Вступ
Розділ І Теоретична частина
1.1. Сутність та основні поняття по обліку розрахунків з пізвітними особами.
1.1.1.Відрядження в межах України.
1.1.2.Відрядження за кордон.
1.2. Документальне оформлення розрахунків з підзвітними особами.
1.2.1. Наказ про відрядження.
1.2.2. Посвідчення про відрядження.
1.2.3. Звіт про використання коштів.
1.3. Облік розрахунків з підзвітними особами.
Розділ ІІ Аналітично-розрахункова частина
Провести розрахунки і скласти:
1.1 Журнал господарських операцій
1.2. Рахунки синтетичного обліку
1.3. Відомість нарахування внесків до соціальних фондів на заробітну плату працівників
1.4. Відомість нарахування внесків до соціальних фондів на заробітну плату працівників
1.5. Відомість обліку основних засобів
1.6. Відомість нарахування амортизації
1.7. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат
1.8. Відомість обліку готової продукції
1.9. Оборотну відомість по синтетичних рахунках
1.10. Форму №1 «Баланс»
1.11. Форму №2 «Звіт про фінансові результати»
1.12. Форму №3 «Звіт про рух грошових фондів»
1.13. Форму №4 «Звіт про власний капітал»
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
В сучасних умовах економіки, важливу роль відіграють розрахунки з різними дебіторами, оскільки від того, яку частку ринку займає підприємство залежить рівень його прибутковості. Частка ринку певного підприємства несе вплив перш за все на платоспроможність підприємства а також величину прибутку від його діяльності.
Проте, розрахунки з різними дебіторами на мікро-рівні також відіграють неабияку роль. Візьмемо для прикладу розрахунки з підзвітними особами та відображення таких розрахунків в обліку,написавши по даній темі курсову роботу – « Облік розрахунків з підзвітними особами».
У процесі написання курсової роботи основну увагу було звернено на облік розрахунків з підзвітними особами на Державному підприємстві « Березнівське лісове господарство», а також особливості документування данної ділянки обліку.
Метою курсової роботи є дослідження проблем, які виникають при обліку розрахунків з підзвітними особами, а також шляхи їх вирішення.
Предметом курсової роботи є відносини, що виникають з приводу обліку розрахунків з підзвітними особами.
Об’єктом дослідження є діяльність ДП «Березнівське лісове господарство» з питань обліку розрахунків з різними дебіторами.
Державне підприємство «Березнівське лісове господарство» (повне найменування), ДП «Березнівське лісове господарство» (скорочене) належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке підпорядковане ДКЛГ України.
Підприємство створено з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території угідь, наданих у користування підприємству.
Підприємство здійснює бухгалтерський, податковий облік та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством.
Керівник підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за дотримання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.
Необхідність ефективного управління підприємством н основі даних бухгалтерського обліку зумовлює потребу складання фінансової звітності. Показники, відображені в фінансовій звітності та порядок їх заповнення, залежать від інтересів користувачів фінансової звітності.
Підприємство щоденно здійснює безліч господарських операцій, які оформлюються первинними документами і відображаються в облікових регістрах. Для оперативного керівництва діяльністю підприємства, оцінки результатів діяльності, виявлення невикористаних резервів зростання виробництва і підвищення його економічної ефективності складається звітність. Дане підприємство використовує журнально-ордерну форму звітності.
Керівникам підприємств і виробничих підрозділів дані звітності дозволяють проаналізувати результати господарської діяльності і вжити необхідних заходів по її покращенню. Основною складністю для бухгалтера в операціях з підзвітними коштами, на мою думку, є необхідність слідкувати за постійними змінами в законодавстві про порядок відшкодування витрат при відрядженнях, норми добових витрат на території України та за її межами, а також розмір суми яку дозволено оплачувати готівкою.
1.1.1. Сутність та основні поняття по обліку розрахунків з підзвітними особами
Згідно П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість», дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Визнання та оцінка дебіторської заборгованості
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. [Л 2]
Розрахунки з підзвітними особами на ДП « Березнівський лісгосп» є важливою та відносно незначною частиною коштів серед маси розрахунків з різними дебіторами.
В процесі господарської діяльності у підприємств виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські потреби та на службові відрядження. В такому випадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами. Під звіт видається готівка на операційні, господарські потреби та витрати, пов’язані з відрядженням, на визначений термін та призначення. Розрахунки з підзвітними особами виникають в основному при оплаті дрібних господарських витрат і витрат у відрядженнях. На підприємстві повинен бути складений і затверджений список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби. [Л4]
Переважно, готівкові кошти видаються працівнику підприємства на основі розпорядження керівника підприємства (або в службові обов'язки працівника входить робота по закупівлі товарно - матеріальних цінностей - тоді розпорядження не потребується, але з таким працівником заключають договір про його повну матеріальну відповідальність). [Л1]
Працівник, що отримав готівкові кошти підприємства, називається в бухгалтерській практиці підзвітною особою, так як він зобов'язаний прозвітуватись про цільове використання грошових коштів, або повернути їх в касу підприємства (організації).
