- •Вимоги постіндустріального суспільства до технологій навчання у вищій школі
- •Сучасні психологічно орієнтовані моделі освіти
- •Виникнення і розвиток сучасних технологій навчання вищої школи
- •Вимоги постіндустріального суспільства до технологій навчання у вищій школі
- •Сучасні педагогічні підходи до навчання
- •Сучасні психологічно орієнтовані моделі освіти
- •Особливості особистісно орієнтованих технологій вищої школи
- •Резюме: необхідність антропологічного (особистісно орієнтованого) підходу в освіті
- •Література
Резюме: необхідність антропологічного (особистісно орієнтованого) підходу в освіті
Отже, у межах розвиваючого підходу є декілька моделей розвитку, які становлять основу багатьох конкретних технологій навчання. Серед них: вільна (Р. Штейнер, Ф. Кумбс, Ч. Сільберман, В. Біблер), особистісна (І. Бех, Л. Занков, О. Савченко), розвиваюча (В. Давидов, С. Максименко, О. Дусавицький), активізуюча (М. Скаткін, В. Бондар, В. Моляко, В. Моргун), формуюча (П. Гальперін, Н. Тализіна, Н. Коломінський, Ю. Гільбух), збагачуюча (М. Холодна, Е. Гельфман), модель продуктивного навчання (І. Шнайдер, І. Бем, М. Башмаков, В. Ільченко).
В широкому розумінні суть освіти полягає у розкритті людської сутності, чого має досягти кожен навчальний предмет. Для цього потрібний підхід, протилежний технологічному. Інший підхід як до самого процесу навчання, викладання, так і до змісту матеріалу. Поки що для нас історія – тільки дати, імена і поняття, які треба засвоїти, що не дає нічого для розвитку студента. Але якщо розуміти історію як антропологію, в історичних подіях бачити прояви різних сторін людини у її взаємодії зі стихіями природи, як творця культури, коли на лекції чи семінарському занятті історія стає «живою», тоді вона розвиває історичну уяву, розуміння проблем сучасності, людських взаємин і соціальних відносин.
Такий підхід до освіти можна назвати антропологічним (чи особистісно орієнтованим), так як в центрі її знаходиться людина. Те, що ця школа не утопія, що вона можлива і життєздатна, доводять результати роботи сотень вальдорфських шкіл, у яких даний підхід є центральним.
Протиріччя проблеми вибору особистісно орієнтованих педагогічних технологій полягає в тому, що сам по собі технологічний підхід нівелює особистість, намагається «сформувати» її зовнішніми впливами, передбачає «ефект солоного огірка» – «який би ти не був, а в банці з розсолом станеш солоним» (В. Ф. Шаталов). Технологічний підхід бачить в людині з одного боку – вищу тварину, з іншого – комп’ютер, а процес виховання і освіти розглядає як «пристосування» до соціального середовища, як соціалізацію. Однак, сучасна антропологія довела, що людина у біологічному відношенні є найменш пристосованою істотою до зовнішнього світу. І знеособлене соціальне оточення не зможе замінити живого обличчя однієї рідної людини. Від людини до людини – від «Я» до «Я» – передається феномен людського. У період раннього дитинства цей феномен проявляється досить виразно, але продовжується й весь період розвитку. Підсвідомо студент хоче зустріти у викладачеві людину, як і дорослий – у лікареві, чиновнику, колезі. Саме це людське начало перебуває зараз у безпеці, потребує захисту й підтримки.
Рис. 2. Головна особливість технологічного навчального процесу
Література
Амонашвили Ш. А. Паритеты, приоритеты и акценты в теории и практике образования / Амонашвили Ш. А., Загвязинский В. И. // Педагогика. – 2000. – № 2. – С. 11–16.
Байкова Л. А. Технология игровой деятельности / Байкова Л. А. – Рязань : Рязанский государственный педагогический университет, 1994. – С. 13.
Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Беспалько В. П. – М. : Педагогика, 1989. – 190 с.
Беспалько В. П. Психологические парадоксы образования / Беспалько В. П. // Педагогика. – 2000. – № 5. – С. 13–20.
Загвоздкин В. К. Технологии в образовании / Загвоздкин В. К. // Человек. – 1997. – № 3. – С. 48–56.
Зязюн І. А. Філософські проблеми гуманізації і гуманітаризації освіти / Зязюн І. А. // Педагогіка толерантності. – 2000. – № 3. – С. 58–61.
Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта / Кларин М. В. – М. : Знание, 1989. – 75 с.
Крупник С. А. Методологические подходы к предмету педагогики / Крупник С. А. // Педагогика. – 2000. – № 4. – С. 21–26.
Лестер Туроу. Будущее капитализма / Лестер Туроу. – Новосибирск : СОРАН, 1999. – С. 384.
Митькин А. А. На пути к системной психологии развития / Митькин А. А. // Психологический журнал. – 2000. – № 4. – С. 21–26.
Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров / под ред. Е. С. Полат. – М. : Издательский центр «Академия», 2001. – 272 с.
Педагогічні технології. Досвід. Практика : довідник / ред. колегія : П. І. Матвієнко (голова), С. Ф. Клепко (науковий редактор), І. В. Охріменко та ін. – Полтава : ПОІПОПП, 1999. – 376 с.
Прутченков А. С. Возможности игровой технологии: понятия и термины / Прутченков А. С. // Педагогика. – 1999. – № 3 – С. 121–126.
Щедровицкий Г. П. Избранные труды / Щедровицкий Г. П. – М. : Школа, культура, политика, 1995. – 800 с.
Щуркова Н. Е. Педагогическая технология как учебная дисциплина / Щуркова Н. Е. // Педагогика. – 1993. – № 2. – С. 66–70.
Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды / Эльконин Д. Б. – М. : Педагогика, 1989. – 544 с.
Юодайтите А. Современный педоцентризм: горизонты надежд / Юодайтите А. // Педагогика. – 2000. – № 8. – С. 24–28.
Яркина Т. Ф. Проблемы духовного мира человека на пороге ноосферной эпохи / Яркина Т. Ф. // Педагогика. – 1996. – № 2. – С. 40–47.
Guy R. Lefrancois. Psychology for Education. – 7-th edition. – USA, 1991. – Р. 8–160.
Ron Miller. What Are Schools For? Holistic Education In American Culture. – Brandon, Vermont, USA, 1992. – P. 153.
Phillip C. Schlechty. Schools for the 21-st Century. Leadership Imperatives for Educational Reform. – San Francisco, 1990. – Р. 3–8
