
зміст
Вступ………………………………………………………………………….. |
3 |
|
1. Командна частина………………………………………………………… |
5 |
|
|
1.1. Опис команди, сильних і слабких сторін учасників…………….. |
5 |
|
1.2. Короткий опис проекту……………………………………………. |
5 |
|
1.3. Попередній аналіз проекту………………………………………... |
7 |
|
1.4. Детальний аналіз проекту…………………………………………. |
11 |
|
1.5. Опис перебігу проекту…………………………………………….. |
13 |
|
1.6. Командні результати та висновки………………………………... |
14 |
|
1.7. Планування проекту……………………………………………….. |
15 |
2. Індивідуальна частина…………………………………………………… |
17 |
|
|
2.1. Управлінська відповідальність…………………………………… |
17 |
|
2.2. Особиста відповідальність………………………………………... |
19 |
|
2.3. План роботи………………………………………………………... |
21 |
|
2.4. Хід проекту………………………………………………………… |
22 |
Висновки……………………………………………………………………… |
25 |
|
Список використаної літератури………………………………………….. |
26 |
ВСТУП
Соціальне життя настільки складне й різноманітне, що часом необхідні механізми для його структурування та регулювання, що дозволяють успішно вирішувати виникаючі проблеми і залучати всі необхідні для цього ресурси. Одним з таких успішних механізмів є соціальне проектування.
Соціальний проект — це сукупність документів, що в них викладено цілі, засоби й етапи реалізації передбаченої програми соціальних змін. Дієвість соціального проектування залежить як від його методів, так і від урахування в ньому економічних проблем та екологічних вимог регіону, майбутніх змін у техніці й технології тощо. В основі соціального управління, на думку Ф. Енгельса, лежить необхідність навчитися виявляти «непрямі», більш віддалені в часі суспільні наслідки людської діяльності, а отже, отримувати «можливість підпорядковувати людському опануванню і регулюванню також і ці наслідки».
Суб'єкти соціального проектування: окремі особистості, організації, трудові колективи, соціальні інститути, спеціально створені проектні групи. Невід'ємна риса суб'єкта проектування - соціальна активність суб'єкта.
Об'єкти соціального проектування:людина як індивід суспільства зі своїми потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями, установками, соціальним статусом, ролями в системі відносин;різноманітні елементи і підсистеми соціальної структури суспільства (соціальні групи, трудові колективи);різноманітні суспільні відносини (управлінські, моральні, політичні, ідеологічні, сімейно-побутові, міжособистісні, естетичні).
Соціальний менеджмент - це область управління, яка формує у майбутніх фахівців теоретичні та практичні навички, що дозволяють ефективно впливати на соціальні процеси, впливати на створення сприятливого для людини соціального середовища, проектувати соціальні організації, що в свою чергу забезпечує раціональне використання найбагатшого і необмеженого зі всіх ресурсів - людського.
Соціальний менеджмент регулює відносини між суб’єктом і об’єктом соціального менеджменту. У якості яких виступають відповідно: суспільні відносини, що виникають у процесі виробництва та особистість зі своїми потребами, інтересами, яка вирішує виробничі цілі, або якій доручено управляти тим або іншим ділянкою виробництва, і яка реалізує на цьому терені свій особистий потенціал.
Методи соціального менеджменту – це, перш за все, методи соціального нормування (правила трудового розпорядку, види дисциплінарного впливу та ін.), соціального регулювання (договори, системи розподілу), морального стимулювання (заохочення), методи мотивації, психологічні методи, а також методи економічного стимулювання, організаційно-адміністративні методи і методи самоврядування.
Основне завдання, яке вирішує соціальний менеджмент, - це координація, узгодження, напрямок діяльності членів суспільства до єдиної мети. Вони є суб'єктами, що здійснюють свідомий вплив на об'єкт управління. Суб'єкт управління пізнає, свідомо використовує закони раз витія складних систем і планомірно організовує діяльність суспільства для досягнення поставлених цілей. Об'єктом соціального менеджменту є суспільні відносини і відповідні їм процеси.
