Національно-визвольна й антикріпосницька боротьба в Україні у другій половині XVIII ст.

Характеризуючи народні рухи цього періоду, підкресліть, що вони були непростим явищем щодо складу учасників, їх політичних поглядів та ідеологічних установок. 3’ясуйте причини, що привели до вибуху антифеодальної та визвольної боротьби селянства, міщанства й козацтва: відновлення на Правобережжі влади шляхетської Польщі, посилення соціального і національного гноблення українського народу. Ця боротьба набула нових форм на Волині та Поділлі, а до середини століття охопила Київщину, діставши назву гайдамаччина. Зрештою гайдамацькі рухи вилилися у грандіозне повстання, яке увійшло в історію під назвою Коліївщина (1768р.).

Підкресліть, що за характером Коліївщина мала національне і релігійне забарвлення, об’єктивно переслідувала антифеодальні й національно-визвольні цілі.

Соціальне і політичне підґрунтя Коліївщини: утиски народних має феодалами, різке посилення релігійно-національного гноблення, насильницьке ополячення та окатоличення українців, перебування на Правобережжі російського війська, запрошеного Польщею та ін.

Розкриваючи зміст подій 1768 р. на Київщині, Поділлі, Галичині та Волині дайте стислу характеристику ватажкам Коліївщини - М.Залізняку та Ґонті, виявити склад учасників руху, їх дії. Щодо наслідків народного повстання необхідна зауважити, що цей стихійний рух сприяв росту національної самосвідомості українців, об'єктивно впливав на возз'єднання Правобережної України і Лівобережною.

Зазначте, що рух протесту охопив і Прикарпатську Україну, де ще в 30-40 рр, XVIII ст. діяли загони опришків. Відзначте, що причини руху опришків подібні до причин Коліївщини, але склад учасників дещо інший: лише безземельне селянство. Використовуючи тактику партизанської боротьби, опришки визволялися від шляхетського гніту, захищали православну віру. Змалюйте портрет легендарного керівника цього руху Олекси Довбуша, розкрийте роль його послідовників В.Баюрака, І.Бойчука.

Антифеодальна боротьба посилювалася на Лівобережжі, Слобожанщині та Запорожжі, особливо під впливом селянської війни 1773 - 1775 рр. під проводом О Пугачова. Це діяльність загонів народного месника Семена Гаркуші (1776 -1784 рр.), повстання в с.Турбах на Полтавщині 1789 - 1793 рр., яке очолили брати Рогачко та С. Помазан. Згадайте й про виступи робітних людей на Слобожанщині, зокрема повстання на Глушківській мануфактурі 1797 - 1798 рр., страйк на Бахмутських та Торських соляних заводах 1765 р. Зверніть увагу на причини їх поразки.

Входження Північного Причорномор’я та Правобережної України до складу Росії

Друга половина XVIII ст. стала важливим етапом в об’єднанні українських земель. Саме в цей час до складу Російської імперії увійшли Північне Причорномор'я та Правобережна Україна .

Зазначте, що Північне Причорномор'я було приєднане в результаті двох російсько-турецьких війн 1768-1774 та 1787-1791 рр. З'ясуйте причини війн (боротьба за вихід у Чорне море, потреба у нових землях, суперництво Росії, Франції та Австрії за вплив на Балканах); назвіть основні театри воєнних дій, командуючих російськими військами П.О.Румянцева та О.В.Суворова; зверніть увагу на участі українських козацьких полків у цих війнах. Згадайте взяття російськими військами Азова і Таганрога (1769 р.). Їх перемогу на р Ларзі і Кагулі (1770 р.), розгром турецької ескадри в Чесменській бухті (1770 р.), взяття Криму (1771р.), розгром турецьких військ під Туртукаєм (1773 р.) та біля Коалуджі (1774р.). Охарактеризуйте умови Кючук - Кайнарджійського договору, за якими Росія отримала вихід до Чорного моря, кілька фортець, землі від Дніпра до Дністра, примусила Туреччину визнати незалежність Кримського ханства та право захищати інтереси слов'янських народів на Балканах. У 80-ті рр. Росія продовжила боротьбу з Туреччиною за Північне Причорномор'я У 1783 р. приєднала Крим, що привело до нової російсько-турецької війни. Назвіть основні воєнні дії, зокрема перемогу російських військ під Кінбурном (1787 р.), взяття Очакова (1788 р.). Ізмаїла (1790 р.), розгром турецької ескадри біля мису Каліакрія (1791 р.). За умовами Ясського миру 1791 р. Росія отримала причорноморські землі від Дністра до Південного Бугу, а Туреччина визнала приєднання до Росії Криму. Підкресліть неоднозначність входження Причорномор'я до склад) Російської імперії з одного боку, воно сприяло заселенню цих земель, зростанню великого поміщицького землеволодіння, виникненню міст, розвитку кам'яновугільної та металургійної промисловості; з іншого - втрату для татар державності та розповсюдження імперських порядків.

Охарактеризуйте економічний розвиток цих земель, підкресліть роль іноземних переселенців (німців, сербів, греків). Особливу увагу зверніть на виникнення міст Херсона (1774 р.), Маріуполя (1784 р.), Катеринослава (1787 р.). Миколаєва (1789р.), Одеси (1794 р.) як промислових і торговельних центрів, їх розвиток свідчив про колоніальний характер політики російського царизму.

Далі висвітліть процес входження Правобережної України до складу Російської імперії. Це сталося в результаті поділів Польщі. Зазначте, що під час першого поділу (1772 р.) Східна Галичина, а в 1774 р. і Буковина відійшли до Австрії. Внаслідок другого поділу (1793 р.) Росія приєднала Правобережжя, у результаті третього поділу (1795 р.) до Росії відійшла частина Західної Волині. Зверніть увагу на неоднозначний характер цих подій. Об’єднання Правобережної України з Лівобережною створило більш сприятливі умови для розвитку українського народу, всупереч політиці російського царизму. І все ж об'єднати українські землі в одне ціле не вдалося. Вони опинилися під владою двох імперій - Російської і Австро-Угорської. Щодо польського народу, то поділи Польщі означали втрату ними державності.