- •1. Основні поняття про технічну термодинаміку,
- •Основні поняття про технічну термодинаміку, термодинамічну систему
- •. Види та параметри стану термодинамічних систем
- •1.2. Контрольні питання та задачі до підрозділу “Основні поняття про технічну термодинаміку, термодинамічну систему”
- •1.3. Теплоємкість газів
- •1.4. Контрольні питання та задачі до підрозділу “Теплоємкість газів”
- •2. Розрахунок горіння палива
- •2.1. Види та склад палива
- •Склад і властивості деяких природних газів приведені у додатку в.
- •2.2. Теплотворна здатність (теплота горіння) палива
- •2.3. Розрахунок витрат повітря
- •2.4. Розрахунок об’єму та складу продуктів горіння
- •2.5. Матеріальний баланс процесу горіння
- •2.6. Температура горіння палива
- •2.7. Коефіцієнт використання палива
- •2.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Розрахунок горіння палива”
- •3. Рух газів у теплових агрегатах
- •3.1. Загальні відомості про рух газів та їх властивості
- •3.2. Рівняння нерозривності струменя
- •3.3. Режими руху газів
- •3.4. Види напорів
- •3.5. Втрати напору при рухові
- •3.6. Рівняння руху газів
- •3.7. Вибір та розрахунок тягово-дуттьового обладнання
- •3.7.1. Розрахунок димових труб
- •3.7.2. Вибір димососів (вентиляторів)
- •Більш докладні відомості про рух газів у печах та сушарках викладені у [3-5, 8-10].
- •3.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Рух газів у теплових агрегатах”
- •4. Теплообмін у печах та сушарках
- •4.1. Загальні відомості про теплообмін, рівняння теплопередачі
- •4.2. Теплообмін випромінюванням
- •4.2.1. Випромінювання крізь отвір
- •4.2.2. Теплообмін випромінюванням між двома поверхнями
- •4.2.3. Теплообмін випромінюванням між газами та твердими тілами
- •4.3. Теплообмін конвекцією
- •4.4. Передача теплоти теплопровідністю
- •4.5. Контрольні питання та задачі до розділу “Теплообмін у печах та сушарках”
- •5. Сушіння силікатних матеріалів
- •5.1. Загальні відомості про сушіння
- •5.2. Побудова процесу сушіння на I – d -діаграмі
- •5.2.1. Побудова на I – d -діаграмі процесу сушіння повітрям
- •5.2.2. Побудова на I – d -діаграмі процесу сушіння димовими газами
- •5.3. Контрольні питання та задачі до розділу “Сушіння силікатних матеріалів”
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б Густина і теплота згоряння окремих газів [3]
- •Додаток в Склад і властивості деяких природних газів [3]
- •Додаток г
- •Додаток д Коефіцієнти кінематичної в’язкості газів ν·105, м2/с [3]
- •Додаток е Коефіцієнти динамічної в’язкості газів μ·106, Па.С [3]
- •Додаток ж Коефіцієнти теплопровідності вогнетривких і теплоізоляційних матеріалів [3]
- •Додаток з Теплоємкість вогнетривких і теплоізоляційних футеровочних матеріалів [3]
3.5. Втрати напору при рухові
При рухові газів в теплових агрегатах напір втрачається на подолання місцевих опорів, опорів тертя, які зустрічаються при цьому, та геометричного напору, якщо він направлений назустріч руху:
hвтр=∑hм+∑hтер±∑hг, (3.11)
де hм – втрати напору на подолання місцевих опорів, Н/м2;
hтер – втрати напору на подолання опорів тертя, Н/м2;
hг – геометричний напір, що зустрічається на шляху переміщення газів, Н/м2. Якщо він направлений назустріч рухові, то має знак “+”, а коли за напрямком руху, то знак “-”.
Якщо hвтр має знак “+”, то це свідчить, що втрати напору на тертя і місцеві опори більші ніж геометричний напір, який співпадає з напрямком руху, а якщо “-”, то втрати напору менші ніж геометричний напір, який співпадає з напрямком руху. Іншими словами, в останньому випадку маємо природну тягу.
Опори тертя залежать від характеру руху. При ламінарному режимі шорсткість стін не впливає на опір потоку, при турбулентному впливає. За рахунок наявності опорів втрачається динамічний напір:
hтер=λ·
·
·ρt
=λ
·
·
,
Н/м2
(3.12)
де λ – коефіцієнт тертя, який залежить від критерію Рейнольдса та шорсткості стін;
dпр – приведений діаметр, м;
L – довжина каналу, м.
На практиці в розрахунках при рухові газів в турбулентному потоці λ приблизно приймають рівним:
металеві чисті труби – 0,025
металеві труби з малою корозією – 0,035
металеві труби з сильною корозією – 0,045
цегляні канали – 0,05
При визначенні втрат напору на тертя треба враховувати особливість, що в формулі (3.12) швидкість та густина приймаються при середній температурі на дільниці з однаковим матеріалом футеровки і перетином каналу.
Місцеві опори виникають при зміні напрямку руху, форми каналу та його розмірів. Вони значно більші ніж опори тертя. Тому при проектуванні і будівництві печей уникають різких поворотів та змін перетинів каналів. Розрахунок втрати напору на місцеві опори ведуть за формулою:
hм=ξ·
·ρt=ξ
·
·ρ0·
,
Н/м2
(3.13)
де ξ – коефіцієнт місцевого опору (таблична величина, знаходиться в залежності від виду місцевого опору [3]).
Особливість розрахунків за формулою (3.13) – швидкість та густина газу приймаються при температурі у місцевого опору; якщо перетин змінюється, то в розрахунках приймають швидкість в перетині з меншою площею.
Значення коефіцієнту місцевих опорів також приведені в [4-6]
Значення деяких найбільш поширених ξ:
- поворот на 450 при незмінному перетині – 0,5;
- поворот на 900 при незмінному перетині – 1,5;
- розділення потоків однакового перетину – 1,0;
- злиття потоків однакового перетину – 1,5;
-
раптове розширення – (1–
)2;
-
раптове звуження – 0,5·(1–
).
В теплових агрегатах гази рухаються за складною схемою, тому при розрахунках загального опору всі опори, які ідуть послідовно підсумовуються. Якщо зустрічаються паралельні розвітвлення каналів, то розрахунок ведуть по одному, який має найбільший опір.
При розрахунках печей та сушарок [3] рекомендуються такі швидкості руху, м/с:
- повітропроводи 8-12;
- надземні димові канали 1,5-3,0;
- підземні димові канали 1,0-2,5;
- газопроводи холодного газу 10-12;
- газопроводи гарячого газу 2-3.
Приблизно розрахувати температуру в різних точках димоходів можливо по падінню температури, град/м. Наприклад, падіння температури при 5000С складає для цегляних підземних димоходів 2,5; ізольованих надземних 3,5 ; металевих неізольованих 5,5 град/м [3]. Таким чином, знаючи температуру на якійсь дільниці, матеріал та наявність ізоляції, а також довжину газоходу, можна розрахувати температуру в потрібній його точці.
