Лекція 1.

Загальні питання охорони праці

План

1. Сучасний стан охорони праці в Україні і за кордоном.

2. Основні законодавчі акти з ОП.

3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

4. Фінансування охорони праці.

1. Сучасний стан охорони праці в Україні і за кордоном.

Технічний прогрес постійно супроводжують техногенні аварії та нещасні випадки. За статистичними даними МОП кількість нещасних випадків на виробництві у світі неухильно зростає, і становить на теперішній час приблизно 270 млн. нещасних випадків, пов'язаних з трудовою діяльністю людини, і 160 млн. професійних захворювань.

За статистичними даними, кількість нещасних випадків на виробництві у світі неухильно зростає і становить на теперішній час близько 250 млн. щорічно (685 тис. травм на день).

У країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і професійних захворювань стають близько 10 млн. осіб, з них 8 тис. − помирають.

В Україні щоденно на виробництві травмується 140-180 осіб, з них 20 стають інвалідами, а 4-5 гинуть.

Статистичні дані:

• кожні 3 хвилини внаслідок виробничої травми у світі помирає одна людина;

• в Україні внаслідок травм кожні 5 годин помирає одна людина;

• кожної секунди у світі на виробництві травмується 4 людини;

• в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина.

Статистичні дані щодо нещасних випадків невиробничого характеру в Україні

В Україні щорічно одержують травми у невиробничій сфері ~ 2 млн. осіб, з них майже 70 тис. осіб гине, що в 40 разів перевищує кількість загиблих на виробництві;

За основними уражаючими чинниками нещасні випадки невиробничого характеру поділяються на:

самогубства і самоушкодження − 13,2 тис. осіб / рік

транспорт − 9,2 тис. осіб / рік

отруєння алкоголем − 10,5 тис. осіб / рік

інші отруєння − 4,2 тис. осіб / рік

насильницькі дії − 6,3 тис. осіб / рік

утоплення − 4,5 тис. осіб / рік

пожежі − 3,2 тис. осіб / рік

дія електричного струму − 1,5 тис. осіб / рік

Найбільше смертельних випадків на 1 тис. жителів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Чернігівській, Луганській областях.

Рівень професійної захворюваності

щорічно у 2,5 тис. осіб реєструються професійні захворювання.

За галузями промисловості:

- вугільна − 60-62%;

- металургія − 12-14%;

- машинобудування − 8-9%;

- с/г −3-4%;

- інші − 10-15%.

- серед профзахворювань переважають пилової етіології (38-40%) та вібраційно-шумова патологія (29-31%).

На думку вітчизняних та іноземних фахівців, які за програмою МОП проводили дослідження в Україні, велика кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками пояснюється п'ятьма основними причинами:

• незадовільною підготовкою працівників і роботодавців з питань охорони праці;

• відсутністю належного контролю за станом безпе­ки на робочих місцях та виконанням встановлених норм;

• недостатнім забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту;

• повільним впровадженням засобів та приладів колективної безпеки на підприємствах;

• спрацьованістю (у деяких галузях до 80%) засобів виробництва.

Тенденція до зниження виробничого травматизму, в тому числі (що дуже важливо) зі смертельними наслідками пов'язана з падінням обсягів виробництва, а відтак — зменшенням несприятливих виробничих чинників, що впливають на працюючих та скороченням чисельності останніх, а також збільшення частки приватних підприємств, де часто-густо випадки травматизму на підприємстві приховуються. Однак зниження абсолютного показника виробничого травматизму не означає, що проблем стало менше і немає підстав для серйозної стурбованості ситуацією з охорони праці. Це підтверджує й той факт, що при зменшенні коефіцієнта частоти травматизму К_ч — кількості випадків травматизму на 1000 працюючих, коефіцієнт тяжкості ревматизму К_т—кількість втрачених людино-днів на один випадок травматизму повільно зростає.

Витрати, пов'язані з нещасними випадками складають значну суму. Так кожен випадок виробничого травматизму в індустріальній державі (наприклад, європейській) обходиться приблизно в 500—1000 швейцарських франків на день. У яку суму точно обходиться нещасний випадок в Україні — поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та методики їх визначення). Однак відомо, що за кілька останніх років в Україні витрати на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та ліквідацію наслідків нещасних випадків приблизно у 20 разів перевищували витрати на заходи з охорони праці. За кордоном підприємці підрахували і давно прийшли до висновку, що більш економічно вигідніше вкладати кошти в охорону праці, аніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків і аварій на виробництві.

Збереження життя і здоров'я людини не тільки на виробництві, але й за його межами набуває особливого значення з огляду на соціально-економічні та демографічні аспекти сучасного розвитку нашої держави. Це питання потребує зміни ставлення всього суспільства до питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів усіх рівні, всього населення країни. Вирішення цієї проблеми неможливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони праці.

«Охорона праці», як самостійна навчальна дисципліна сформувалась протягом останніх семидесяти років XX століття. До 1966 р. «Охорона праці» викладалась, в основному, як складова частина окремих спеціальних та інженерних дисциплін, і лише в окремих технічних вузах існувала як самостійна дисципліна. З 1966 р. «Охорона праці» , як окрема спеціальна дисципліна була введена в програми навчання студентів усіх інженерних спеціальностей, а вищим технічним навчальним закладам було запропоновано створити кафедри охорони праці. З 1999 р. у всіх вищих закладах освіти України при підготовці фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів проводиться вивчення нормативних дисциплін «Основи охорони праці», та «Охорона праці в галузі» (наказ Міносвіти України від 02. 12. 98 р. № 420).

«Основи охорони праці» — це нормативна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їх подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої безпеки та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.

Мета вивчення дисципліни - формування в майбутніх фахівців необхідного в їх подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме поліпшенню умов праці, піднесенню її продуктивності, запобіган­ню виробничому травматизму і профзахворюванням, а також активної по­зиції в дотриманні принципу пріоритетності збереження життя і здоров'я працівників.

Завданням курсу є вивчення:

• правової і нормативної бази охорони праці в Україні,

• впливу виробничого середовища на людину,

• класифікації умов праці,

• організаційних та економічних аспектів охорони праці,

> набуття навичок аналізу й оцінювання стану охорони праці на підприємстві

Питанням охорони праці певне місце відводиться у загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах. Однак з такими загальними питаннями охорони праці, які об'єднані у систему законодавчих, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів студент знайомиться лише під час вивчення самостійної дисципліни «Основи охорони праці».

Слід також зазначити, що розпочинаючи вивчення дисципліни «Основи охорони праці» кожний студент повинен чітко усвідомити, що диплом випускника вищого навчального закладу дає йому право займати відповідні керівні посади на виробництві, а це означає, що в його підпорядкуванні будуть працівники певного виробничого підрозділу. Тому саме на нього покладається велика відповідальність, оскільки він повинен забез­печити безаварійну роботу свого підрозділу і недопущення нещасних випадків та професійних захворювань працівників. І лише належна підготовка з питань охорони праці допоможе йому справитись із цим важливим завданням.