§3. Встановлення ринкової рівноваги та її порушення.

Розглянув попит та пропозицію, ми, перш за все, окреслили ту залежність, яка існує між величиною попиту та величиною пропозиції та цінами на товари, що і проілюстрували відповідними графіками кривої попиту та кривої пропозиції. Так, споживач хоче купити товар, а фірма – його продати. Для того, щоб це відбулося, має існувати якийсь певний рівень цін, який задовольнив би і споживача і підприємця.

Якщо на ринку буде існувати ціна Р₁ (рис. 6.10.а), то обсяг пропозиції буде більший, ніж обсяг попиту на цей товар (Q_S > Q_D), тобто частину продукції виробники не зможуть продати і вони залишаться як товарні залишки (або товарні запаси) в розмірі різниці між Q_S та Q_D.

Якщо на ринку буде існувати ціна Р₂ (рис. 6.10.б), то обсяг попиту буде більший, ніж обсяг пропозиції на цей товар (Q_D > Q_S), тобто покупці бажають та зможуть купити більше, ніж їм запропонують виробники. Таким чином, на ринку виникне дефіцит цих товарів в розмірі різниці між Q_D та Q_S.

Рис.6.10. а. Виникнення товарних залишків.	Рис.6.10.б. Виникнення дефіциту на ринку.	Рис.6.10.в Встановлення рівноважної ціни.

Вочевидь, існує лише одна ціна (P_Е), коли ці рішення збігаються (рисунок 6.10.в), коли виробники зможуть за цією ціною виробити, а покупці придбати однаковий обсяг продукції. Цей обсяг продукції, за яким величина попиту дорівнює величині пропозиції, називається рівноважним обсягом Q_Е. (Тобто Q_Е = Q_D = Q_S).

А ціна, яка влаштовує і споживача, і виробника, тобто ціна, за якою продавці готові запропонувати певну кількість товару, а покупці за цією ціною в даний час готові купити цю ж саму кількість товару називається рівноважною ціною, або ціною рівноваги (P_E).

У випадку, якщо попит та пропозиція являють собою лінійні функції, то параметри рівноваги ринку можна знайти аналітичним способом, тобто, якщо Qd = = а – bP, а Qs = - с + dP, то прирівнявши Qd і Qs знайдемо P_Е.

Наприклад, якщо функція попиту на ринку яблук дорівнює Q_D = 11– P, а функція пропозиції - Q_s= -16 + 8P, то прирівнявши Qd та Qs (а саме: 11 – P= -16

+ 8P), а додавши рівень ціни в функцію попиту, або пропозиції знайдемо, що Р_Е= 3, а рівноважна кількість Q_Е буде дорівнювати 8 тис.шт. (Рис. 6.11. Ринок яблук).

Рис. 6.11. Ринок яблук.

Встановлення рівноважної ціни як слідство має позитивний ефект як для споживачів, так і для виробників. Так, споживачі, які мали змогу сплачувати за цей товар чи послугу ціну більшу, ніж та, яка склалася на ринку, отримають додаткову вигоду від встановлення рівноважної ціни, який зветься надлишок споживача. Графічно він представлений як площа фігури P_maxEP_E. (Рис.6.12).

E Надлишок споживача	E Надлишок виробника
Рис.6.12. Надлишок споживача	Рис.6.13. Налишок виробника

Деякі виробники мають більш ефективне виробництво. У них на підприємствах продуктивність праці вища за середньо галузеву, тому вони мають змогу запропонувати товари на ринок за ціною нижчою ніж рівноважна ціна. Але на ринку вони будуть продавати товари як усі виробники за ринковою рівноважною ціною. Тому ці підприємці отримають додаткову вигоду від встановлення рівноважної ціни, яка зветься надлишок виробника. Графічно він представлений як площа фігури P_EEP_mіn (Рис.6.13).

Розрахувати надлишок споживача та надлишок виробника можна так:

Надлишок споживача = ½ (P_max - P_E) x Q_E

Надлишок виробника = ½ (P_E - P_min) x Q_E

Але ми вже визначали, що як попит, так і пропозиція можуть змінюватися в залежності від дії інших нецінових чинників. Ці зміни мають суттєвий вплив на формування ринкових цін.

