- •Технікум промислової автоматики
- •Вступ. Основні поняття і співвідношення в електричних колах.
- •Електричні схеми, елементи схем.
- •Закон Ома для ділянки кола.
- •Напруга на клемах джерела.
- •Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца. Баланс потужностей.
- •Режими роботи електричних кіл. Розрахунок кіл постійного струму. Режими роботи електричних кіл.
- •Режими холостого ходу і короткого замикання.
- •Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •Джерело ерс та джерело струму.
- •Розрахунок кіл постійного струму. Способи з’єднання споживачів
- •З’єднання елементів живлення.
- •Послідовне з’єднання елементів.
- •Паралельне з’єднання елементів.
- •З мішане з’єднання елементів.
- •Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •Розрахунок складних кіл. Закони Кірхгофа.
- •Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •Методи розрахунку складних електричних кіл. Використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •Метод суперпозиції.
- •Метод контурних струмів.
- •Метод вузлових напруг.
- •Зауваження щодо аналогій з фізичними системами іншої природи.
- •Метод еквівалентного генератора.
- •Опір r схеми визначається методом еквівалентних перетворень схеми до загального опору відносно клем a, b при відключеному навантаженні і заморочених внутрішніх ерс.
- •Нелінійні опори та перехідні процеси. Нелінійні опори в колах постійного струму. Основні поняття.
- •Графічний метод розрахунку простих кіл з нелінійними опорами.
- •Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •К оло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •Змішане з’єднання нелінійних опорів
- •П риклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Перехідні процеси в електричних колах Закони комутації
- •Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •Основні поняття змінного струму Змінний струм Передмова
- •Основні поняття
- •Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •Середнє значення змінного струму.
- •Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
- •Елементи кіл змінного струму
- •Активний опір на змінному струмі.
- •Індуктивність на змінному струмі. Котушка індуктивності.
- •Котушка індуктивності на змінному струмі
- •Конденсатор на змінному струмі.
- •Конденсатор на змінному струмі
- •Символічний метод
- •Нагадування про комплексні числа Форми запису комплексних чисел
- •Дії над комплексними числами
- •Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •Аналіз кіл синусоїдального струму. Закони Кірхгофа
- •Опір і провідність в комплексній формі.
- •Активна, реактивна і повна потужність.
- •Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •Значення cos .
- •Електричні коливання. Коливальний контур.
- •Резонанс напруг.
- •Резонанс струмів.
- •Трифазні кола. Трифазна система ерс. Передмова
- •Устрій генератора трифазного струму
- •Н езв’язана система трифазних струмів
- •Основні схеми з’єднання в трифазних колах з ’єднання за схемою «зірка»
- •Потужність трифазного кола.
- •Розрахунок трифазного кола. Трипровідна система із симетричним навантаженням.
- •Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •З’єднання за схемою “трикутник” з’єднання споживачів за схемою “трикутник”.
- •З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •З’єднання «зірка – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – зірка»
- •Трансформатори. Трансформатори
- •Трансформатори. Призначення та область використання
- •Устрій однофазного трансформатора
- •Режими роботи трансформатора
- •Холостий хід трансформатора
- •Н авантажений режим трансформатора. Робота трансформатора.
- •Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •Схеми заміщення.
- •Особливості використання трансформаторів. Приклад використання схеми заміщення для спрощення розрахунків
- •Зміна вторинної напруги трансформатора
- •Трифазні трансформатори
- •Устрій трифазного трансформатора
- •Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
- •Дослід короткого замикання
- •Дослід холостого ходу
- •Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора.
- •Автотрансформатори
- •Асинхронні електричні машини.
- •Принцип дії асинхронної машини
- •Магнітне поле, що обертається
- •Режими роботи асинхронної машини
- •Конструкція ротора
- •Механічні характеристики асинхронного двигуна.
- •Баланс активних потужностей асинхронного двигуна. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна можна уявити таким рівнянням
- •Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •Однофазний асинхронний двигун.
- •Синхронні генератори. Устрій і принцип дії синхронних генераторів. Основні частини синхронної машини.
- •Отримання синусоїдальної ерс.
- •Багатополюсні генератори.
- •Робочий процес синхронного генератора Холостий хід.
- •Реакція якоря.
- •Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •Синхронний двигун
- •Принцип роботи синхронного двигуна.
- •Машини постійного струму.
- •Устрій та принцип дії генератора постійного струму
- •Магнітна система.
- •Ерс генератора.
- •Збудження генератора.
- •Генератор з паралельним збудженням.
