6.3 Робочий проліт

6.3.1 Робочий проліт елемента повинен обчислюватись так:

величини і на кожному з кінців прольоту можуть визначатись за відповідними значеннями на рисунку 6.3, де – ширина елемента обпирання.

а – розрізний елемент; б – нерозрізний елемент; в – опори, що розглядаються як защемлення; г – забезпечення обпирання; д – консоль

Рисунок 6.3 – Робочий прогін для різних умов обпирання

2. Нерозрізні плити і балки можуть, в основному, розраховуватись за умови, що опори не забезпечують ніякого опору повороту.

3. Якщо балка або плита монолітна з її опорами, критичний розрахунковий момент на опорі повинен дорівнювати тому, що діє на грані опори. Розрахунковий момент і реакція, що передається на елемент обпирання (наприклад, колону, стіну тощо), повинні, як правило, прийматись як більше із пружного або перерозподіленого значення.

Примітка. Момент на грані опори повинен бути не меншим ніж 0,65 від моменту, що виникає при жорсткому защемленні.

6.3.4 Якщо балка або плита є нерозрізною, і можна вважати, що опори не забезпечують ніякого опору на поворот (наприклад, поверх стін), то використовується незалежний метод розрахунку, за якого розрахунковий опорний момент, обчислений для прольоту, що дорівнює відстані між центрами опор, може зменшуватись на величину , визначену за виразом:

Примітка. При застосуванні опорних підшипників за слід приймати ширину підшипника.

6.4 Врахування впливу повзучості

6.4.1 Тривалість навантажень може враховуватись спрощено, за допомогою приведеного коефіцієнта повзучості , який при застосуванні з розрахунковим навантаженням дає деформацію повзучості (кривизну), що відповідає основному сполученню навантаження:

Примітка. Можливо також приймати на основі згинальних моментів та , але у цьому випадку необхідно виконувати ітерації і перевіряти стійкість при основному сполученні навантаження і .

6.4.2 Якщо змінне в елементі або конструкції, то коефіцієнт може обчислюватись для перерізу з максимальним моментом або може використовуватись середнє репрезентативне значення.

6.4.3 Впливом повзучості можна знехтувати, тобто припустити, що =0 у разі, якщо задовольняються наступні три умови:

Тут – момент першого порядку, а – висота поперечного перерізу у відповідному напрямі.

Примітка. Якщо умови стосовно можливості нехтування впливами другого порядку згідно з 5.7.1.6 ДБН В.2.6-98 або 6.2.3.3 задовольняються без запасу, то не потрібно нехтувати і впливами другого порядку, і повзучістю, якщо тільки технічний коефіцієнт армування ( , див. 6.2.2.1) становить щонайменше 0,25.

7 Основні правила конструювання бетонних і залізобетонних конструкцій

7.1 Загальні положення

1. Вимоги стосовно надійності та придатності до експлуатації задовольняються дотриманням наведених у цьому розділі правил разом з загальними правилами, наведеними в інших розділах цих норм та розділів 8 і 9 ДБН В.2.6-98. Правила, наведені у цьому розділі, застосовуються переважно до залізобетонних будівель.

2. Конструювання елементів повинно супроводжуватись прийнятими узгодженими роз рахунковими моделями і відповідними розрахунками.

3. Для попередження крихкого руйнування, недопустимого розкриття тріщин, а також сприйняття зусиль, що виникають у закріпленнях, встановлюються мінімальні площі арматури.

4. Відстань у чистоті (горизонтальна і вертикальна) між окремими паралельними стрижнями або горизонтальними рядами паралельних стрижнів повинна бути не меншою ніж максимальний діаметр стрижня або 20 мм, де – максимальний розмір заповнювача.

Рекомендованими величинами є: 1 мм і 5 мм відповідно.

5. При розміщенні стрижнів у різних горизонтальних рядах стрижні у кожному ряді повинні розміщуватись вертикально один над одним. Між утвореними в результаті колонками стрижнів повинно бути достатньо простору для можливості проникнення вібратора та ущільнення бетону.

6. При з'єднанні внапуск дозволяється, щоб стрижні торкались один одного на довжині напуску.

5. Для запобігання ушкодженню арматури діаметр, на якому стрижні загнуті (діаметр сердечника), повинен бути не меншим ніж . Рекомендовані величини наведено у таблиці 7.1.

5. Діаметр оправки немає необхідності контролювати (з метою запобігання зминанню бетону) за наступних умов:

• анкерування стрижнів не вимагає довжини більше 5 після закінчення загину;

• стрижень, не розміщений на краю (площина загину поблизу поверхні бетону), і є поперечний стрижень з діаметром не менше діаметра стрижня, який загинається, і розміщений у загині;

• діаметр оправки дорівнює значенням, рекомендованим у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Мінімальний діаметр оправки

Для стрижнів і дроту
Діаметр стрижня	Мінімальний діаметр оправки при загинах, гачках і петлях (рисунок 7.1)
16	4
>16	7

В іншому випадку діаметр оправки повинен бути збільшеним згідно з виразом: