План методичного сценарію і аналіз прийомів її організації

Підсумовуючи коротко основні методичні задачі сценарію наведеної лекції у наступних пунктах.

І. Експозиція проблеми. Теоретичний смисл аналіз проблеми, яка вивчається в системі цілей і задач курсу лекцій.

ІІ. Введення в проблему. Вияв і фіксація протиріч, можливих підходів до їх вирішення.

ІІІ. Введення зовнішнього діалогу як умова актуалізації позиції слухачів щодо відношення проблеми яка розглядається.

ІУ. Перебудова функцій зовнішнього діалогу. Перехід до вирішення рефлексивних задач: аналіз підґрунтя і передумов власного розуміння проблеми у слухачів.

У. Резюме продуктивності вирішення проблеми в контексті запропонованого підходу, вияв невирішених аспектів проблеми.

1. Прийоми організації предметного змісту проблемної ситуації:

а) включення того або іншого типу протиріч (між емпіричними даними і теоретичними положеннями; між новими фактами і теоретичними моделями; між різними описами одного і того ж явища; і т.д.);

б) використання різних засобів для виявлення протиріч (зокрема, прийом відсторонення – перебудова смислу добре відомих фактів за рахунок введення їх в новий контекст – так описові дані щодо процесу пам’яті у дітей вводяться в контекст вирішення проблеми про специфіку і рушійні сили розвитку пам’яті і методах вивчення цього розвитку);

в) конкретизація вирішення проблеми у цілісній системі задач, які по-новому висвітлюють проблему.

2. Прийоми організації форм взаємодії і співробітництва викладача зі студентами у проблемній ситуації лекції:

а) зміна позиції лектора щодо відношення до аудиторії на різних етапах вирішення проблеми (Так, на етапі введення в проблему лектор використовує такі форми співпраці з аудиторією як «розділена дія» з ціллю виявлення смислу проблеми та диференціації її аспектів; на подальших етапах вирішення проблеми використовуються форми «імітованих» та «підтримуючих дій»);

б) зміна позиції аудиторії з ціллю організації переходу від одного етапу вирішення проблеми до другого (так, на третьому етапі вирішення проблеми позиції аудиторії виявляються з допомогою прямих питань, звернутих до неї. Тоді як на четвертому етапі лектор стимулює розмірковування і висловлювання студентів за допомогою введення матеріалу, розрахованого на породження і об’єктивацію внутрішнього конфлікту своєї позиції з позиціями, які зафіксовані в аудиторії).

Отже, внутрішня динаміка сценарію проблемної лекції і міра її впливу на аудиторію обумовлені степеню адекватності прийомів організації предметного змісту проблемної ситуації її дидактичним і виховним цілям. А також степеню співвіднесення перших з прийомами організації форм взаємодії викладача зі студентами. Співвіднесення прийомів організації предметного і комунікативного аспектів лекції складає особливу методичну задачу, яка вирішується на кожному етапі проблемної ситуації.

Завдання для самостійної роботи

1. Які ціннісні орієнтації викладача реалізовані у даній лекції?

2. Якими засобами можна було би посилити моменти проб лематизації в лекції, а також розгорнути комунікативні і особистісно-рефлексивні її аспекти?

3. Спробуйте розгорнути один із намічених в лекції внутрішніх конфліктів позиції автора викладеної концепції розвитку пам’яті з іншими концепціями.

Література:

1. Библер В.С. Мышление как творчество М., 1975.

2. Кулюткин Ю.Н. Культура групповых дисскусий. СПб., 1997.

3. Ляудис В.Я. Память в процессе развития. М., 1976.

4. Формирование учебной деятельности студентов / Под ред. В.Я. Ляудис. М., 1989.С.131-166.