Таксономії навчальних завдань - інструмент випереджуючого управління процесом розвитку пізнавальної діяльності Поняття навчальної задачі

Методи викладання психології моделюють майбутню професійну діяльність. Використання в процесі викладання психології методів активного навчання передбачає організацію визначеної методичної роботи і перш за все створення системи навчальних задач по даному курсу. Розв’язування задач в професійній підготовці студентів застосовуються порівняно не давно. Існує кілька типів класифікацій педагогічних задач. Так, наприклад їх ділять на:

1. теоретичні задачі, які не вимагають практичних дій від студентів і вирішуються на інтелектуальному рівні. Даний вид задач визначається доступністю, високою ефективністю впливу на розвиток мислення, великою варіативністю та ін.;

2. практичні задачі, які відрізняються наочністю, навиками та уміннями які формуються;

Теоретичні задачі в свою чергу класифікуються за функціональним принципом, виокремлюючи:

1. аналітичні задачі, які вимагають уміння аналізувати дії (психолога і клієнта, викладача і студента)виокремлювати основні протиріччя в педагогічній ситуації, розуміти її структуру і т.д. Головне питання задачі педагогічної ситуації, як правило, вимагає аналізу або класифікації об’єктів пізнання;

2. оціночні задачі, які сприяють формуванню умінню оцінювати дії учасників педагогічної ситуації з позиції теорії навчання і виховання. Тут студент вчиться застосовувати теорію до конкретних явищ і формувати власну позицію.

3. задачі на вибір ефективної педагогічної дії. Рішаючи їх, студенту необхідно проаналізувати педагогічну ситуацію, оцінити дії і судження різних педагогів у вихідних умовах,, обрати і обґрунтувати найбільш оптимальну систему дій;

4. задачі на передбачення ходу педагогічного процесу або його результату. Як правило, дана задача формулюється на основі ситуації типу незавершеної історії і передбачає вирішення протиріч шляхом розвитку подій до логічної завершеності. Під час розв’язування таких задач студенти вчаться прослідковувати дії педагогічних закономірностей у розвитку конкретних подій;

5. знаходження педагогічних помилок. Ситуації даного типу містять завуальовані помилки в педагогічних діях або судженнях, які студенти необхідно виявити. Для цього він повинен бути уважним при сприйнятті і аналізі ситуації.

Існує ще одна класифікація педагогічних задач. Їх ділять на:

1. задачі-ситуації, які формулюються, а потім вирішуються шляхом аналізу конкретної педагогічної ситуації. Задача тут виникає із життєвих умов і тому викликає великий інтерес студентів;

2. абстраговані задачі, які включають в себе противорічивий діалог, спірне твердження або співставлення теоретичних положень.

Вирішення педагогічних задач розвиває педагогічні здібності студентів, включаючи такі компоненти педагогічного мислення, як розуміння учня, спостережливість, цікавість, творчу уяву, швидкість розумових процесів.

Використання в навчанні психології розглянутих прийомів, що відносяться до трьох методів активного навчання, припускає спеціальну методичну роботу - насамперед створення системи навчальних завдань в курсі психології. Спроби побудувати психологічні завдання вже є. Проте класифікація цих завдань, що забезпечує їх підбір в систему для цілей управління становленням формалізованого і неформального образного та інтуїтивного мислення, ще не проводилася. Істотне зрушення у вирішенні цієї науково-психологічної методичної задачі стався в результаті дослідження Б.С.Блума, Д. Толінгерової, що вивчала види випереджаючого управління навчанням.

Отже, Поняття задача широко використовується у психологічній науці.

Задача – це знакова модель проблемної ситуації. Якщо в цій ситуації виокремити умову і невідомі, то вона перетворюється в задачу.

Навчальна задача – задача, яка спеціально підібрана або сконструювала для цілей навчання.

Завдання – розуміється нами як вимога виконати певну дію. У завдання менш строге, ніж у задачі, логічне формулювання, але вимоги подібні: дати відповідь на запитання, виконати дію і т.д.