1 Докладний перелік відповідних навичок наведено в «Програмі вихо-* вання в дитячому садку».

через багато годин після їди і навіть наступного дня. Негативне ставлення до їжі, виникнувши один раз, може закріпитися.

Під час їди малята іноді просять води, щоб запити їжу. Це про­хання слід задовольняти, оскільки розріджування полегшує ков­тання.

Якщо у малюків поганий апетит, передусім необхідно встано­вити причину цього, щоб знайти відповідний підхід до них. Погір­шення апетиту подеколи пов'язане із станом здоров'я. Такі діти по­требують особливої уваги дорослих. Бажано порадитися з лікарем, який в разі потреби призначить лікування. Є діти, які не вживають якої-небудь страви через несприйнятливість до неї організму. У цій ситуації необхідно, як виняток, дібрати їм відповідне меню. Іноді малюки відмовляються від невідомих їм страв, оскільки не їли їх дома. Доцільно поступово привчати їх до нових страв. Дошкільня­та, що перенесли захворювання, фізично ослаблені, можуть їсти повільно. До них слід ставитись уважно, не квапити. Нормальний темп їди відновлюється поступово із зміцненням здоров'я.

З розпещеними дітьми, яких дома умовляють їсти, вдаючись до різних засобів заохочення, треба бути неухильно вимогли­вими, їхня поведінка під час їди порівняно швидко виправля­ється.

Ніколи не можна фіксувати увагу малюків на слабкості їхнього апетиту, говорити про це при них. Не варто припрошувати, задоб­рювати і вмовляти їх їсти. Необхідно впливати на емоції дітей, ко­ристуючись заохоченням, порадою, прикладом однолітків. Добре знаючи характер і уподобання вихованців, педагог може знайти відповідний підхід до кожного: одного посадить між дітками, що ма­ють добрий апетит, іншому запропонує спробувати салат чи цибулю, вирощену в дитячому садку. ^

Важливу роль у формуванні позитивного ставлення до їди віді­грає правильно складений режим дня. Тривалість перебування на повітрі, рухливі ігри, загартувальні процедури, нормальний сон сприяють підвищенню апетиту. Має значення і гарне оформлення страв, особливо зеленню, яку можна вирощувати і взимку.

Вихователь систематично консультує батьків з питань дитячого харчування. На зборах їм розповідають про значення правильно­го харчування для здоров'я і фізичного розвитку малят. У куточ­ках батьків влаштовують виставки, що висвітлюють питання раціо­нального харчування, правильність складання меню, приготуван­ня їжі.

Бажано щодня ознайомлювати батьків з меню дитячого садка і вивішувати рекомендований вибір страв для вечері. Важливо пере­конати батьків у тому, що сніданок, який вони дають малюкам вдома, порушує режим харчування на цілий день, а ласощі, з'їдеш перед їдою, знижують апетит.

Організація і методика проведення прогулянки

Перебування дітей на повітрі має велике

^ЗН™ *^ЛЯ Ф^ІЗ™°™ ?™^ТКУ- Прогулян-ка є першим і наиоільш доступним засобом -загартування дитячого організму. Вона посилює його витривалість і стійкість до несприятливого впливу зовнішнього середовища, особ­ливо до простудних захворювань.

На прогулянці малята граються, багато рухаються. Рухи поси­люють обмін речовин, кровообіг, газообмін, поліпшують апетит. Ді­ти вчаться долати різні перешкоди, стають більш рухливими, спритними, сміливими, витривалими. У них виробляються рухові вміння і навички, зміцнюється м'язова система, підвищується жит­тєвий тонус.

Прогулянка сприяє розумовому вихованню. Під час перебування на майданчику або на вулиці малята набувають чимало нових вра­жень і знань про навколишнє: про працю дорослих, транспорт, про правила дорожнього руху та ін. Із спостережень вони дізнаються про особливості сезонних змін у природі, помічають зв'язок між різ­ними явищами, встановлюють елементарну залежність. Спостере­ження викликають у них інтерес, ряд питапь, на які вони намагаються знайти відповідь. Все це розвиває спостережливість, розширює уявлення про навколишнє, збуджує думки і уявлення малюків.

Прогулянки дають змогу вирішувати завдання морального вихо­вання. Вихователь ознайомлює дошкільнят з рідним містом, його визначними місцями, з працею дорослих, які озеленюють його ву­лиці, будують красиві будинки, асфальтують дороги. При цьому підкреслюється колективна праця та її значення: все робиться для того, щоб нашим людям жилось зручніше, красивіше і ра­дісніше. ,

Ознайомлення з навколишнім сприяє вихованню у дітей любові до рідного міста.

Малюки працюють у квітнику — саджають квіти, поливають їх, розпушують землю. У них виховується працьовитість, любов і дбай­ливе ставлення до природи. Вони вчаться помічати її красу. Ба­гатство в природі фарб, форм, звуків,. їх поєднання, повторюваність і мінливість, ритм і динаміка — все це викликає навіть у наймен­ших радісні переживання.

