Принцип професіоналізму суддів
Право здійснювати функції судової влади надано лише професійним суддям та у визначених законом випадках представникам народу – присяжним та народним засідателям. Професійним суддею України може бути лише громадянин України не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит на посаду судді. Додаткові вимоги щодо професійного складу суддівського корпусу встановлені ЗУ“Про судоустрій та статус суддів. Лише особи, які володіють відповідними професійними та кваліфікаційними характеристиками, можуть зайняти посаду носіїв судової влади.
Такий жорсткий кваліфікаційний добір кадрів та контроль за їх професійним рівнем притаманний, на відміну від виконавчої та законодавчої влади, саме судовій владі. Це пов’язано з особливою роллю судової влади, специфічністю сфери її застосування.
Задача 12
Дані питання регулюють такі норми права як ст.. 104 СК (Підстави припинення шлюбу), ст.. 105 СК (Припинення шлюбу внаслідок його розірвання), ст.. 109 СК (Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей), ст. 110 СК (Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу),ст.. 160 СК (Право батьків на визначення місця проживання дитини), ст.. 161 СК (Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини), ст. 171 СК (Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя); ст.. 3, 15, 118 -120 ЦПК.
Чи правомірне рішення виніс суд та як має діяти гр. Іванова?
Суд не ухвалив рішення щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, а тому гр. Івановій потрібно звернутися до цого ж суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Стаття 220 ЦПК. Додаткове рішення суду
1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;
4) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
3. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.
4. На додаткове рішення може бути подано скаргу.
5. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Строки подання клопотання про доповнення позовних вимог.
Згідно зі ст.. 27 ЦПК особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання; ст.. 31 ЦПК - позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Форма та зміст клопотання.
Обґрунтованість та умотивованість змісту рішення суду або ухвали.
Згідно зі ст.. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Порядок розгляду справи по суті в суді першої інстанції та моменти які суд враховує при постановленні вироку (ухвали).
Ст.. 173 ЦПК 1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.
2. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається
(Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, Мирова угода сторін), - Пояснення осіб, які беруть участь у справі,- Встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів, -Порядок допиту свідків,- Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді,- Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, -Судові дебати, -Вихід суду для ухвалення рішення.
КПК (порядок розгляду справи по суті):
Стаття 342. Відкриття судового засідання (У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження).
Стаття 343. Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами
Стаття 344. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
Стаття 345. Повідомлення про права і обов'язки
Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання
Стаття 347. Початок судового розгляду (судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі).
Стаття 348. Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення
Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
Стаття 350. Розгляд судом клопотань учасників судового провадження
Стаття 351. Допит обвинуваченого
Стаття 352. Допит свідка
Стаття 353. Допит потерпілого
Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого
Стаття 355. Пред'явлення для впізнання
Стаття 356. Допит експерта в суді
Стаття 357. Дослідження речових доказів
Стаття 358. Дослідження документів
Стаття 359. Дослідження звуко- і відеозаписів
Стаття 360. Консультації та роз'яснення спеціаліста
Стаття 361. Огляд на місці
Стаття 362. Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності обвинуваченого
Стаття 363. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
Стаття 364. Судові дебати
Стаття 365. Останнє слово обвинуваченого
Стаття 366. Вихід суду для ухвалення вироку
Стаття 367. Таємниця наради суддів