- •Реакція якоря.
- •К омутація.
- •Зовнішня характеристика.
- •Виникнення електромагнітного обертаючого моменту.
- •Загальні відомості про електричні вимірювання Метрологія й метрологічне забезпечення
- •Номенклатура основних величин, що підлягають вимірюванням в електротехніці, електроенергетиці й електроніці
- •Номенклатура параметрів середовища життєдіяльності, що підлягають вимірюванням
- •Засоби вимірювань, різновиди
- •Характеристики якості результатів вимірювань
- •Малюнок 1 – Інтервали невизначеності погрішності (ліворуч) та істинного значення вимірюваної величини (праворуч).
- •Аналогові вимірювальні прилади. Загальні характеристики
- •Прилади магнітоелектричної системи
- •Прилади магнітоелектричної системи, принцип дії, варіанти застосування.
- •Прилади електродинамічної системи
- •Малюнок 2 – Прилади електродинамічної системи. Принцип дії, позначення, варіанти застосування.
- •Прилади феродинамічної системи
- •Малюнок 3 – Принцип дії приладу феродинамічної системи.
- •Прилади електромагнітної системи
- •Малюнок 4 – Принцип дії приладу електромагнітної системи.
- •Прилади електростатичної системи
- •Малюнок 5 – Принцип дії приладу електростатичної системи.
- •Прилади індукційної системи
- •Малюнок 6 – Прилад індукційної системи (лічильник електричної енергії). Принцип дії, позначення, схема включення.
- •Засоби розширення меж вимірювання
- •Малюнок 7 – з'єднання амперметра із шунтом.
- •Додаткові опори
- •Вимірювальні трансформатори струму
- •Малюнок 8 – Застосування трансформатора струму.
- •Вимірювальні трансформатори напруги
- •Правило вибору меж вимірювання
- •Вимірювання у трифазних колах змінного струму
- •Вимірювання лінійних струмів і напруг у трифазному трипроводному колі
- •Малюнок 9 – Вимірювання лінійних струмів і напруг у трифазних трипроводних ланцюгах.
- •Вимірювання активної електричної потужності й енергії в симетричних трифазних колах одним приладом
- •Малюнок 10 – Включення ватметра й лічильника електричної енергії для вимірювань у симетричних трифазних ланцюгах з доступною й недоступною нейтралю.
- •Вимірювання реактивної електричної потужності й енергії в симетричних трифазних колах одним приладом
- •Малюнок 11 – До вимірювання реактивної потужності й енергії.
- •Малюнок 12 – Схеми включення одного приладу для вимірювання реактивної електричної потужності й енергії в симетричному трифазному ланцюгу.
- •Вимірювання активної електричної потужності й енергії в трифазному колі за допомогою двох приладів
- •Малюнок 13 – Варіанти включення двох ватметрів й (або) лічильників активної потужності й електричної енергії в трифазних ланцюгах.
- •Мостові методи вимірювання
- •Мости постійного струму Мости постійного струму в рівноважному режимі
- •Малюнок 14 – Одинарний і подвійний мости постійного струму.
- •Мости постійного струму в нерівноважному режимі
- •Малюнок 15 – Мости постійного струму в нерівноважному режимі.
- •Мости змінного струму Умови рівноваги мостів змінного струму
- •Малюнок 16 – Мости змінного струму.
- •Міст змінного струму для вимірювання ємності конденсатора
- •Малюнок 17 – Схеми заміщення реального конденсатора й індуктивності.
- •Міст змінного струму для вимірювання індуктивності котушки
- •Метрологічні характеристики мостів
- •Література
Синхронні генератори. Устрій і принцип дії синхронних генераторів. Основні частини синхронної машини.
С
инхронні
генератори перетворюють механічну
енергію первинних двигунів в електричну
енергію трифазного струму.
Основними частинами будь-якого генератора є:
система збудження, що створює основний магнітний потік машини;
якір, в обмотці якого індукується ЕРС.
Генератори трифазного струму, як правило, виконуються з рухомою системою збудження (ротор) і нерухомим якорем (статор).
Для створення основного магнітного потоку в синхронних машинах застосовують електромагніти, що живляться від допоміжного джерела постійного струму. Обмотку електромагнітів прийнято називати обмоткою збудження. Якір (статор) має форму порожнистого циліндра, в пазах якого з внутрішньої сторони розміщені провідники трифазної обмотки, – по суті не відрізняється від статора асинхронної машини.
Отримання синусоїдальної ерс.
