Блок-схема системи контролю

Інформаційна система (моніторинг) Управління (контроль)

Слідкування

Оцінка фактичного стану

Регулювання якості середовища

Прогнозування стану

Оцінка прогнозуємого стану

Наступною важливою задачею є оцінка фактичного стану навколишнього середовища, яка поділяється на два етапа. Вибір характеристик і показників, їх відповідне вимірювання вже являється етапом цієї оцінки, так як в результаті такого вимірювання або аналізу виміряних величин можна відповісти на питання, який же стан навколишнього середовища.

На першому етапі проведення оцінки стану навколишнього середовища проводиться аналіз ефектів впливу різних факторів на довкілля, виявлення критичних факторів впливу на елементи біосфери. Цей етап оцінки називають якісною оцінкою.

На другому етапі – кількісна оцінка – ставить своєю задачею розрахунок, визначення допустимих навантажень на природну систему, цілий регіон з урахуванням екологічних, економічних та соціальних аспектів. Цей етап в значній мірі визначає стратегію регулювання якості довкілля. Для кількісної оцінки викидів використовують декілька основних кількісних показників:

1. Масовий потік повітря (масова витрата) – це маса забруднюючих речовин, що виділяються за одиницю часу (в кг/с, г/с, кг/год, г/год). Він дає відомості про загальну кількість викидів, тобто є гігієнічним критерієм і необхідним в більшості для оцінки сумарного забруднення атмосфери регіону.

2. Масова концентрація викиду, мг/м³ – це маса забруднюючих речовин, що виділяються, віднесена до одиниці об’му газу (при умові сухого і вологого газу, які стандартизовані по температурі та тиску і для норм умов t=0⁰С і 101330 Па). Необхідний для технології і контроля забруднень і дозволяє зробити вибір варіантів очистки забруднених газів.

3. Питомий регіональний викид – це масовий критерій (масова витрата) віднесений до одиниці площі регіону або до одиниці об’єму простору.

Але повністю оцінити стан навколишнього середовища можна тільки після порівняння виміряного показника з рекомендованим стандартом чи спеціально виробленим критерієм для визначення їхньої рівності або ступеня різниці.

Таким чином питання регулювання якості навколишнього середовища починається з вироблення норм екологічнодопустимого впливу у кожній точці середовища, тобто для кожного окремого організму і системи в цілому.

СРБ Екологічне законодавство у сфері охорони НС(книга Екологічне законодавство)

4. Глобальні проблеми атмосфери.

парниковий ефект. На сьогодні атмосфера Землі нагрівається набагато швидше, ніж будь – коли у минулому.На поч.. 21 ст. глобальна температура Землі підвищилася на 0,6⁰С. Це зумовлено діяльністю людини:

1. підігрів атмосфери через спалювання великої кількості вугілля, нафти, газу, АЕС;

2. внаслідок спалювання палива і знищення лісів агромаджується вуглекислий газ. За 20 ст вміст СО₂ збільшився на 17%.

В земній атмосфері вуглекислий газ дії як скло в теплиці чи парнику, він віьно пропускає сонячні промені до поверхні землі, але втримує її тепло. Це спричиняє розігрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект.Критичне значення для людей вважають підвищення температури на 2,5 (деякі вчені на 5⁰).

Небезпека парникового ефекту полягає у зміні світового клімату, а отже умов життя людей, танення льодовиків що приведе до затоплення 20% суші. Крім того, доведено що парниковий ефект підсилює і ряд інших газів (фреони, оксиди азоту, метан тощо). Підписано Кіотський протокол, про зниження викидів СО₂ .

Руйнування озонового шару.Енергія на Землю надходить на Землю у вигляді світла видимого випромінювання, а також ІЧ (теплового) та УФ випромінювань.УФ несе найбільше енергії і є фізіологічно активним, тобто інтенсивно діє на живу речовину. Весь потік УЯ умовно поділяють: УФ А,В,С. В і С – так званий „жорсткий ультрафіолет – надзвичайно шкідливі для всього живого - приводять до загибелі клітин. Озоновий шар захищає землю, поглинаючи їх. Енергія В і С УФ витрачається на переведення озона у кисень. До землі доходить лише потік м’якого УФ – А. Від його дії організм вміє захищатися, синтезуючи в шкірі шар темного пігменту – меланін.