Таким чином, правильно організовані й продумані прогулянки допомагають здійснювати завдання всебічного розвитку дітей.

Для перебування вихованців на повітрі від-Час прогулянки водиться приблизно⁴ до 4 год на день. Влітку в режимі дня цей час значно збільшується.

Режим дня дитячого садка передбачає проведення денної про­гулянки після занять і вечірньої — після підвечірка. Часу, відведе­ного аа прогулянки, необхідно суворо дотримуватись.

Для здійснення завдань всебічного розвитку Ділянка дитячого ^ організації різноманітної діяльності дітей та її обладнання велике значення має озеленена, відповідно до педагогічних і гігієнічних вимог спла­нована і обладнана ділянка.

Бажано, щоб кожна вікова група мала окрему ділянку, відго­роджену від інших груп чагарником. На ній виділяють місце для проведення рухливих ігор і розвитку рухів малят (рівний майдан­чик), для ігор з піском, водою, будівельним матеріалом, з різними іграшками творчого спрямування.

На ділянці необхідно встановити обладнання для розвитку ру­хів: паркани для лазіння (три-, чотири- і шестигранні), колоду для вправ з рівноваги¹, гірку, інвентар для вправляння у стрибках,, метанні. Все це повинно мати привабливий вигляд, бути міцним, добре обробленим, укріпленим і відповідати вікові та силі дітей. Крім постійного обладнання, на майданчик виносять іграшки, по­сібники згідно з наміченим планом роботи. Ігрові майданчики за­кінчуються доріжками, по яких малюки можуть кататися на вело­сипедах, дитячих автомобілях.

Крім ігрових майданчиків, на ділянці варто спорудити закри­ті альтанки для захисту від дощу і сонця.

У зимовий період на ділянці доцільно створити гірку, льодові доріжки і снігові споруди, каток (якщо є відповідні умови).

Щоб діти охоче збиралися на прогулянку,

Підготовка дітей вихователь заздалегідь продумує її зміст, ви-до прогулянки кликає в них інтерес до неї за допомогою

іграшок або розповіді про те, що вони будуть робити. Якщо про­гулянки змістовні й цікаві, малята, як правило, йдуть гуляти $ великим бажанням.

Одягання дошкільнят треба організувати так, щоб не витрача­ти багато часу і щоб їм не доводилось довго чекати одне одного. Для цього слід продумати і створити відповідні умови. Для кожної групи потрібна простора роздягальна кімната з індивідуальними шафами і достатньою кількістю банкеток і стільчиків, щоб дитині було зручно сісти, одягти рейтузи або взуття і не заважати при цьому іншим.

Вихователь зобов'язаний навчити малюків одягатись і роздяга­тись самостійно і в певній послідовності. Спочатку всі вони одя­гають рейтузи, взуття, потім хустку, пальто, шапку, шарф і ру­кавички. Повернувшись з прогулянки, роздягаються у зворотному порядку. Малятам допомагає одягатись няня, даючи, однак, їм змо­гу самим зробити те, що вони можуть. Коли у дітей виробляться навички одягання і роздягання і вони робитимуть це швидко й акуратно, вихователь допомагає їм тільки в окремих випадках (застібнути ґудзик, зав'язати шарф тощо). Бажано привчати малюків до того, щоб вони допомагали один одному, не забували подякува­ти за виявлену послугу. Щоб навички одягання і роздягання фор­мувалися швидше, батьки повинні дома надавати дітям більше-самостійності.

Коли більшість малят одягнеться, вихователь виходить з ними •ва ділянку (майданчик). За рештою дітей стежить няня, потім проводжає їх до вихователя. Виходячи на прогулянку, малюки са­мі виносять іграшки та матеріал для ігор і занять на повітрі.

Планування змісту діяльності дошкільнят на діяльної дітей прогулянці залежить від пори року, погоди, на прогулянці попередніх занять, інтересів та віку.

Провідне місце на прогулянці відводиться

іграм, переважно рухливим. У них розвиваються основні рухи, знімається розумове напруження від занять, виховуються мораль­ні якості дітей. Рухлива гра доречна на початку прогулянки, якщо заняття були пов'язані з тривалим сидінням малюків. Коли Ж вони йдуть гуляти після музичного чи фізкультурного заняття, то гру доцільно провести в середині прогулянки або за півгодини до її закінчення.

Вибір гри залежить від пори року, погоди, температури повітря. В холодні дні доцільно починати прогулянку з ігор більшої рух­ливості, пов'язаних з бігом, метанням, стрибками. Веселі й захоп­люючі ігри допомагають дітям краще переносити холодну погоду. У вологу, дощову погоду (особливо весною і восени) варто органі­зовувати малорухливі ігри, що не потребують великого простору.