Суми, отримані підзвітною особою, називають авансовими сумами, а звіт працівника називають – звіт про використання коштів. [Л10]
Грошовий аванс - це сума, видана підзвітній особі для здійснення майбутніх платежів за виконані роботи, на купівлю матеріальних цінностей, покриття витрат на відрядження тощо. Грошовий аванс, як правило, включає всю суму передбачених витрат. Проте можливий і такий варіант, коли підзвітна особа спочатку виконує завдання (здійснює витрати), а потім їй відшкодовують проведені витрати.
На ДП « Березнівський лісгосп » фактичні витрати, оплачені підзвітними особами, підтверджуються товарними і фіскальними чеками магазинів, квитанціями відділень зв’язку, актами куплі-продажу — на підтвердження господарських витрат; проїзними документами, квитанціями готелів тощо — на підтвердження витрат на відрядження. [Л6]
Отже, підзвітна особа – працівник данного підприємства, який отримав грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства. [Л4]
Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження. Підприємство самостійно встановлює порядок ознайомлення працівника, який направляється у відрядження за кордон, з його фінансовими зобов'язаннями, що регулюються постановою Кабінету Міністрів "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" [Л1]
Під час відрядження, ДП «Березнівський лісгосп» змушене оплачувати працівникові деякі види витрат (див. рис. 1) [Л4]
Витрати
на відрядження
відшкодовуються
не відшкодовуються
Помітки в посвідченні
про відрядження
наявні
відсутні
добові
добові
Підтверджуючі документи
наявні
відсутні
найм житла з урахуванням
побутових послуг, користування
холодильником, телевізором
бронювання місць в
готелі не більше 50% вартості за добу
проїзд
міським транспортом відповідно до
маршруту , погодженого з керівником ,
транспорту загального користування
найм житла
бронювання місць в
готелі в сумі, що перевищує 50% вартості
за добу
таксі
Згода керівника
наявні
немає
таксі
бронювання місць в
готелі в сумі, що перевищує 50% вартості
за добу
бронювання місць в
готелі в сумі, що перевищує 50% вартості
за добу
проїзд міським
транспортом без дотримання погодженого
маршруту.
Рис. 1
Отже, витрати на відрядження які мають документальне підтвердження та помітки в посвідченні про відрядження підприємство відшкодовує та відносить на дебет рахунків 23 «Виробництво» (якщо особа яка понесла витрати є робітником підприємства), 91 «Загальновиробничі витрати» ( персонал цеху), 92 «Адміністративні витрати» ( якщо кошти під звіт надавались головному бухгалтеру чи керівнику підприємства) та рахунка 93 «Витрати на збут» (працівники відділу збуту).
Витрати, які були понесені підзвітною особою за згодою керівника списуються на субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».
Згідно наказу Міністерства фінансів України « Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником). Службові поїздки тривалістю менше доби працівників дипломатичної служби України, які направлені у довготермінове відрядження, що пов'язані із супроводженням українських делегацій та посадових осіб, отриманням та відправкою багажів, кур'єрської та командирської пошти в аеропортах, морських та річкових портах, на вокзалах, не вважаються відрядженнями.
Підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток. Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати.
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження.
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється підприємством, що її відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом оплата праці здійснюється підприємствами, що направляли працівника у відрядження, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між цими підприємствами за згодою між ними. [Л1]
Окремим видом витрат, що не потребують спеціальногодокументального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20. 02. 2013 N 98 становлять:
80 відсотків при одноразовому харчуванні
55 відсотків – дворазовому харчуванні
35 відсотків - триразовому харчуванні
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.
Видані під звіт суми повинні витрачатись тільки за призначенням. Передача їх однією особою іншій забороняється. Видача готівки під звіт проводиться за умови повного відзвітування конкретної підзвітної особи за раніше виданий їй аванс. Залишок коштів понад суму, використану згідно із звітом про використання коштів , підлягає поверненню працівником до каси підприємства в такі терміни:
За відрядженнями – протягом трьох днів після повернення з відрядження ( при закордонних відрядженях не пізніше 10)
На закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, протягом 10 робочих днів з дня видачі готівки під звіт.
На інші виробничі (господарські) потреби – наступного робочого дня після видачі готівки під звіт. [Л4]