- •Технікум промислової автоматики
- •Вступ. Основні поняття і співвідношення в електричних колах.
- •Електричні схеми, елементи схем.
- •Закон Ома для ділянки кола.
- •Напруга на клемах джерела.
- •Енергетичні співвідношення. Закон Джоуля–Ленца. Баланс потужностей.
- •Режими роботи електричних кіл. Розрахунок кіл постійного струму. Режими роботи електричних кіл.
- •Режими холостого ходу і короткого замикання.
- •Точки характерних режимів на зовнішній характеристиці джерела.
- •Джерело ерс та джерело струму.
- •Розрахунок кіл постійного струму. Способи з’єднання споживачів
- •З’єднання елементів живлення.
- •Послідовне з’єднання елементів.
- •Паралельне з’єднання елементів.
- •З мішане з’єднання елементів.
- •Розрахунок простих кіл електричного струму.
- •Розрахунок складних кіл. Закони Кірхгофа.
- •Перетворення трикутника опорів в еквівалентну зірку.
- •Методи розрахунку складних електричних кіл. Використання законів Кірхгофа для розрахунку складних кіл.
- •Метод суперпозиції.
- •Метод контурних струмів.
- •Метод вузлових напруг.
- •Зауваження щодо аналогій з фізичними системами іншої природи.
- •Метод еквівалентного генератора.
- •Опір r схеми визначається методом еквівалентних перетворень схеми до загального опору відносно клем a, b при відключеному навантаженні і заморочених внутрішніх ерс.
- •Нелінійні опори та перехідні процеси. Нелінійні опори в колах постійного струму. Основні поняття.
- •Графічний метод розрахунку простих кіл з нелінійними опорами.
- •Коло з двома послідовними нелінійними опорами.
- •К оло з двома паралельними нелінійними опорами.
- •Змішане з’єднання нелінійних опорів
- •П риклад розрахунку схеми стабілізації струму.
- •Перехідні процеси в електричних колах Закони комутації
- •Загальні принципи аналізу перехідних процесів
- •Основні поняття змінного струму Змінний струм Передмова
- •Основні поняття
- •Діюче (ефективне, середньоквадратичне) значення.
- •Середнє значення змінного струму.
- •Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
- •Елементи кіл змінного струму
- •Активний опір на змінному струмі.
- •Індуктивність на змінному струмі. Котушка індуктивності.
- •Котушка індуктивності на змінному струмі
- •Конденсатор на змінному струмі.
- •Конденсатор на змінному струмі
- •Символічний метод
- •Нагадування про комплексні числа Форми запису комплексних чисел
- •Дії над комплексними числами
- •Уявлення параметрів електричного змінного струму через комплексні числа
- •Аналіз кіл синусоїдального струму. Закони Кірхгофа
- •Опір і провідність в комплексній формі.
- •Активна, реактивна і повна потужність.
- •Розрахунок складних кіл змінного струму.
- •Значення cos .
- •Електричні коливання. Коливальний контур.
- •Резонанс напруг.
- •Резонанс струмів.
- •Трифазні кола. Трифазна система ерс. Передмова
- •Устрій генератора трифазного струму
- •Н езв’язана система трифазних струмів
- •Основні схеми з’єднання в трифазних колах з ’єднання за схемою «зірка»
- •Потужність трифазного кола.
- •Розрахунок трифазного кола. Трипровідна система із симетричним навантаженням.
- •Чотирипровідна система при несиметричному навантаженні.
- •З’єднання за схемою “трикутник” з’єднання споживачів за схемою “трикутник”.
- •З’єднання обмоток генератора за схемою «трикутник».
- •З’єднання «зірка – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – трикутник»
- •З’єднання «трикутник – зірка»
- •Трансформатори. Трансформатори
- •Трансформатори. Призначення та область використання
- •Устрій однофазного трансформатора
- •Режими роботи трансформатора
- •Холостий хід трансформатора
- •Н авантажений режим трансформатора. Робота трансформатора.
- •Рівняння намагнічуючих сил трансформатора.
- •Векторна діаграма навантаженого трансформатора.
- •Схеми заміщення.
