Україна в першій половині XVIII ст.

Висвітлюючи гетьманування І.С.Мазепи (1687 - 1709), згадайте його політичну кар'єру, з'ясуйте мотиви політичної переорієнтації (спочатку союз з Росією за Коломацькими статтями, пізніше перехід на бік Швеції). Зважте, що це була не особиста позиція, а реалізація прагнень козацької старшини щодо створення незалежної Української держави. Дайте стислу характеристику діяльності І.Мазепи в галузі освіти та культури.

Північна війна Росії з Швецією (1700 - 1721 рр.) активізувала українсько-польські та українське - шведські зв'язки. У результаті у жовтні 1708 р. Мазепа разом з 4 тис. козаків перейшов на бік Швеції, його підтримали запорожці на чолі з кошовим К.Гордієнком. Підкресліть, що ці події знаменували новий етап розвитку України у складі Росії, який. характеризувався масовими репресіями проти населення і наступом на автономію. Згадайте зруйнування Запорозької Січі (1709 р.), гетьманської резиденції – м. Батурина, указ про заборону друкувати книги українською мовою (1720 р., обмеження гетьманського правління (діяльність Малоросійської колегії 1722 - 1727 рр., правління гетьманського уряду Де 734 - 1750 рр., гетьманування (Скоропадського 1708 - 1722 рр.). Мали місце і спроби зберегти автономію України (діяльність гетьманів П.Полуботка (1722 -1724) та Д.Апостола (1727 - 1734)).

Поразка шведів у Полтавській битві (27 червня 1709 р.) мала трагічні наслідки для Мазепи та його прибічників, які змушені були емігрувати. Зі смертю І.Мазепи (1709 р.) ідея самостійної незалежної України продовжувала жити. Вона була втілена в Конституції П.Орлика, обраного гетьманом у 1710 р. Визначте основні її ідеї.

Зверніть увагу й на долю запорожців, які змушені були, втікаючи від переслідувань російської влади, поселишся в межах Кримського ханства, де зазнавали утисків з боку хана. Незадоволене козацтво намагалося повернутися на рідні землі.

Гетьман Д. Апостол добився такого дозволу. Так в 1734 р. була заснована "Нова Січ", у якій царизм вбачав центр волелюбства в Україні і тому посилив свій контроль.

Аналізуючи соціально-економічний розвиток Правобережжя, згадаємо наслідки Прусського походу 1710 - 1711 рр. російського царя, у результаті якого частина Правобережжя відійшла до Туреччини. Але згодом на всій території цього регіону встановилося польське володіння. Тут відновили свою діяльність воєводські органи управління і королівські суди. Магнати і шляхта знову стали повноправними правителями краю, носили феодальні стягнення.

Зазначте також, що становище народних мас у західноукраїнських землях було ще важчим. Вони страждали не лише від соціального та національного гноблення, а й зазнавали утисків з боку католицької та уніатської церков.

Реакцією народних мас на таке становище були виступи селян. На початку XVIII ст. на Правобережжі поширився гайдамацький рух, на західноукраїнських землях тривала боротьба загонів опришків. Згадайте повстання 1702 - 1704 рр. під проводом С. Палія та рух опришків 1738 - 1745 рр. під керівництвом О. Довбуша.

Отже, українські землі в першій половині XVIII ст. знаходилися під владою Росії, Речі Посполитої, Кримського ханства, Туреччини, а населення страждало від феодальної експлуатації, національних та релігійних утисків.