
- •1. Найдавніша історія України. План.
- •Рекомендована література.
- •2. Утворення і розвиток ранньофеодальної держави Київська Русь. План.
- •Рекомендована література.
- •3.Галицько-Волинська князівство як форма української державності. План.
- •Рекомендована література.
- •4.Українські землі у складі іноземних держав. (хіv – перша половина хvі ст.) План.
- •Рекомендована література.
- •5.Козацька доба. Визвольна війна українського народу середини хvі ст. Утворення Української держави. План.
- •Рекомендована література.
- •Формування української державності в ході Визвольної війни
- •7. Соціально-економічний і політичний розвиток
- •Рекомендована література.
- •Україна в першій половині XVIII ст.
- •Зміни в адміністративно-політичному устрої України в другій половині XVIII ст.
- •Національно-визвольна й антикріпосницька боротьба в Україні у другій половині XVIII ст.
- •Входження Північного Причорномор’я та Правобережної України до складу Росії
- •Ліквідація царизмом Запорозької Січі
- •8. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині XIX ст. План.
- •Рекомендована література.
- •Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні в кінці ху/іі - першій половині XIX ст.
- •Початок відродження української свідомості
- •Національне відродження на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.
- •Стан і розвиток культури в Україні в першій половині XIX ст.
- •9. Українські землі у другій половині хіх ст.
- •10. Україна на початку хх ст. План.
- •11. Україна в роки першої світової війни.
- •12. Українське національно - державне відродження 1917 – 1920 років.
- •15. Західноукраїнські землі у 1921 -1939рр. План.
- •Соціально – економічне становище українського населення у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.
- •Друга хвиля української еміграції. Рекомендована література.
- •16. Україна у роки другої світової воїни. План.
- •Рекомендована література.
- •17. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х рр. План.
- •Рекомендована література.
- •Діяльність Української рср на міжнародній арені після Другої світової війни
- •18. Україна в умовах десталінізації. План.
- •Рекомендована література.
- •19. Україна в період стабілізації радянської системи та загострення її соціально - економічної та політичної кризи. План.
- •Рекомендована література.
- •20. Розпад срср і відродження незалежності України. План.
- •Рекомендована література.
- •21. Україна в умовах незалежності. План.
- •Рекомендована література.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне життя кіммерійців, скіфів, сарматів. Античні міста північного Причорномор’я.
- •Список рекомендованої літератури.
Ліквідація царизмом Запорозької Січі
Зазначте, що російський царизм .у другій половині XVIII ст. активізував політику щодо обмеження прав і вільностей українського козацтва. Особливу енергію у проведенні централізаторської та русифікаторської політики виявив генерал-губернатор Малоросії П.О. Румянцев, який очолив другу малоросійську колегію (1764 - 1786 рр.). Саме вій ввів подушне оподаткування населення те обмежив селянські переходи. А у 80-ті роки були остаточно усунуті залишки автономного устрою України: скасовано традиційну судову систему, запроваджено поділ на намісництва, ліквідовано українські козацькі полки.
Не залишили поза увагою і запорозьких козаків. Вже з 1750 р. Запорожжі повністю перейшло під владу гетьмана і київського генерал-губернатора. Пізніше всі справи, що стосувалися Січі, вирішував Сенат. З метою не допустити припливу втікачів у краї було проведено реєстрацію та паспортизацію козаків. Водночас обмежувалися функції загальновійськових рад, час від часу заборонялися вибори старшини. І в 1775 р. Катерина II вирішила знищити Запорозьку Січ. З'ясуйте причини цієї політики, підкресливши такі фактори :
неможливість автономного устрою Січі у складі Російської імперії; втрата Запорозьким військом значення військової сили у боротьбі проти татарсько-турецької агресії, постійна загроза Січі як центру антифеодальної боротьби;
зростання старшинського землеволодіння фермерським шляхом, що не вписувалося у російську феодально-кріпосницьку систему господарювання. Все це і вирішило долю цього утворення. За наказом Катерини П полки під командуванням генерала П.Текелія у травні 1775 р. вступили в межі Запорожжя і зайняли всі паланки. 4 червня були зруйновані січові укріплення. Козацький гарнізон капітулював. Усе озброєння, боєприпаси, січові атрибути влади та архів було вивезено. І лише 3 серпня Катерина II опублікувала Маніфест про ліквідацію Запорозької Січі. Зверніть увагу на мотиви цієї акції.
Далі зупиніться на висвітленні питання про долю запорозьких козаків (створення Задунайської Січі (1775 - 1828 рр.), її устрій, виникнення Бузького війська (1784 р.). Чорноморського козацького війська (1788 р.), переселеного в 1792 р. в долину р. Кубань, у передгір'я Кавказу). Укажіть, з якою метою протягом довгого історичного періоду це військо поповнювалося новими українськими переселенцями. Не можна обминути і питання про долю тих козаків, яких царський уряд зарахував на "жалування" і намагався перетворити у своїх вірних слуг. Для цього уряд посилював розшарування козацьких мас, роздавав старшині дворянські звання, земельні володіння. Уряд намагався ліквідувати згадку про козаків, але не зміг цього зробити. Пам'ять про цю форму історичного творення української державності з усіма її атрибутами живе і сьогодні. Січ відіграла важливу роль у формуванні національної свідомості українського народу, у розгортанні національного руху в Україні.
Визначаючи місце Гетьманщини в історії українського народу, вкажіть на те, що вона була майже століття центром політичного життя України. Незважаючи на перешкоди з боку царизму, управління і соціально-економічна політика Гетьманщини здійснювалися українцями. Процес самоврядування сприяв піднесенню української еліти, що пишалася своїми традиціями.
Завершіть цю тему характеристикою колонізаторської політики російського царизму в Південній Україні (створення національно-однорідних регіонів: Нової Сербії, Словно-Сербії, нових структур адміністративного управління; роздача запорозьких земель, запровадження тут кріпосницьких порядків (1796 р.).