- •Особливості використання трансформаторів. Приклад використання схеми заміщення для спрощення розрахунків
- •Зміна вторинної напруги трансформатора
- •Трифазні трансформатори
- •Устрій трифазного трансформатора
- •Групи з'єднання обмоток трифазного трансформатора.
- •Навантажувальна здатність трансформатора Номінальні параметри трансформатора
- •Дослід короткого замикання
- •Дослід холостого ходу
- •Коефіцієнт корисної дії (к.К.Д.) трансформатора.
- •Автотрансформатори
- •Асинхронні електричні машини.
- •Принцип дії асинхронної машини
- •Магнітне поле, що обертається
- •Режими роботи асинхронної машини
- •Конструкція ротора
- •Механічні характеристики асинхронного двигуна.
- •Баланс активних потужностей асинхронного двигуна. Баланс активних потужностей асинхронного двигуна можна уявити таким рівнянням
- •Асинхронний лінійний двигун (лад).
- •Однофазний асинхронний двигун.
- •Синхронні генератори. Устрій і принцип дії синхронних генераторів. Основні частини синхронної машини.
- •Отримання синусоїдальної ерс.
- •Багатополюсні генератори.
- •Робочий процес синхронного генератора Холостий хід.
- •Реакція якоря.
- •Зовнішня і регулювальна характеристики.
- •Синхронний двигун
- •Принцип роботи синхронного двигуна.
- •Машини постійного струму.
- •Устрій та принцип дії генератора постійного струму
- •Магнітна система.
- •Ерс генератора.
- •Збудження генератора.
- •Генератор з паралельним збудженням.
- •Реакція якоря.
- •К омутація.
- •Зовнішня характеристика.
- •Виникнення електромагнітного обертаючого моменту.
- •Загальні відомості про електричні вимірювання Метрологія й метрологічне забезпечення
- •Номенклатура основних величин, що підлягають вимірюванням в електротехніці, електроенергетиці й електроніці
- •Номенклатура параметрів середовища життєдіяльності, що підлягають вимірюванням
- •Засоби вимірювань, різновиди
- •Характеристики якості результатів вимірювань
- •Малюнок 1 – Інтервали невизначеності погрішності (ліворуч) та істинного значення вимірюваної величини (праворуч).
- •Аналогові вимірювальні прилади. Загальні характеристики
- •Прилади магнітоелектричної системи
- •Прилади магнітоелектричної системи, принцип дії, варіанти застосування.
- •Прилади електродинамічної системи
- •Малюнок 2 – Прилади електродинамічної системи. Принцип дії, позначення, варіанти застосування.
- •Прилади феродинамічної системи
- •Малюнок 3 – Принцип дії приладу феродинамічної системи.
- •Прилади електромагнітної системи
- •Малюнок 4 – Принцип дії приладу електромагнітної системи.
- •Прилади електростатичної системи
- •Малюнок 5 – Принцип дії приладу електростатичної системи.
- •Прилади індукційної системи
- •Малюнок 6 – Прилад індукційної системи (лічильник електричної енергії). Принцип дії, позначення, схема включення.
- •Засоби розширення меж вимірювання
- •Малюнок 7 – з'єднання амперметра із шунтом.
- •Додаткові опори
- •Вимірювальні трансформатори струму
- •Малюнок 8 – Застосування трансформатора струму.
- •Вимірювальні трансформатори напруги
- •Правило вибору меж вимірювання
- •Вимірювання у трифазних колах змінного струму
- •Вимірювання лінійних струмів і напруг у трифазному трипроводному колі
- •Малюнок 9 – Вимірювання лінійних струмів і напруг у трифазних трипроводних ланцюгах.
- •Вимірювання активної електричної потужності й енергії в симетричних трифазних колах одним приладом
- •Малюнок 10 – Включення ватметра й лічильника електричної енергії для вимірювань у симетричних трифазних ланцюгах з доступною й недоступною нейтралю.
- •Вимірювання реактивної електричної потужності й енергії в симетричних трифазних колах одним приладом
- •Малюнок 11 – До вимірювання реактивної потужності й енергії.
- •Малюнок 12 – Схеми включення одного приладу для вимірювання реактивної електричної потужності й енергії в симетричному трифазному ланцюгу.