Ігри з стрибками, бігом, киданням, вправи з рівноваги слід про­водити також у теплі весняні, літні та осінні дні.

Під час прогулянок бажано використовувати безсюжетні народ­ні ігри з предметами — бабки, серсо, кидання в кільце, кеглі, а в старших групах — елементи спортивних ігор: волейбол, баскетбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, футбол, хокей. У спеку реко­мендуються ігри, пов'язані з водою.

Корисні ігри, за допомогою яких розширюються знання й уявлен­ня дітей про навколишнє. Вихователь дає малюкам кубики, лото, підтримує ігри в «сім'ю», «космонавтів», «пароплав», «лікарню» та ін. Він допомагає розвинути сюжет гри, дібрати або створити не­обхідний для неї матеріал.

Крім рухливих ігор і окремих вправ в основних рухах, на про­гулянці влаштовують й спортивні розваги. Влітку — це їзда на велосипеді, плавання (якщо поблизу є басейн чи водоймище), взим­ку — катання на санках, ковзанах, ковзання на ногах по льодяних доріжках, ходіння на лижах.

Під час прогулянки необхідно приділяти увагу й трудовій діяль­ності дітей. Зміст і форма її організації залежать від погоди та по­ри року. Так, восени дошкільнята збирають насіння квітів, урожай на городі, взимку можуть згрібати сніг, робити з нього різні спо­руди. Необхідно прагнути зробити дитячу працю радісною, що до­помагає малюкам оволодіти корисними навичками та вміннями.

Трудові завдання мають бути посильними для дітей і водночас вимагати від них певних зусиль. Вихователь стежить, щоб малята виконували свою роботу добре, доводили розпочату справу до кінця.

Значне місце на прогулянках відводиться спостереженням (заз­далегідь запланованим) за природними явищами і громадським життям. їх проводять з усією групою, 'з підгрупами, а також з окреми­ми дітьми. Одних вихователь залучає до спостережень, щоб розви­нути увагу, в інших викликає інтерес до природи або суспільних явищ тощо.

Навколишнє життя і природа дають змогу організувати'цікаві й різноманітні спостереження. Наприклад, цікаво звернути увагу на хмари, їх форму, колір, порівняти з відомими дітям образами. Вар­то провести спостереження за працею дорослих, які працюють по­близу від дитячого садка, скажімо, за будівельниками.

Під час прогулянки вихователь стежить за тим, щоб усі діти були зайняті, не нудьгували, щоб ніхто не замерз або не перегрів­ся. Малят, які багато бігають, він залучає до участі в більш спо­кійних іграх.

Приблизно за півгодини до закінчення прогулянки вихователь організовує спокійні ігри. Потім малюки збирають іграшки, обладнання. Перед входом у приміщення вони витирають ноги. Роздягаються тихо, без шуму, акуратно складають речі в ша­фи. Одягають тапочки, приводять костюм і зачіску в порядок і йдуть у кімнату своєї групи.

Вихователь організовує спостереження дітей

Цільові прогулянки за суспільним життям та явищами природи та їх значення і за межами ділянки. З цією метою організо-

вуються цільові прогулянки.

У молодшій групі цільові прогулянки проводяться один раз на тиждень на невелику віддаль по вулиці, де знаходиться дитячий садок. Із старшими дошкільниками такі прогулянки відбуваються 2 рази на тиждень і на більш далекі відстані.

" Малятам~молодшої групи вихователь показує будинки, тран­спорт, пішоходів, середнім — будинки громадського призначення (школу, Будинок культури, театр та ін.). Для старших влаштовують цільові прогулянки на інші вулиці, в найближчий парк чи ліс. Діти ознайомлюються з основними нормами поведінки в громад-.ських місцях і правилами дорожнього руху.

На цільових прогулянках вихованці збагачуються багатьма без­посередніми враженнями від навколишнього, розширюється їхній кругозір, поглиблюються знання і уявлення, розвиваються спосте­режливість і допитливість. Рухи на повітрі позитивно впливають на фізичний розвиток. Тривале ходіння під час прогулянки ви­магає від дітей певної зосередженості,' організованості та витрива­лості.

Під час прогулянок вихователь проводить індивідуальну роботу з дітьми: для одних організовує гру з м'ячем, кидання в ціль, для інших — зіскакування з пеньків, переступання через повалені де­рева, збігання з пагорбів.

На прогулянках здійснюється робота й з розвитку мови дитини: розучування потішок або невеликого віршика, закріплення важ­кого для вимовляння зв"уку та ін. Вихователь' може пригадати з дітьми слова і мелодію пісні, яку розучували на музичному за­нятті.

У цілодобових дошкільних закладах проводиться й вечірня про­гулянка. Дорога, по якій вона відбувається, має бути добре освітле­ною. Основне місце під час цієї прогулянки відводиться самостій­ним іграм дітей.