- •1. Основні поняття про технічну термодинаміку,
- •Основні поняття про технічну термодинаміку, термодинамічну систему
- •. Види та параметри стану термодинамічних систем
- •1.2. Контрольні питання та задачі до підрозділу “Основні поняття про технічну термодинаміку, термодинамічну систему”
- •1.3. Теплоємкість газів
- •1.4. Контрольні питання та задачі до підрозділу “Теплоємкість газів”
- •2. Розрахунок горіння палива
- •2.1. Види та склад палива
- •Склад і властивості деяких природних газів приведені у додатку в.
- •2.2. Теплотворна здатність (теплота горіння) палива
- •2.3. Розрахунок витрат повітря
- •2.4. Розрахунок об’єму та складу продуктів горіння
- •2.5. Матеріальний баланс процесу горіння
- •2.6. Температура горіння палива
- •2.7. Коефіцієнт використання палива
- •2.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Розрахунок горіння палива”
- •3. Рух газів у теплових агрегатах
- •3.1. Загальні відомості про рух газів та їх властивості
- •3.2. Рівняння нерозривності струменя
- •3.3. Режими руху газів
- •3.4. Види напорів
- •3.5. Втрати напору при рухові
- •3.6. Рівняння руху газів
- •3.7. Вибір та розрахунок тягово-дуттьового обладнання
- •3.7.1. Розрахунок димових труб
- •3.7.2. Вибір димососів (вентиляторів)
- •Більш докладні відомості про рух газів у печах та сушарках викладені у [3-5, 8-10].
- •3.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Рух газів у теплових агрегатах”
- •4. Теплообмін у печах та сушарках
- •4.1. Загальні відомості про теплообмін, рівняння теплопередачі
- •4.2. Теплообмін випромінюванням
- •4.2.1. Випромінювання крізь отвір
- •4.2.2. Теплообмін випромінюванням між двома поверхнями
- •4.2.3. Теплообмін випромінюванням між газами та твердими тілами
- •4.3. Теплообмін конвекцією
- •4.4. Передача теплоти теплопровідністю
- •4.5. Контрольні питання та задачі до розділу “Теплообмін у печах та сушарках”
- •5. Сушіння силікатних матеріалів
- •5.1. Загальні відомості про сушіння
- •5.2. Побудова процесу сушіння на I – d -діаграмі
- •5.2.1. Побудова на I – d -діаграмі процесу сушіння повітрям
- •5.2.2. Побудова на I – d -діаграмі процесу сушіння димовими газами
- •5.3. Контрольні питання та задачі до розділу “Сушіння силікатних матеріалів”
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б Густина і теплота згоряння окремих газів [3]
- •Додаток в Склад і властивості деяких природних газів [3]
- •Додаток г
- •Додаток д Коефіцієнти кінематичної в’язкості газів ν·105, м2/с [3]
- •Додаток е Коефіцієнти динамічної в’язкості газів μ·106, Па.С [3]
- •Додаток ж Коефіцієнти теплопровідності вогнетривких і теплоізоляційних матеріалів [3]
- •Додаток з Теплоємкість вогнетривких і теплоізоляційних футеровочних матеріалів [3]
4.3. Теплообмін конвекцією
Конвекційний теплообмін має велике значення при температурах нижче 6000С та швидкості газів 3 – 5 м/с.
Швидкість газів біля стін зменшується і теплота частково передається теплопровідністю. Тому на теплообмін конвекцією впливають такі фактори, як товща прилеглого шару газу, його теплопровідність, характер руху, розміри каналу та властивості димових газів.
αконв= f (w, Dпр, ρ, μ, ν, λ, С) газу
Кількість теплоти, яка передається конвекцією, знаходять з основного рівняння теплопередачі:
Qконв= αконв·(t1–t2)·F, Вт
Для знаходження αконв використовують критерії подібності.
Наприклад,
для турбулентного руху газу, що передає
тепло (Rе>10000;
50
), критерій Нусельта – Nu=f(Rе, Рr); його
можна розрахувати за формулою:
Nu=0,021·Rе0,8
·Рr0,43·(
)0,25
,
(4.17)
де Рrгаз – критерій Прандтля при середній температурі газів,
Рrст – критерій Прандтля при середній температурі стіни.
Для повітря та димових газів значення критеріїв Прандтля мають певні значення. Після їх підстановки маємо:
Nu=0,018·Rе0,8
або
=0,018·
,
звідси:
αконв=0,018·
=А·(
)
(4.18)
Коефіцієнт А, що показує залежність коефіцієнтів теплопровідності та кінематичної в’язкості від температури, знаходимо за допомогою таблиць [3].
Таким чином, у випадку що розглядається, конвекційний теплообмін в основному залежить від швидкості газу та приведеного діаметра газоходу.
Коли матеріал охолоджується за допомогою димових газів або повітря, то значення αконв в 1,3 рази більші ніж при нагріванні, тому αконв розраховують таким же чином, але в цьому випадку Nu=0,0235·Rе0,8.
Якщо
канали коротші (
<50),
то в ці формули вводять коефіцієнт φ і
формули мають вигляд:
при нагріванні Nu = 0,018·Rе0,8 ·φ
при охолодженні Nu = 0,0235·Rе0,8 ·φ
В практичних розрахунках приймають спрощені значення αконв. Наприклад, у високотемпературних печах [3]:
αконв=10·w0 , Вт/м2·град (4.19)
де w0 – швидкість газів за нормальних умов, м/с.
При вільному рухові повітря уздовж зовнішніх поверхонь печі:
αконв=А·
,
(4.20)
де коефіцієнт А в залежності від розташування поверхні має значення:
для стіни – 2,6; склепіння – 3,3; поду – 1,6;
для
горизонтальної труби: αконв=1,1·
(4.21)
для вертикальної труби: αконв=0,72· , (4.22)
де tзовн, tпов – температура зовнішньої поверхні огороджень печі та навколишнього повітря, оС.
У випадку складного теплообміну, наприклад, при передачі теплоти від газів до внутрішньої поверхні футеровки печі (Q1) або від зовнішньої поверхні футерівки печі в навколишній простір (Q2) випромінюванням та конвекцією маємо:
Q1=α1·(tгаз–tвн)=(αконв+αвипр)·(tгаз– tвн), Вт/м2
або Q2=α2·(tзовн–tпов)=(αконв+αвипр)·(tзовн–tпов), Вт/м2
де αвипр у випадку α1 знаходять за формулою:
α1випр=
=(
·[
–
])
/ (tгаз–tвн),
Вт/м2·град
(4.23)
αвипр у випадку α2 знаходять за формулою:
α2випр=
·[(
)4–(
)4],
Вт/м2·град
(4.24)