На сьогодні знижується вміст озону в озоновому шарі. Над Антарктидою виявлена „діра”, де вміст озону менший на 40 – 50%, площа якої постійно збільшується. Виявлено „дірку” і над іншим полюсом (хоча меншу). В результаті вплив сонця стає досить небезпечним, і насьогодні це відчули жителі Нової Зеландії. Спричиняє зниження урожаї, мутації, пригнічує існування всього живого. Температура без цього шару буде 400⁰С. Причина – діяльність людини:деякі хімічні речовини (зокрема оксиди азоту, фреони), випробування ядерної зброї.

Руйнування озонового шару відбувається так:

– активне функціонування хімічної промисловості, яка випускає речовини, що містять хлор і бром, спричинює нагромадження в атмосфері озоноруйнівних газів (ОРГ);

– ОРГ піднімаються на висоту 20-50 км над поверхнею Землі, де розташований озоновий шар (особливо сприятливі умови для цього в приполярних районах);

– сонячні промені діють на техногенні гази, з яких виділяється хлор;

– хлор руйнує озон, відбираючи один із трьох атомів кисню й перетворюючи його на О2; при цьому кожний атом хлору здатен відокремити атом кисню майже 100 тис. разів.

Смог – атмосферне явище, яке проходить при співпаданні певних метеорологічних умов і високого ступеня забруднення довкілля.

Фотохімічний – в ясну пору року при низькій вологості, температура вище +30⁰. Голубовата димка чи біловатий туман, погіршення видимості. Основний чинник, що викликає смог – озонід вуглецю і пероксиацилнітрати (ПАН), утворюються в результаті хім реакцій вуглеводнів з оксидами азоту і веглецю під впливом сонячної радіації (Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя).

Лондонський – вологість біля 100%, температура 0⁰С, висока концентрація продуктів згоранні твердого і рідкого палива (SO₂, сажа, СО, NО_х), безвітряно, в осінньо – зимний період, характерний для помірних широт з вологим морським кліматом. (Маріуполь, Одесса).

Льодяний – для міст розміщених у північних широтах (температура – 30⁰С, висока вологість, високі забруднення. Капельки води перетворюються в кристалики, адсорбують забруднення, опускаються в приземний шар, дихати не можливо). В україні нема.

Кислотні дощі. Тропосфера є нерівноважною хімічно активною системою. В ній постійно ідуть процеси, що викликають зміну концентрацій в атмосферному повітрі.

Більшість газоподібних домішок, що викидаються в атмосферу, знаходяться у відновленій формі або у вигляді оксидів з низьким ступенем окислення. Аналіз атмосферних опадів показує, що повернення на поверхню землі домішок представлені в основному сполуками з високим степенем окислення (сірчана к-та, СО₂, нітрати). Тобто тропосфера виконує функцію глобального окислюваного резервуара.

Процеси окислення можуть проходити по трьом різним напрямкам:

• окислення безпосередньо у газовій формі

• перед окисленням попередньо проходить адсорбція домішок на поверхні зважених у повітрі частинок

• перед окисленням попередньо проходить адсорбція домішок частками води, і далі процес окислення – в розчині.

В ролі окисника можуть виступати молекули кисню, перекись водню, озон. Основну роль відіграють вільні радикали (зокрема ОН^-, утворюється шляхом дисоціації води у верхніх шарах).

Трансформація сірки (до сих пір точно не встановлена) Н₂S – HS – SO – SO₂ – HSO₃ – SO₃ +Н₂О – H₂SO₄.(кислотні дощі)

Сполук азоту: NO – NO₂ – NO + О⁺

NO – NO₂ –HNO₃ (кисл дощі) -

Ядерна ніч і ядерна зима, може наступити. На землі нагромаджено колосальний ядерний потенціал. Будь – який конфлікт матиме наслідки:

1. теплове нагрівання землі на 1⁰С, що підніме ураганні вітри

2. забруднення радіоактивними речовинами

3. виділення горючих газів (підвищення температури на 4 – 5⁰С).

4. руйнування озонового шару через виділення великої кількості оксидів азоту;

5. забруднення великою кількістю сажі і пилу.