4.8.4 Опір зрізу при продавлюванні основ плит і колон без поперечного армування

4.8.4.1 Опір зрізу при продавлюванні плити повинен оцінюватись для основного контрольного периметра згідно з 4.8.2. Розрахунковий опір зрізу при продавлюванні (МПа) визначається, як:

4.8.4.2 Опір продавлюванню фундаменту колони повинен перевірятись на контрольному периметрі в межах 2d від контуру колони.

Для зосередженого навантаження результуюча прикладена сила становить:

4.8.5 Опір зрізу при продавлюванні плит і фундаментів колон із поперечною арматурою

4.8.5.1 Якщо поперечна арматура необхідна, її розраховують згідно з виразом:

Якщо встановлюється один ряд відігнутих вниз стрижнів, то відношення у виразі (4.92) може дорівнювати 0,67.

2. Вимоги до конструювання поперечної арматури на продавлювання наведено у 8.4.3.

3. Поряд із колоною опір зрізу при продавлюванні обмежуються максимальним значенням:

4.8.5.5 Якщо застосовуються запатентовані вироби у якості поперечної арматури, необхідно визначати випробуваннями згідно з відповідними нормативними документами.

Рисунок 4.25 – Контрольні периметри навколо середніх колон. Рекомендованим значенням параметра є величина 1,5.

4.9 Розрахунок із використанням стиснуто-розтягнутих моделей

4.9.1 Стиснуті умовні елементи

4.9.1.1 Розрахунковий опір бетонного стиснутого умовного елемента у зоні з поперечними напруженнями стиску або без них може визначатись за виразом (рисунок 4.26):

У випадках наявності значного осьового стиску в окремих зонах можна допускати вищий розрахунковий опір.

Рисунок 4.26 – Розрахунковий опір бетонного стиснутого умовного елемента без поперечного розтягу

4.9.1.2 Розрахунковий опір бетонних стиснутих умовних елементів необхідно зменшувати за наявності тріщин у стиснутих зонах і, якщо не застосовуються більш точні підходи, можна визначати за виразом (рисунок 4.27).

Рисунок 4.27 – Розрахунковий опір бетонного стиснутого умовного елемента з поперечнимрозтягом

4.9.1.3 Для стиснутих умовних елементів між прямо навантаженими зонами, такими як консолі або короткі балки-стінки, у 4.9.2 і 4.9.3 наводяться альтернативні методи розрахунку.

4.9.2 Розтягнутий умовний елемент

1. Розрахунковий опір поперечних розтягнутих умовних елементів і арматури повинен обмежуватись у відповідності з 2.2 і 2.3 ДБН В.2.6-98.

2. Арматура повинна належним чином заанкеровуватись у вузлах.

3. Арматура, що необхідна для сприйняття зусиль у зосереджено навантажених вузлах, може бути розподіленою по довжині (рисунок 4.28а і 4.28б). Якщо арматура в зоні вузла проходить по значній довжині елемента, то її необхідно розподіляти на довжину, де траєкторії стиску скривляються (розтягнуті і стиснуті умовні елементи). Зусилля розтягу 7 можна отримати так:

а) для зон із частковим розподілом (рисунок 4.28а):

4.9.2.4 Вимоги щодо проектування вузлів наведені в 6.5.2 ДБН В 2.6-98.

a – часткова розривність; б – повна розривність

Рисунок 4.28 – Параметри для визначення поперечних зусиль розтягу у стиснутих полях із розподіленою арматурою

4.9.2.5 При визначенні несучої здатності вузлів із зосередженим навантаженням критичними є розміри і їх конструювання. Вузли із зосередженим навантаженням можуть виникати, наприклад, при зосереджених навантаженнях на опори, у зонах заанкерування з концентрацією звичайної і напруженої арматури, при відгинах арматурних стрижнів та у з'єднаннях і кутах елементів.