- •Вимірювання активної електричної потужності й енергії в трифазному колі за допомогою двох приладів
- •Малюнок 13 – Варіанти включення двох ватметрів й (або) лічильників активної потужності й електричної енергії в трифазних ланцюгах.
- •Мостові методи вимірювання
- •Мости постійного струму Мости постійного струму в рівноважному режимі
- •Малюнок 14 – Одинарний і подвійний мости постійного струму.
- •Мости постійного струму в нерівноважному режимі
- •Малюнок 15 – Мости постійного струму в нерівноважному режимі.
- •Мости змінного струму Умови рівноваги мостів змінного струму
- •Малюнок 16 – Мости змінного струму.
- •Міст змінного струму для вимірювання ємності конденсатора
- •Малюнок 17 – Схеми заміщення реального конденсатора й індуктивності.
- •Міст змінного струму для вимірювання індуктивності котушки
- •Метрологічні характеристики мостів
- •Література
Середнє значення змінного струму.
Середнє арифметичне значення для всіх миттєвих значень додатної півхвилі називається середнім значенням синусоїдального струму за півперіод.
.
Аналогічно визначаються Uср та Еср.
Середнє значення використовується при аналізі роботи спрямовувачів, електричних машин, тощо.
Отже для аналізу синусоїдального струму необхідно знати для електричних величин амплітудне (Іm, Um, Em) або діюче (І, U, E) значення, частоту коливань (, f або Т : = 2f, f = 1/T) і початкову фазу ψ.
Зображення синусоїдальних величин векторами Векторна діаграма
Ми познайомились з двома (із багатьох) способами зображення синусоїдальних величин – аналітичний і графічний (у вигляді графіка зміни миттєвих значень в часі).
Для розрахунків кіл змінного струму ще використовується зображення синусоїдальних величин за допомогою векторів, що обертаються.
Нехай маємо струм i = Im sin(t +).
Для того, щоб зобразити його вектором, що обертається візьмемо прямокутну систему координат хОу. Із початку координат О під кутом проведемо вектор Im, довжина якого в масштабі відповідає Im . Якщо вектор Im обертати проти годинникової стрілки з кутовою швидкістю = 2f, то його проекція на вісь ординат Оу буде змінюватись за синусоїдальним законом , тобто відображати миттєве значення струму і.
Сукупність векторів, що зображують на одному кресленні кілька синусоїдальних величин однієї частоти має назву векторна діаграма.
Вектори, що зображені на такій діаграмі мають однакову кутову частоту . Тому при обертанні їх взаємне розміщення не змінюється. І тому при побудові векторних діаграм один вектор можна направити довільно (наприклад, вздовж Ох), а інші розташовувати по відношенню до першого під різними кутами, рівними відповідним кутам зсуву фаз і осі координат не креслити.
В більшості випадків векторні діаграми кіл змінного струму призначені для визначення співвідношень між діючими значеннями напруг і струмів. Тому діаграми звичайно будують не для амплітудних значень, а для діючих, що обумовлює лише зменшення довжини векторів в разів.
Якщо векторну діаграму будують в тій же послідовності, в якій обходять електричне коло, вона називається потенціальною (або топографічною). Зручно напрям обходу приймати протилежним прийнятому напрямку струму. Потенціальна діаграма дозволяє визначити напругу між будь–якими точками кола, оскільки кожна точка діаграми відповідає певній точці кола. Для визначення треба з’єднати дві точки діаграми відрізком і надати йому відповідний напрямок.
При побудові потенціальної діаграми один з векторів приймають за вихідний і розташовують вздовж горизонтальної осі в додатному напрямку, вважаючи, що початкова фаза відповідної йому величині дорівнює нулю. Інші вектори будують відносно цього вектора з урахуванням фазового струму. Зручно для послідовного кола за вихідний приймати вектор струму, а для паралельного – напруги.
Отже розглянуті три способи зображення синусоїдальних величин:
Графіком зміни миттєвих значень в часі
За допомогою тригонометричних функцій
i = Im sin(t +)
u = Um sin(t +).
e = Em sin(t +).
Векторами, що обертаються і векторними діаграмами.
