5.4.3 Перевірка прогинів розрахунком

5.4.3.1 Для згинальних елементів у загальному випадку прогин визначається за формулою

Величина визначається за залежностями розділу 4 з використанням характеристик матеріалів, призначених для розрахунку за II групою граничних станів.

Величина , в залежності від розрахункової ситуації, може мати такі складові:

• кривизна, обумовлена короткочасною дією попереднього напруження;

• кривизна, обумовлена тривалою дією попереднього напруження;

• кривизна, обумовлена усадкою;

• кривизна, обумовлена дією постійних та тривалих навантажень;

• кривизна, обумовлена короткочасною дією епізодичних навантажень.

Для статично невизначених конструкцій розподіл М та по довжині елемента слід визначати з урахуванням фактичної жорсткості його перерізів.

2. Тривалу дію навантаження при визначенні прогину допускається враховувати шляхом множення відповідного значення кривизни, визначеного як для короткочасної дії навантаження, на коефіцієнт повзучості, що відповідає навантаженню і інтервалу часу (3.1.3).

3. Для статично визначених елементів постійного перерізу, що працюють за балковою схемою, прогин допускається визначати за формулою

При цьому складові кривизни визначаються в залежності від розрахункової ситуації. Якщо прогин, визначений за формулою (5.19), перевищує допустимий, його слід уточнити за формулою (5.18).

Таблиця 5.5 – Величини коефіцієнта

Примітка. При завантаженні елемента одночасно за декількома схемами (де ... – відповідно коефіцієнт та найбільший згинальний момент для кожної схеми навантаження). У цьому випадку величина визначається при значенні , яке дорівнює сумі найбільших згинальних моментів, визначених для кожної схеми навантаження.

6 Розрахунок конструкцій

6.1 Геометричні неточності

1. Вимоги щодо врахування впливу геометричних недосконалостей наведені в 5.2 ДБН В.6.2-98.

2. Нижченаведені положення застосовуються для позацентрово стиснутих елементів і конструкцій при вертикальному навантаженні переважно у будівлях. Числові значення відносяться до звичайних відхилень при зведенні. При використанні інших відхилень значення повинні уточнюватись відповідним чином.

3. Неточності можуть виражатись через нахил , виражений, як:

6.1.4 У виразі (6.1) значення і залежать від впливу, що розглядається, і для якого вирізняють три основних класи (рисунок 6.1):

• вплив на окремий елемент: = фактична довжина елемента, = 1;

• влив на систему в'язей: = висота будівлі, = кількість вертикальних елементів, що пере дають горизонтальні зусилля на систему в'язей;

- вплив на диски перекриттів та покриттів, які розподіляють горизонтальні навантаження: = висота поверху, = кількість вертикальних елементів у поверсі (поверхах), що формують сумарне значення горизонтальної сили на перекриття.

а – окремі елементи з ексцентриситетом осьової сили або горизонтальною силою: б – в'язева система

Рисунок 6.1 – Приклади впливу геометричних неточностей

6.1.5 Для окремих елементів (6.2) вплив неточностей може враховуватись двома альтернативними способами – а або б:

а) як певний ексцентриситет , виражений через

Для стін і окремих колон, розкріплених системою в'язей, з метою спрощення завжди може використовуватись , що відповідає = 1;

б) як певна перерізуюча сила , розташована так, щоб викликати максимальний момент:

- для нерозкріпленого в'язями елемента (рисунок 6.1 а1):

- для розкріпленого в'язями елемента (рисунок 6.1 а2):

Примітка. Ексцентриситет підходить для статично визначених елементів, тоді як поперечне навантаження може використовуватись як для статично визначених, так і невизначених елементів. Сила може розділятись на декілька еквівалентних поперечних впливів.

6.1.6 Для споруд дія нахилу і може виражатись через поперечні сили, які враховуються у розрахунку, поряд з іншими діями:

- вплив на в'язеву систему (рисунок 6.1б):

6.1.7 Для стін і окремих колон, розкріплених системою в'язей, у якості альтернативного спрощення може використовуватись ексцентриситет , який охоплює неточності, пов'язані із відхиленнями, що виникають при нормальному зведенні (6.1.2).