Резюме: необхідність антропологічного (особистісно орієнтованого) підходу в освіті

Отже, у межах розвиваючого підходу є декілька моделей розвитку, які становлять основу багатьох конкретних технологій навчання. Серед них: вільна (Р. Штейнер, Ф. Кумбс, Ч. Сіль­берман, В. Біблер), особистісна (І. Бех, Л. Занков, О. Савченко), розвиваюча (В. Давидов, С. Максименко, О. Дусавицький), ак­тивізуюча (М. Скаткін, В. Бондар, В. Моляко, В. Моргун), фор­муюча (П. Гальперін, Н. Тализіна, Н. Коломінський, Ю. Гіль­бух), збагачуюча (М. Холодна, Е. Гельфман), модель продуктив­ного навчання (І. Шнайдер, І. Бем, М. Башмаков, В. Ільченко).

В широкому розумінні суть освіти полягає у розкритті людської сутності, чого має досягти кожен навчальний предмет. Для цього потрібний підхід, протилежний технологічному. Інший підхід як до самого процесу навчання, викладання, так і до змісту матеріалу. Поки що для нас історія – тільки дати, іме­на і поняття, які треба засвоїти, що не дає нічого для розвитку студента. Але якщо розуміти історію як антропологію, в істо­ричних подіях бачити прояви різних сторін людини у її взаємодії зі стихіями природи, як творця культури, коли на лекції чи семінарському занятті історія стає «живою», тоді вона розвиває історичну уяву, розуміння проблем сучасності, людсь­ких взаємин і соціальних відносин.

Такий підхід до освіти можна назвати антропологічним (чи особистісно орієнтованим), так як в центрі її знаходиться люди­на. Те, що ця школа не утопія, що вона можлива і життєздатна, доводять результати роботи сотень вальдорфських шкіл, у яких даний підхід є центральним.

Протиріччя проблеми вибору особистісно орієнтованих педа­гогічних технологій полягає в тому, що сам по собі техноло­гічний підхід нівелює особистість, намагається «сформувати» її зовнішніми впливами, передбачає «ефект солоного огірка» – «який би ти не був, а в банці з розсолом станеш солоним» (В. Ф. Шаталов). Технологічний підхід бачить в людині з одного боку – вищу тварину, з іншого – комп’ютер, а процес виховання і освіти розглядає як «пристосування» до соціального середо­вища, як соціалізацію. Однак, сучасна антропологія довела, що людина у біологічному відношенні є найменш пристосованою істотою до зовнішнього світу. І знеособлене соціальне оточення не зможе замінити живого обличчя однієї рідної людини. Від людини до людини – від «Я» до «Я» – передається феномен людського. У період раннього дитинства цей феномен проявля­ється досить виразно, але продовжується й весь період розвитку. Підсвідомо студент хоче зустріти у викладачеві людину, як і дорослий – у лікареві, чиновнику, колезі. Саме це людське начало перебуває зараз у безпеці, потребує захисту й підтримки.

Рис. 2. Головна особливість технологічного навчального процесу

Література

1. Амонашвили Ш. А. Паритеты, приоритеты и акценты в теории и практике образования / Амонашвили Ш. А., Загвя­зинский В. И. // Педагогика. – 2000. – № 2. – С. 11–16.

2. Байкова Л. А. Технология игровой деятельности / Бай­кова Л. А. – Рязань : Рязанский государственный педаго­гический университет, 1994. – С. 13.

3. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Беспалько В. П. – М. : Педагогика, 1989. – 190 с.

4. Беспалько В. П. Психологические парадоксы образования / Беспалько В. П. // Педагогика. – 2000. – № 5. – С. 13–20.

5. Загвоздкин В. К. Технологии в образовании / Загвозд­кин В. К. // Человек. – 1997. – № 3. – С. 48–56.

6. Зязюн І. А. Філософські проблеми гуманізації і гуманітари­зації освіти / Зязюн І. А. // Педагогіка толерантності. – 2000. – № 3. – С. 58–61.

7. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта / Кларин М. В. – М. : Знание, 1989. – 75 с.

8. Крупник С. А. Методологические подходы к предмету педагогики / Крупник С. А. // Педагогика. – 2000. – № 4. – С. 21–26.

9. Лестер Туроу. Будущее капитализма / Лестер Туроу. – Новосибирск : СОРАН, 1999. – С. 384.

10. Митькин А. А. На пути к системной психологии развития / Митькин А. А. // Психологический журнал. – 2000. – № 4. – С. 21–26.

11. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студентов педа­гогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / под ред. Е. С. Полат. – М. : Изда­тельский центр «Академия», 2001. – 272 с.

12. Педагогічні технології. Досвід. Практика : довідник / ред. колегія : П. І. Матвієнко (голова), С. Ф. Клепко (науковий редактор), І. В. Охріменко та ін. – Полтава : ПОІПОПП, 1999. – 376 с.

13. Прутченков А. С. Возможности игровой технологии: поня­тия и термины / Прутченков А. С. // Педагогика. – 1999. – № 3 – С. 121–126.

14. Щедровицкий Г. П. Избранные труды / Щедровицкий Г. П. – М. : Школа, культура, политика, 1995. – 800 с.

15. Щуркова Н. Е. Педагогическая технология как учебная дисциплина / Щуркова Н. Е. // Педагогика. – 1993. – № 2. – С. 66–70.

16. Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды / Эль­конин Д. Б. – М. : Педагогика, 1989. – 544 с.

17. Юодайтите А. Современный педоцентризм: горизонты на­дежд / Юодайтите А. // Педагогика. – 2000. – № 8. – С. 24–28.

18. Яркина Т. Ф. Проблемы духовного мира человека на пороге ноосферной эпохи / Яркина Т. Ф. // Педагогика. – 1996. – № 2. – С. 40–47.

19. Guy R. Lefrancois. Psychology for Education. – 7-th edition. – USA, 1991. – Р. 8–160.

20. Ron Miller. What Are Schools For? Holistic Education In American Culture. – Brandon, Vermont, USA, 1992. – P. 153.

21. Phillip C. Schlechty. Schools for the 21-st Century. Leadership Imperatives for Educational Reform. – San Francisco, 1990. – Р. 3–8