Метрологічні характеристики мостів
Адитивна складова погрішності мостів, що працюють у рівноважному режимі, викликана дією тільки одного фактора, а саме, обмеженою чутливістю нуль - органа. Вплив цього фактора на загальну погрішність моста може бути зроблений зневажливо малим у порівнянні з погрішністю, породженою неточністю виготовлення резисторів й інших комплектуючих, тобто мультиплікативної складової погрішності. Тому нормованою характеристикою погрішності мостів є межа допущеної основної відносної погрішності.
В зв'язку з викладеним метрологічними характеристиками рівноважних мостів є:
- діапазон зміни вимірюваної величини,
- характеристика основної відносної погрішності,
- характеристики додаткових погрішностей.
- напруга живлення моста.
У тих випадках, коли
- напруга в діагоналі моста лінійно залежить від зміни параметрів цього моста,
- коли до складу подібного моста включений лінійний підсилювач сигналу вимірювальної діагоналі,
- і цей підсилювач володіє власною адитивною і мультиплікативною погрішністю, тоді характеристика основної відносної погрішності нормується двочленною формулою (див. п. 3.6):
.
У таких випадках клас точності подібного складеного засобу вимірювань позначається через коефіцієнти двочленної формули: с/d.
Нерівноважні мости являють собою, по суті справи, вимірювальні перетворювачі. Їхній вихідний сигнал й, стало бути, погрішність залежить не тільки від зміни вимірюваної величини й від погрішності виготовлення опорів плечей моста, але й від напруги живлення. У чинність нелінійності функції перетворення більшості мостів, що працюють у нерівноважному режимі при великих змінах опору, для них нормується основна приведена погрішність (див. п. 3.1). Виключення становлять нерівноважні мости, плечі яких утворять тензорезистори. Відносна зміна опору тензорезисторів невелика, і такі мости можуть уважатися лінійними з великим ступенем точності.
Література
Паначевський Б.І., Свергун Ю.Ф. Загальна електротехніка: Підручник. – К.: Каравела, 2009. – 296 с.
Монтік П.М. Електротехніка та електромеханіка: Навч. посібник. – Л.: "Новий світ ‑ 2000", 2007. – 500 с.
Іванов А.А., Монтік П.М. Електротехніка й основи електроніки. – О.: "Друк", 2000.
Малиновский В.Н. Електрические измерения. М.: Энергоиздат, 1982.
Попов В.С. Теоретические основы электротехники. М.: Энергоиздат,1990.
1 Робота електромашинних генераторів основана на законах електромагнітної індукції і електромагнітних сил.
Генератор змінного струму складається з двох основних частин – ротора, що обертається і нерухомого статора. На роторі знаходяться полюси електромагніту, обмотка якого живиться від допоміжного джерела постійного струму невеликої потужності. Полюси створюють магнітний потік машини. На циліндричному статорі в пазах розташована основна обмотка генератора, в якій індуктується змінна ЕРС.
Статор і ротор сталеві. Магнітний потік Ф на всьому шляху проходить через ферромагнітний матеріал, крім двох повітряних зазорів, що відділяє ротор від статора.
При обертанні ротора з постійною швидкістю в кожному провіднику обмотки статора виникає ЕРС e = Blv. Активна довжина провідника l і лінійна швидкість обертання v – постійні. Характер зміни ЕРС визначається законом розподілу магнітної індукції В в повітряному зазорі. Для отримання синусоїдальної ЕРС форма полюсів ротора виконується такою, щоб повітряний зазор збільшувався від осі полюса до периферії за синусоїдальним законом
2 Початок періоду – точка зміни від’ємних значень на додатні.
1 Використана заміна : –cos t = sin (t – 90)
1
Для одного витка:
;
для
котушки з w
витків:
.
1 У машин з циліндричним ротором повітряний зазор всюди однаковий і магнітна провідність не залежить від положення осі полюсів ротора. Це значно полегшує аналіз явищ в працюючій синхронній машині.
1 Взаємодія провідників обмотки ротора з власним полем по тій же причині не викликає гальмівного моменту при будь-якому характері навантаження генератора.
2 Більшість синхронних генераторів розраховують для роботи з соs = 0,8 (інд.).
1 Як щітки використовується спресована суміш графіту з мідним або бронзовим порошком.