Соціальна робота в наш час має важливе значення. Соціальний менеджмент найбільше відповідає вимогам сучасного суспільства, тому вивчення його функцій та технологій є вкрай потрібним і перспективним завданням. Хоча родоначальниками соціальної роботи вважають західні країни, в певній мірі можна говорити і про вплив колишніх країн соціалістичного табору на організацію соціальної політики і соціальної роботи зокрема.
Командна частина
Опис команди, сильних і слабких сторін учасників
Наша команда складається з шести осіб. Керівником якої є Лозова Анна. Анна прекрасний керівник, вона виконувала і делегувала обов’язки іншим учасникам групи. Вона відповідальна за успішність проекту та за найбільш ефективну організацію роботи своєї команди, а також контроль та регулювання дотримання умов проекту.
За пошук, оцінку і деталізацію інформіції для даного проекту – відповідальні: Войтович Василина та Броневич Марта.
За популіризацію нашого проекту в інтернету, а саме сторінка Вконтактах, її створення та постійне наповнення інформацією,звітами та фотозвітами звіти по даному проекту - відповідальна Стефаненко Валерія.
Переговори з партнерами, узгодження плану проекту відповідальні - Пастернак Марія та Болюх Марія.
Короткий опис проекту
Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує людство змінити своє ставлення до довкілля. Життя нерозривно пов’язане з природним середовищем. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням практичної діяльності, пов’язаної з винаходом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиліття ХХ століття у зв’язку із високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням сфер матеріального виробництва він став особливо значним і великомасштабним.
Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення його проживання. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні: порушуються природні угруповання й ландшафти, забруднюється атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується грунтовий покрив, зменшуються лісові ресурси та чисельність видів рослин і тварин, хімічні сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому живому.
Альфред Адлер вважав, що стиль життя формується з дитинства років, і саме в цей період закладаються головні життєві орієнтири. То чому б нам не збагатити свідомість дітей дбайливим ставленням до природи в надії на те що ці принципи збережуться в її підсвідомості на все життя.
Починаючи з раннього дитинства, варто закладати міцний фундамент дитячої любові до навколишнього середовища, розвивати естетичне відчуття світу природи, формувати навички культурної природо доцільної поведінки у довкіллі . Екологічна свідомість та культура є необхідними умовами для подолання глобальної екологічної кризи й відвернення катастрофи, що загрожує підривом підґрунтям біологічного існування людини. Виникнення екосвідомості та екокультури є реакцією на виклик сучасної ситуації в системі «суспільство — природа», що породжена всією попередньою господарською діяльністю людства. Однак розраховувати на їх еволюційне, тривале в часі формування суспільству не доводиться.
Починати виховання екосвідомих дітей потрібно з раннього дитинства. У свідомість дітей закладається основний фундамент їх світосприйняття і ставлення до природи. Прививши любов до дерев, птахів, тварин,, квіточок, тощо ми вчимо їх жити у злагоді з довкіллям. Людина яка розуміє цінність природи з дитинства не буде згубно нищити її для задоволення своїх меркантильних потреб. Якщо кожна людина буде шанувати навколишнє середовище, то ми вбережемо його для майбутніх поколінь та зможемо запобігти глобальним екологічним проблемам.
Нашою основною цільовою аудиторією є школярі 3-го класу, віком 9-10 років.
Основними цілями проекту є:
*Розширити світогляд дітей щодо навколишнього середовища.
*Навчити правильному поводженню з природою.
*Пояснити такі поняття як екологічна безпека, екологічні компоненти — повітря, вода, ґрунт та біологічне різноманіття, екосистема.
*Часткове формування активного екоцентриського світогляду, усвідомленні того, що кожен з нас несе персональну відповідальність за збереження планети.
Звертання уваги дітей на значення та використання людиною тих чи інших об’єктів і явищ природи, як вони впливають на здоров ’ я (користь, шкода) та на бережне ставлення до них, природоохоронну діяльність.
Для досягнення поставлених цілей, ми плануємо провести тренінги для дітей в школярів. А також для досягнення наших цілей в нас є великий ентузіазм та часовий і людський ресурс.