Ринкова система – це саморегулююча система, в якої рівновага на ринку кожний раз встановлюється під впливом стану попиту та пропозиції.

Так, якщо припустити, що пропозиція незмінна, а додаткові нецінові фактори впливають лише на попит, то можливі наступні ситуації. Так, якщо діють фактори, які призводять до збільшення попиту з D₀ до D₁ (що ілюструється зрушення кривої попиту вправо), то це призводить до збільшення рівноважної ціни з P_E до P_E1 та рівноважної кількості з Q_E до Q_E1. (Рис. 6.14). І навпаки, якщо діють фактори, які зменшують попит, то це призведе на ринку як до зменшення цін з P_E до P_E2 , так і рівноважної кількості з Q_E до Q_E2.

Рис.6.14.Зміна ринкової рівноваги під впливом змін попиту.

А якщо припустити, що попит незмінний, а нецінові фактори впливають лише на пропозицію, то можливі наступні ситуації. Так, якщо діють фактори, які призводять до збільшення пропозиції з S₀ до S₁ (що ілюструється зрушення кривої пропозиції вправо), то це призводить до зменшення рівноважної ціни з P_E до P_E1 та збільшення рівноважної кількості з Q_E до Q_E1. (Рис.6.15). І навпаки, якщо діють фактори, які зменшують пропозицію з S₀ до S₂ (що ілюструється зрушення кривої пропозиції вліво), то це призведе на ринку до збільшення цін з P_E до P_E2 , та зменшення рівноважної кількості з Q_E до Q_E2.

Рис.6.15. Зміна ринкової рівноваги під впливом змін пропозиції.

Таким чином, вплив змін попиту та пропозиції на встановлення нової ринкової рівноваги, нових ринкових цін не однакова. Суспільство зацікавлено в збільшенні ринкової рівноваги обсягів пропозиції та попиту, бо це має наслідком збільшення робочих міст та зменшення безробіття в країні, а також зацікавлено в зменшенні ринкових цін, бо це рівнозначно збільшенню доходів населення. Таку ситуацію на ринку можливо отримати лише при збільшенні пропозиції товарів та послуг, а це можливо лише при стимулюванні урядом підприємницької діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу та створенні сприятливого інвестиційного клімату в країні.

Але уряд може втручатися в ринкове ціноутворення і встановлювати ціни «зверху». При цьому ціни можуть встановлюватися як вище, ніж ринкові, так і нижче ринкових.

Держава з метою підтримки національного виробника у деяких галузях виробництва може встановлювати ціни вище за рівноважних. Ці ціни називаються «ціною підлоги», тому що це ціни, нижче яких ні один виробник не може продавати свою продукції на ринку. Ці ціни встановлюються тому, що національні підприємства менш рентабельні, менш ефективні і в них продуктивність праці нижча, ніж у іноземних підприємств, які продають свою продукції на вітчизняному ринку. Тому встановлюючи «ціни підлоги» держава дає змогу національним підприємствам також реалізувати свою продукцію. Але це призводить надалі до товарних надлишків на ринку. (Рис.6.16).

«Ціна підлоги»	«Ціна стелі»
Рис.6.16. Ситуації неринкового ціноутворення

Але уряд з метою захисту найбільш незахищених верст населення, може встановлювати і ціни, які менші ніж рівноважні ціни. Такі ціни називаються «цінами стелі».

«Ціною стелі» називають найвищу ціну, яку держава може встановлювати з метою захисту найбільш незахищених верст населення, і яку не можливо перевищувати на ринку. Але встановлення цього рівня цін призведе дійсно до збільшення величини попиту, але також наслідком цього буде зменшення величини пропозиції. Тому на ринку виникне дефіцит товару, виростуть черги та тіньовий ринок.

Отже, втручання держави в ринкове ціноутворення і штучне становлення рівня цін на ринку потребує вирішення проблем надлишку або дефіциту товару на ринку. Тому для рішення першої проблеми уряд повинен зроби заходи, які б привели до збільшення попиту і встановлення нової рівноваги на ринку. А щоб уникнути дефіциту на ринку уряд повинен зробити кроки до збільшення пропозиції на цьому ринку и тим самим також до створення нової ринкової рівноваги.