Д
ля
отримання синусоїдальної
ЕРС в обмотці якоря необхідно, щоб
розподіл магнітних ліній (тобто магнітної
індукції В)
в
повітряному зазорі між статором (1) і
ротором (2) було також синусоїдальним.
Цього можна досягнути двома шляхами:
1) застосуванням електромагнітів з полюсами належної форми;
2
)
відповідним розміщенням обмотки
збудження в пазах ротора.
У першому випадку ротор виконується з явно вираженими (виступаючими) полюсами. Полюсні наконечники мають таку форму, при якій повітряний зазор збільшується, а магнітна індукція (щільність магнітних ліній) зменшується від середини полюса до його країв.
У другому випадку ротор являє собою масивний сталевий циліндр, в пазах якого розміщена обмотка збудження. Окремі котушки цієї обмотки сполучені між собою так, як показано на мал. (суцільні лінії показують з'єднання котушок з переднього торця ротора, а пунктирні лінії із заднього торця). Магнітні потоки котушок мають спільну вісь (N–S). Розміри котушок неоднакові. Завдяки цьому максимум магнітної індукції Вm співпадає з віссю полюсів NS і по мірі віддалення від цієї осі щільність магнітного потоку убуває. Розподіл магнітної індукції в повітряному зазорі при цьому виходить близьким до синусоїдального.
Тихохідні генератори, що приводяться в рух гідротурбінами або двигунами внутрішнього згоряння, виконуються з явно вираженими полюсами. Швидкохідні паротурбінні генератори мають циліндричні ротори з неявно вираженими полюсами *.
* Кругова швидкість ротора в швидкохідних машинах досягає значенні 150 – 160 м/сек. При цих швидкостях застосовувати ротори з явно вираженими полюсами не можна за умовою механічної міцності.
Кінці обмотки збудження у ротора будь-якого виконання приєднані до двох, ізольованих від вала кілець. Струм в обмотку збудження подається через щітки, накладені на кільця. Як правило, обмотка ротора живиться від збуджувача (генератора постійного струму), що знаходиться на одному валу з ротором синхронного генератора. Потужність збуджувача становить 1 – 3% від номінальної потужності генератора.
Багатополюсні генератори.
В
теперішній
час на теплових електростанціях
застосовуються головним чином двополюсні
турбогенератори із швидкістю обертання
n
= 3000 об./хв. При двополюсному роторі один
повний цикл синусоїдальної ЕРС відповідає
одному оберту ротора. Якщо швидкість
обертання ротора n
= 3000 об./хв., то частота
П
рагнення
до використання швидкохідних машин,
працюючих з граничною швидкістю n
=
3000 об./хв.,
пояснюється
тим, що із збільшенням швидкості меншають
вага і вартість турбогенератора. Що
стосується гідравлічних турбін і
пов’язаних з ними генераторів, то
швидкість їх обертання в основному
визначається висотою натиску води і
звичайно коливається в діапазоні від
50 об./хв. для низьконапірних електростанцій
до 750 об./хв. для високонапірних
електростанцій.
Для отримання змінного струму стандартної частоти тихохідні генератори виконують багатополюсними. Котушки електромагнітів ротора сполучаються між собою так, що північні і південні полюси чергуються.
Повороту
ротора на кут, рівний
,
відповідає один повний період
синусоїдальної ЕРС, що наводиться в
статорі. Якщо машина, що має р
пар полюсів, здійснює п
оборотів за хвилину, то частота
.
Трифазна обмотка статора генератора змінного струму виконується аналогічно статорній обмотці асинхронного двигуна. Число пар полюсів статора завжди дорівнює числу пар полюсів ротора.
Три
синусоїдальні ЕРС, що індукуються в
обмотці статора, рівні по величині і
взаємно зсунуті по фазі на третину
періоду. Якщо до клем генератора приєднане
симетричне трифазне навантаження, то
по обмотці статора протікають три
синусоїдальних струми однакової
величини, також зсунутих по фазі відносно
один одного на третину періоду. Струм
кожної фази створює змінний магнітний
потік, вісь якого співпадає з віссю
обмотки цієї фази. Магнітні лінії змінних
потоків трьох фаз утворять (як і в
асинхронній машині) магнітне поле, що
обертається з швидкістю
.
П
ідставивши
сюди значення f
з попереднього виразу, отримуємо
.
Ротор і магнітне поле статора обертаються
з однаковою швидкістю, тобто синхронно.
В зв'язку з цим електричні машини, що
розглядаються отримали назву синхронних.
