7. Соціально-економічний і політичний розвиток

України у другій половині XVII – XVIII ст.

План.

1. Україна після Переяславської Ради. Боротьба за збереження незалежності. Руїна.

2. Українська держава за гетьмана І. Мазепи.

3. Пилип Орлик – гетьман Україні у вигнанні. “Пакти і Конституція Прав і Вільностей Війська Запорізького”.

4. Ліквідація гетьманства. Скасування Запорізької Січі.

5. Національно-визвольна і антикріпосницька боротьба в Україні в середині та другій пол. XVIII ст.

Рекомендована література.

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. К.,1990. С. 320-470.

2. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. Лівів, 1991.Т.2. С. 51-245.

3. Історія русів. Український переклад Івана Драча. К., 1991.

4. Історія України. Курс лекцій. Т.1. К., 1992. С.237-336.

5. Смолій В.А.. Історія України. Е., 1997. С. 114-137.

6. Слабошпицький М. З голосу нашої Кліо. К., 1993

Українська держава, що сформувалася в ході Визвольної війни 1648-1657 рр., мала значні можливості для подальшого самостійного розвитку. Але централізаторська політика російського царизму, жорстока міжусобна боротьба старшинських угрупувань за владу звели нанівець усі завоювання народу.

Охарактеризуйте діяльність гетьманів, вказавши роки їх гетьманства та зовнішньополітичну орієнтацію, зокрема, висвітліть діяльність І.Виговського (1657-1659), підкресливши мотиви його пропольської орієнтації (сподівання відстояти політичну самостійність України). Проаналізуйте Гадяцьку угоду

1658 р., яка передбачала входження українських земель до складу Речі Посполитої під назвою Великого князівства Руського, визнання всіх традиційних прав і вольностей Війська Запорозького, зрівняння в правах православного і католицького віросповідань та ін. Зверніть увагу на те. що ця політика викликала гостре невдоволення народних мас, частини козацької старшини (повстання під проводом М.Пушкаря та Я.Барабаша) і привела до зміщення Виговського. Суперечливістю відзначалася політика Ю.Хмельницького (1659 - 1663), який у 1659 р. підписав з російським урядом Переяславські етапі, котрі були новим кроком на шляху обмеження автономії України, а в 1660 р. розірвав з Москвою, досягти домовленості з польською стороною про відновлення чинності статей Гадяцького договору (щоправда, крім найважливішого пункту про створення Великого князівства Руського).

Підкресліть, що з обранням гетьманом П.Тетері (1663 - 1665) боротьба за владу набула ще більшої гострота й привела фактично до розчленування українських земель. Правобережні і лівобережні полки обирали своїх гетьманів окремо. Гетьманами Лівобережжя були І.Брюховецький (1663 - 1668), що підписав з царським урядом Московські статті; Д.Многогрішний (1668 - 1672), Московські статті якого дещо послабили воєводське правління, разом з тим позбавили гетьмана можливості зносин з іноземними державами; І.Самойлович (1672- 1687).

Проаналізуйте зміст Андрусівського договору (1667 р.) Росії і Речі Посполитої, за яким Правобережжя закріплялося за Польщею, Лівобережжя - за Росією, Запорозька Січ знаходилася під контролем обох держав. Підкресліть, що порушення територіальної цілісності України супроводжувалося втручанням у внутрішні справи України з боку Росії, Польщі, Туреччини, Кримського ханства. Боротьба за гетьманство негативно вплинула на стан українських земель, особливо Правобережжя. Все це привело до руйнування, що й дало підставу називати 60 - 80 рр. XVII ст. "Руїною".

Особливу увагу зверніть на гетьманство на Правобережжі П.Дорошенка (1665-1676) - одного із сподвижників Б. Хмельницького, прихильника створення Української держави. Вів переговори з Росією, ставши гетьманом обох сторін (1668 р), пішов на союз з татарами і турками (1669 р.), визнавши себе васалом Туреччини. Похід 300-тисячної турецької армії, важкі умови Бучацького міфу (1672 р.) привели до спустошення українських земель, падіння авторитету Дорошенка серед правобережних полків. У результаті в 1674 р. гетьманом обох сторін було обрано лівобережного гетьмана І.Самойловича. Висвітлюючи економічний розвиток українських земель, зверніть увагу на подальший розвиток сільського господарства, ремесла, промислів, торгівлі, на нові риси цього розвитку. Покажіть процес формування старшинського та церковного землеволодіння, зростання залежності селян, збільшення їх повинностей. Підкресліть, що на протязі другої половини XVII ст. продовжували діяти ті органи й установи української державності, що склалися ще в роки Визвольної війни (загальна військова рада, гетьман, генеральна старшина, воєнно-полковий устрій і т. ін.). Разом з тим зазначте, то після Переяславської ради 1654 р. російський царизм почав наступ на автономію України, прагнучи поставиш під свій контроль діяльність гетьмана та старшини. У руслі ціп політики стала також і ліквідація самостійності Української православної церкви (передача Київської митрополії у підпорядкування Московської патріархії у 1686 р.).

Характеризуючи становище на Правобережжі, підкресліть, що, починаючи з 80-х років XVII ст., тут поступово відроджувалося економічне життя. Корінне населення, втікачі з інших регіонів піднімали старі, засновували нові міста, накопичували сили для визвольної боротьби. Такою силою стали козацькі полки, які й продовжували тут державницькі традиції. Визначна роль у їх формуванні належала С. Гурку (Палію), який разом з А. Абазіним, 3.Іскрою, іншими козаками очолив визвольний рух у Правобережній Україні. В 80 - 90 рр. повстанці захопили міста - фортеці Фастів, Корсунь, Брацлав, Богуслав.

Стосовно західне - українських, земель зазначте значно менший вплив Визвольної війни, швидку реставрацію польське - шляхетського режиму (діяльність політико - адміністративних, судових органів, установ, ополячення і окатоличення українського населення), разом з тим посилення опришківського руху.

Дайте загальну характеристику духовного життя, підкресливши, з одного боку. процес збагачення української культури, з іншого - негативний вплив русифікаторської політики царизму. - Зверніть увагу на розвиток освіти, друкарської справи, літератури та мистецтва, назвіть представників української культури.