
- •Модуль 2
- •1. Методи менеджменту
- •Еволюція поглядів на методи менеджменту
- •Визначення, сутність та класифікація методів управління
- •2. Стилі керівництва
- •Комплекс факторів, які впливають на стиль прийняття рішень
- •3. Комунікаційні та інформаційні системи в менеджменті
- •Інформація в менеджменті
- •4. Менеджмент персоналу
- •Планування трудової кар’єри в організації
- •5. Влада і лідерство
- •6. Управління конфліктами та стресами
- •4. Винесення конфлікту на привселюдність, звернення за допомогою до громадськості і керівництва.
- •7. Самоменеджмент
- •Техніка самоменеджменту
- •Види планів робочого часу та їх характеристика
- •8. Маркетинг в менеджменті
- •Визначення функцій маркетингу та напрямів виду діяльності
- •Організація маркетингової діяльності в організаціях
- •9. Менеджмент в умовах кризових ситуацій
7. Самоменеджмент
Функції та техніка самоменеджменту.
Принципи і правила планування часу. Аналіз використання часу.
Прийоми і методи визначення пріоритетності завдань.
Оволодіння менеджером мистецтвом організації власної діяльності є одним із головних методів підвищення результатів особистих досягнень і виконання обов’язків підлеглими.
Формування умінь та навичок науково організувати особисту роботу та працю підлеглих на науковій основі може принести додатковий прибуток без залучення нових ресурсів: фінансових, виробничих, людських.
Вміння економно і правильно використовувати робочий час, постійно вдосконалювати процес планування управлінської діяльності, раціоналізувати свої дії, та дії підлеглих, вміло і оперативно працювати з документами, досконало знати механізми управлінського впливу на колектив працівників та на окремих виконавців, налагоджувати ділові зв’язки з партнерами, конкурентами, клієнтами – все це забезпечує максимально ефективну роботу менеджера
Вимоги сьогодення змінюють і вимоги до сучасної організації управлінської праці. Наукова організація управлінської праці являє собою комплекс заходів, які включають:
ефективну розробку планових завдань з урахуванням ресурсного забезпечення і рівня кваліфікації виконавців і керівника;
організаційне закріплення процесів розподілу і кооперації управлінської праці, забезпечення необхідної кваліфікації працівників шляхом навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки;
розподіл і розстановку кадрів по ланках системи управління, як по вертикалі так і по горизонталі ієрархії систем управління;
регламентування діяльності та стосунків, як всередині організації так і за її межами;
вибір систем і методів роботи;
раціональну організацію робочих місць і створення оптимальних умов праці та відпочинку;
нормування управлінської праці;
матеріальне і моральне стимулювання управлінської праці;
розробку ефективної системи контролю для кожного виконавця індивідуально і для колективу в цілому.
При науковій організації управлінської праці кожній категорії керівників необхідно враховувати специфіку своєї роботи, рівень кваліфікації, звертати увагу на особливі проблеми, що зумовлені місцем і роллю керівника в системі управління, раціонально використовувати свій робочий час.
Перевантаження багатьох керівників являється наслідком нераціональної організації їх власної роботи. Багато керівників занадто орієнтовані на процес діяльності (корисність дії) і недостатньо на її цілі, тобто на результативність. Саме досягнення результатів менеджером та його підлеглими визначає ефективність управлінської діяльності.
Для підвищення ефективності своєї праці керівникам необхідно оволодіти раціональними прийомами і методами роботи, що основані на використанні досягнення наукової організації управлінської діяльності.
Основними напрямами наукової організації праці керівника являється:
Раціональне використання робочого часу.
Застосування оптимальних прийомів і методів роботи.
Раціональна організація робочого місця.
Науково обґрунтована організація робочого дня.
Організація ефективного інформаційного забезпечення управлінської діяльності.
Додержання норм керованості.
З метою організації роботи на науковій основі керівнику необхідно оволодіти технікою самоменеджменту.
В організації праці менеджера вирішальну роль відіграє самоменеджмент тобто послідовне і цілеспрямоване використання раціональних методів роботи в повсякденній практиці керівника з метою реалізації професійних і особистих планів.
Основна мета самоменеджменту полягає в максимальному використанні власних можливостей, свідомому управлінні своїм життям і подоланні зовнішніх обставин, при використанні набутих вмінь та навичок в роботі з підлеглими.
Функціями самоменеджменту являються: 1) Визначення мети (цілі); 2) Планування; 3) Прийняття рішень; 4) Реалізація і організація; 5) Контроль; 6) Збір та оброблення інформації; 7) Здійснення комунікацій.
Техніка самоменеджменту може бути представлена у вигляді таблиці (табл. 16.1).
Таблиця 16.1