- •8.8.4 Фундаменти колон на скельних ґрунтах
- •8.8.5 Буронабивні палі
- •8.9 Системи в'язей
- •8.9.1 Загальні положення
- •8.9.2 Підбір в'язей
- •8.9.3 Нерозривність і заанкерування в'язей
- •9 Конструкції з неармованого і малоармованого бетону
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Матеріали
- •9.2.1 Бетон: додаткові розрахункові передумови
- •9.3 Спрощений метод розрахунку стін та колон
- •10 Додаткові положення для збірних залізобетонних елементів і конструкцій
- •10.1 Конструктивний розрахунок
- •10.1.1 Загальні положення
- •10.1.2 Моменти у плитах від защемлення
- •10.1.3 З'єднання стін і перекриттів
- •10.1.4 З'єднання стін і перекриттів
- •10.1.5 З'єднання, що передають зусилля стиску
- •10.1.6 Заанкерування арматури на опорах
- •10.1.7 Опори
- •10.1.8 Фундаменти стаканного типу
- •Додаток а
- •Алгоритм розв'язання системи нелінійних рівнянь рівноваги залізобетонного розрахункового перерізу за деформаційним методом
7.4 Заанкерування арматурних пучків
7.4.1 Загальні положення
Якщо не обґрунтовано інше, то правила для окремих стрижнів застосовуються також для пучків стрижнів. В одному пучку всі стрижні повинні мати однакові характеристики (тип і клас на міцність). Стрижні різних розмірів можуть об'єднуватись у пучок за умови, що відношення діаметрів не перевищує 1,7.
У розрахунку пучок замінюється умовним стрижнем тієї самої площі перерізу і з тим же центром ваги, що і у пучка. Еквівалентний діаметр
цього умовного стрижня визначається
за виразом:
7.4.1.3
Для пучків застосовуються правила для
визначення відстані між стрижнями,
наведені у 7.1.4 - 7.1.7. Еквівалентний діаметр
повинен застосовуватись, але відстань
у чистоті між пучками повинна вимірюватись
від зовнішнього контуру арматурного
пучка. Захисний шар бетону повинен
вимірюватись від фактичного зовнішнього
контуру пучка і бути не менше ніж
.
7.4.1.4 При торканні двох стрижнів, що розташовані один над одним, і при хороших умовах зчеплення такі стрижні не повинні розглядатись як пучок.
7.4.1.5 Пучки стрижнів, що працюють на розтяг, можуть обрізатись на кінцевих і проміжних опорах. Пучки з еквівалентним діаметром < 32 мм можуть обрізатись біля опор без необхідності зміщення стрижнів відносно перерізу. Пучки з еквівалентним діаметром > 32 мм, які анкеруються поблизу опор, необхідно зміщувати у поздовжньому напрямі, як показано на рисунку 7.12.
7.4.1.6
Якщо окремі стрижні анкеруються при
відстані зміщення більше ніж
(де
ґрунтується на діаметрі стрижня), діаметр
стрижня може використовуватись для
оцінки
.
Іншими словами, повинен використовуватись
еквівалентний діаметр пучка
Рисунок 7.12 – Анкерування стрижнів у пучку, зміщених з інтервалами
При стиску заанкеровані стрижні у пучку не потрібно зміщувати. Для пучків з еквівалентним діаметром
32
мм, на кінцях повинно встановлюватись
не менше чотирьох хомутів, що мають
діаметр
12
мм. Наступні хомути повинні розташовуватись
зразу над кінцем обрізаного стрижня.Довжину напуску необхідно визначати згідно з 7.3.1.5 з використанням
(7.4.1.2)
як еквівалентного діаметра стрижня.Для пучків, що складаються з двох стрижнів, еквівалентним діаметром ≥ 32 мм або трьох стрижнів окремі стрижні повинні зміщуватись у поздовжньому напрямку щонайменше на
,
як показано на рисунку 7.13, де
– визначене для окремого стрижня. У
вказаному випадку стрижень № 4
використовується у якості стрижня
внапуск. Необхідно забезпечувати умову,
що у будь-якому перерізі з напуском не
повинно бути більше чотирьох стрижнів.
Рисунок 7.13 – З'єднання напуском, що включає чотири стрижні при розтягу
7.5 Анкерування попередньо напружених пучків
7.5.1 Улаштування напружених пучків і каналів
7.5.1.1 Мінімальні горизонтальні і вертикальні відстані у чистоті між окремими напружуваними на упори пучками повинні відповідати показаним на рисунку 7.14. Інше розташування допускається використовувати за умови, що результати випробувань показують задовільний характер роботи у граничному стані відносно:
бетону в зоні анкерування;
розколювання бетону;
заанкерування попередньо напружених пучків;
укладання бетону між пучками.
Слід також враховувати питання довговічності та загрозу корозії пучків на кінцях елементів.
–
діаметр пучка,
попередньо напружуваного на упори;
– максимальний розмір заповнювача.
Рисунок 7.14 – Мінімальна відстань у чистоті між напружуваними на упори пучками
Зв'язування пучків не повинно здійснюватись у зоні заанкерування, крім випадків, коли забезпечується належне укладання та ущільнення бетону і можливе досягнення необхідного зчеплення між бетоном і арматурою.
Канали для напружуваних на бетон елементів не слід розміщувати пучками, за винятком випадку, коли канали у парі розміщуються один над одним.
Мінімальні відстані у чистоті між каналами повинні бути у відповідності з зображеними на рисунку 7.15.
–
діаметр каналу
для напружування на бетон;
-
максимальний розмір заповнювача.
Рисунок 7.15 – Мінімальна відстань у чистоті між напружуваними на упори пучками
7.5.1.5 Довжина зони анкерування напружуваної на бетон арматури визначається виходячи з наступного:
а) довжина зони
передачі
,
на якій сила попереднього напруження
повністю передається на бетон (7.5.2.2);
Рисунок 7.16 – Передача попереднього напруження у напружуваних елементах; характеристики довжини
б) довжина зони
розсіювання
,
на якій напруження у бетоні поступово
лінійно розсіюються по бетонному
перерізу (7.5.2.4);
в) довжина зони
анкерування
,
на якій зусилля
в арматурі повністю сприймаються
анкеруванням при досягненні граничного
стану (7.5.3.3 і 7.5.3.4).
